10.2. Готичне мистецтво

Термін "Готичний", "ґотика" умовний (присвоєний в період бароко). Поступове визрівання стилістичних ознак готики" у рамках романського стилю. Більш емоційний та чутливий характер готики, порівняно з романським стилем. Взаємозв'язок між розвитком культури середньовічного міста й складанням готичного стилю. Конструктивна схема та образний зміст готичного собору. Періодизація готичного мистецтва. Рання готика - з 1130 р. Висока готика -XIII ст. Полум'яніюча готика - ХІУ-ХУ ст.

Провідне місце у готичному стилі займала архітектура. Міський собор став не лише культовою, а й громадською спорудою, де влаштовувалися урочисті збори, вистави, містерії тощо. Для будівництва соборів було розроблено нову конструктивну схему, в основу якої покладено каркасну структуру, стрільчасті арки й ребристі (нервюрні) склепіння, що передають своє навантаження через опорні напіварки (аркбутани) на зовнішні стіни й підпорні стовпи (контрфорси). Розпалубки склепінь заповнювалися легкою кладкою, а проміжками між стовпами були великі вікна, оздоблені вітражами. Нова архітектурна схема давала змогу збільшувати ширину нефів і висоту будівель. Споруди стали легкими.

У Готичній архітектурі головним є поривання вгору, до неба, у безкінечність. Все у вертикальнім пориві - відсутність горизонтальних ліній, все у русі - відсутність спокійних інертних мас, всі співвідношення видовжені, будівельні маси зведені до мінімуму. Засобами арки є стрільчаста арка, система опорних стовпів (контрфорсів) і опорних арок. Стін як таких немає, вони замінюються вузькими великими вікнами.

На відміну від романської церкви з її чіткими формами, готичний собор асиметричний і неоднорідний у своїх частинах: кожен з його фасадів зі своїм порталом індивідуальний. Всі простори храму "заселені" масою скульптур (у Шартсь-кому соборі їх близько 10 тисяч, у Рейнському - понад 3200). Вони займають портали, знаходяться на колонах, покрівлях, карнизах, на східцях, водогінних трубах, під склепінням капел. Собор убрав у себе цілий світ середньовічного міста. Навіть нині, у сучасному Парижі, собор Нотр-Дам панує над містом і перед ним блякне архітектура бароко, класицизму, ампіру. Можна уявити собі, яким він був у ті часи, коли не мав архітектурних суперників, а сусідами були криві вулички і будиночки на Сені.

Водночас із культовою архітектурою розвивалося містобудування та громадська архітектура (житлові будинки, ратуші, палаци, торгові ряди, міські вежі). Ґотика з'явилася у північній Франції в середині XII ст. і в першій половині XIII ст. досягла найвищого розквіту. Зразками ранньої готики у Франції є Нотр-Дам де Парі (1163 - 1257), Шартр (1194 - 1260), зрілої Готики - собори у Реймсі (1211 - 1311) і Ам'єні (1220 - 1288). У Нідерландах і північній Німеччині ґотика відзначається ла-конічностю й масивністю форм (собори у Кельні, 1248 - 1880, Фрейбурзі й Марбурзі; ратуша в Брюселлі, 1401 - 1455). В Іспанії (собор у Бургосі, 1221 - 1599) і в Італії (собор у Сієні, початок будівництва у XII ст., Палац дожів у Венеції, XIV - XVI ст.) на Готиці позначився вплив місцевих традицій.

Органічний зв'язок з архітектурою зберігала скульптура і вітраж. Визначними пам'ятками пластики створи - групи "Благовіщення", "Зустріч Марії та Єлизавети" у Реймсько-му соборі. Скульптурні постаті імператора Генріха II та його дружини у Бамбергському соборі в Німеччині передають індивідуальні риси - як і постаті донаторів з собору в Наумбурзі.

Фреску візантійського взірця у готичних соборах замінено на вітраж. Вітраж складається зі шматків кольорового скла, з'єднаних між собою смугами олова, і тримається на залізній арматурі, що вмонтована у кам'яні рами стін собору. Франція відіграла видатну роль у мистецтві мініатюр. Шедеврами є: "Псалтир королеви Бланки Кастільської", "Псалтир Людовіка Святого", "Бельвільський бревіарій". Художні ремесла й ужиткове мистецтво доби готики відзначається неабиякою майстерністю й витонченістю смаку.

Готичне мистецтво Франці: ї Діяльність абата Сугерія в Сен-Дені. Собор Нотр-Дам де Парі. Стриманість та гармонійність його ритмічного ладу та скульптурного оздоблення.

Собор у Реймсі як грандіозне втілення ідей національної єдності. Досконалий синтез архітектури й скульптури у формах високої готики.

Собор у Ам'єні. Масштабність просторового рішення інтер'єру. Вишуканість скульптурної декорації. Риси пізньоготичної стилістики в архітектурі та оздобленні собору. Капела Сеит Шапель.

Скульптура. Система скульптурного декору готичного храму, його іконографічна програма та її варіації. Риси своєрідності готичної скульптури (видовженість пропорцій, розвиток від застиглої фронтальності до крайньої експресивності, екстатичність образів, есоподібна схема руху).

