1.2. Будівництво пізнього палеоліту на території Східної Європи (пластика пізнього палеоліту)

Палеоліт. Серед мистецьких творів палеоліту - мальовані на скелях силуети "тварин", орнаменти й знаки, вирізьблені на рогах оленів, на пластинках і кам'яних плитках. Незвичайні постаті богів із каменю і кістки. Цілі "музеї" первісного малярства і пластики. На стінах і стелях печер - багатошарові виображення, великі й маленькі, вирізьблені чи продряпані, мальовані мінеральними фарбами. "Олені", "бізони", "вепри", "коні", "мамонти", обриси постатей і голів богів. Палеолітичні "портрети" тварин знаходяться в Іспанії (знаменита печера Альтаміра), у Франції (печера Фон-де-Гом).

З культом "прародительки" пов'язані виображення богинь, яким приділяли багато уваги первісні мистці. "Палеолітичні Венери" (статуетки із Віллендорфу, Австрія) - втілення плодючості; вирізняються узагальненістю форми і монументальністю вирішення.

Мезоліт і неоліт. На цей період люди мешкали на територіях з теплішим кліматом, де пізніше утворилися прадавні країни Шумер, Єгипет, Україна, Аккад, Індія, Китай. З відступом льодовиків у Европі наступило потепління. Настає посилення родових громад, матріархат поступово змінюється патріархатом. Утверджується культ предків, культ сонця, хліборобська міфологія, культове мистецтво.

Виникає новий погляд на світ. У пластичному мистецтві з'являються сцени полювання, військових сутичок. Тварин малюють силуетом, заповнюючи чорною або червоною барвами, але при цьому зберігають експресію руху. На скельних мальовилах в Африці та Іспанії всі постаті - це не банальні зображення конкретних людей, а знаки, символи. Одночасно з'являються гончарські вироби в середземноморному регіоні, Україні, Передній Азії, Індії та Китаю.

Доби бронзи і заліза. З'являються вироби і знаряддя з металу, ткацький верстат, утверджується патріархат; з часом роди об'єднуються у племена, а від них шлях до складання державних утворень.

У добу бронзи постають й перші пам'ятки монументальної архітектури, пов'язані з культом природи й предків. Менгіри, дольмени й кромлехи складали прадавню архітектуру. Менгіри як вертикальні кам'яні стовпи були вкриті рельєфами, інколи нагадували постать людини (Франція, Україна), тварини (Сибір), риби (Вірменія). Різновидністю менгірів є "кам'яні баби". Дольмени складалися з обтесаних плит, поставлених вертикально і перекритих горизонтально. Кромлехи більш складні споруди. Класичним прикладом є кромлех, точніше, обсерваторія у Стоунґенджі, в Англії. Будували його одночасно з великим палацом у Кносі на острові Криті. На великій площі поставлено два концентричних кола із сірих і блакитних менгірів, у центрі два підковоподібних кола - п'ять порталів і менгіри навколо вівтаря. Ця складна архітектурна композиція є шедевром прадавнього мистецтва.

Мистецтво палеоліту. Художня творчість в контексті теоретичного аналізу

Виникнення мистецтва як загальносвітовий феномен і міждисциплінарна наукова проблема. Погляди Платона й Арістотеля. Теорія гри (Ф.Шіллер, Г.Спенсер, Й.Хейзінга). "Археологічні" гіпотези. Конкретно-історичний аналіз. Палеолітичний анімалізм і антропоморфний комплекс — образно-символічне осмислення соціаль­ного буття. Семантика антропоморфної творчості. Тема людини (домінування жі­ночого образу). Знаково-орнаментальні композиції Мізинської стоянки (Україна, Черкащина) та інших регіонів періоду верхнього палеоліту. Дж.Мелларт (Англія) — дослідження неолітичних поселень Чатал-Гуюка (Центральна Турція). ВДаниленко — космогонія первісного суспільства і духовні засади індоєвропейських культур. Пе-трогліфи Кам'яної Могили (Україна); А.Кифішин — спроба дешифрування пра-шумерських написів. Передумови розвитку художнього мислення первісної люди­ни. КЛеві-Строс (Франція) — структурний аналіз первісного мислення. Художня творчість палеолітичної людини з погляду теорії соціокультурної динаміки і світо­вих мистецьких надсистем (П.Сорокін), методології синергетики (І.Пригожин та ін.), концепції пасіонарності (В.Вернадський, Л.Гумільов, ЮІПилов).