Статуарна пластика Шартрського, Реймського та Ам'енського соборів («Жертвоприношення Авраама», «Зустріч Марії та Єлизавети», «Благовіщення», «Позолочена Мадонна», зображення «Страшного суду», календарні цикли тощо).

Вітраж. Мініатюра. Розвиток вітражного мистецтва в добу готики. Кольорові характеристики. Техніка скляного набору та поєднання його з живописними прийомами. Вітражі капели Сент Шапель, соборів Шартра, Анжера, Буржа.

Визначні майстри французької мініатюри XV ст. Брати Лімбург та їх «Розкішний часослов герцога Беррійського».

Готика Германії. Вплив французького готичного мистецтва. Експре-сивно-монумептадьпі форми німецької готики. Собори у Фрейбурзі та Кельні.

Скульптура. Кількісно скромніша порівняно із французькими соборами, але різноманітніша програма скульптурного декору. Зосередження скульптури у храмовому інтер'єрі. Інтерес до характерного та драматизованого трактування образів.

ЛЕКЦІЯ 11.

ТЕМА: МИСТЕЦТВО ВІДРОДЖЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА РАНАСАНСУ В РІЗНИХ КРАЇНАХ ЄВРОПИ XVII-XVIII СТ. ГОЛАНСЬКЕ МИСТЕЦТВО XVII СТ. МИСТЕЦТВО ІСПАНІЇ XVII-XVIII; XVIII-XIX СТ. МИСТЕЦТВО КЛАСИЦИЗМУ

Навчальна мета: вивчити основні найбільш суттєві етапи розитку мистецтва та архітектури. Закріпити лекційний матеріал. Навчитися працювати з додатковою літературою, зарисовувати пам’ятки архітектури, їх декор, конструктивне рішення, а також відтворювати обємне зображення споруди.

Час: 80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Навчальні питання:

5. 20 хв.

6. 20 хв.

7. 30 хв.

8. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповідні на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення: література, фото матеріали тощо.

Джерела і література:

1. Всеобщая история искуств. – Т. 5. – М., 1964. – Т. 6, 7, 10.

2. Всеобщая история искусств: В шести томах. – Москва, 1964.

3. История раннего Возраждения. История искусств стран Западной Европы тот Возраждения до начала 20 века. – Т. 1. – М., 1980.

ПЛАН

1. Джерела розвитку культури Відродження в Італії. Творче осмислення античної та середньовічної спадщини в культурі та архітектурі епохи Відродження. Проторенесанс в Італії. Ранній Ренесанс в Італії.

2. Провідні типи споруд і характерні риси їх об’ємно–просторових, конструктивних та архітектурно– композиційних вирішень.

3. Проблеми синтезу мистецтв в архітектурі. Новаторські риси в творчості Брунелексі, Мікелоццо, Алберті, Лаурана, Джуліано да Сангало. Зародження теорії архітектури.

4. Високий Ренесанс в Італії. Перенесення центру архітектурної діяльності у м. Рим.

5. Вдосконалення ордерних систем та їх роль в архітектурній композиції.

6. Провідні майстри періоду Високого Ренесансу: Браманте, Перуцці, Антоніо да Сагнало та їх твори. Архітектурна діяльність Рафаеля і Мікеланджело.

7. Історія будівництва собору св. Петра в Римі як вираз зародження нових тенденцій в архітектурі Ренесансу. Пізній Ренесанс Італії і пошуки нових концепцій.

8. Теоритична і творча діяльність Віньоли та Палладіо.

9. Умови формування національних шкіл архітектури Ренесансу у Франції, Іспанії, Нідерландах, Німеччині та їх характерні риси.

10. Ренесанс у слов”янських країнах. Пам’ятки Ренесансу у Львові, як вияв взаємодії різних культур.

11. Умови формування відмінностей манієристичного мистецтва у Франції та їх характерні риси.

12. Умови формування відмінностей манієристичного мистецтва у Іспанії і Нідерландах та їх характерні риси.

13. Умови формування відмінностей манієристичного мистецтва у Німеччині та їх характерні риси.

14. Творчі етапи розвитку стилю барокко в Італії. Пошуки нових ансамблевих, об”ємно-просторових вирішень та виразності архітектурних форм. Провідні архітектори епохи: Мадерна, Берніні, Борроміні, Гваріні, Ювара, Лонгена та їх твори. Барокко.

15. Живопис - Мікельанджело да Караваджо, Рубенс і фламандське барокко, Рембрант і його школа.

16. Архітектура Італії XVІІ століття – Берніні, Борроміні.

17. Основні урбаністични концепції втілені в Римі XVІ - XVІІ століть.

18. Архітектура Франції XVІІ століття – Версаль.

19. Мистецтво Іспанії XVІІ століття.

20. Голландське місто XVII ст.

21. Особливе місце голландського живопису у західноєвропейському мистецтві XVII ст.

22. Голландський живопис першої третини XVII ст.

23. Ранні представники бюргерського жанру.

24. Місце малюнка в творчості Рембрандта.

25. Окреслення стилю в архітектурі.

26. Французький класицизм: Клод Перро, Луї Лево, Жюль Ардуен-Мансар, Жан Габрієль і Андре Ленотр.