![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Опорний конспект лекцій з курсу «історії мистецтв»
- •Лекція 1. Тема: оСновні положення про мистецтво. СПецифіка мистецтва, формування технічних систем та історичних послідовностей
- •Основні поняття про мистецтво
- •1.2. Будівництво пізнього палеоліту на території Східної Європи (пластика пізнього палеоліту)
- •Мистецтво палеоліту. Художня творчість в контексті теоретичного аналізу
- •Початки будівництва пізнього палеоліту на теренах Східної Європи
- •Пластика пізнього палеоліту на півдні Східної Європи
- •Лекція 2. Тема: мегалітичні споруди мідно-камяного віку
- •Мегалітичні споруди мідно-камяного віку.
- •2.1. Мегалітичні споруди мідно-камяного віку
- •Стоунхендж
- •2.2. Синтез мистецтва. Будівництво і мистецтво (живопис) Трипілля
- •Лекція 3-4. Тема: мистецтво давнього сходу
- •Мистецтво давнього сходу (єгипет, месопотамія. Мсистецтво народів межиріччя та стародавнього ірану)
- •5.1. Фінікійська та Крито-Мікенська культура
- •5.2. Археологічні дослідження Артура Еванса
- •5.3. Мистецтво стародавньої Греції
- •5.4. Сім чудес стародавнього світу
- •Лекція 6-7 тема: Римська культура
- •7.1. Римська культура
- •Пантеон
- •Лекція 8-9. Тема: візантійська культура
- •8.1. Мистецтво Візантійської імперії
- •9.1. Свята Софія Константинопольська
- •Середньовічне мистецтво західної європи (романська і готична культура)
- •10.1 Романське мистецтво
- •10.2. Готичне мистецтво
- •Мистецтво відродження. Особливості розвитку мистецтва ранасансу в різних країнах європи XVII-XVIII ст. Голанське мистецтво XVII ст. Мистецтво іспанії XVII-XVIII; XVIII-XIX ст. Мистецтво класицизму
- •11.1. Мистецтво Італії хiv-хv1 ст.
- •Мистецтво періоду бароко в Італії
- •Живопис Італії XVII-xviiIст.
- •Мистецтво Італії XVIII ст.
- •Творчість Рембрента
- •Мистецтво Фландрії XVII ст. Творчість п.П.Рубенса
- •Творчість художників школи Рубенса
- •Мистецтво Іспанії хvіі-хvііі ст. Іспанська архітектура та образотворче вказівки
- •Іспанське мистецтво XVIII – початку XIX ст.
- •Мистецтво періоду класицизму
- •Модульний контроль Ііі Змістовний модуль Іv лекція 12.
- •12.1. Мистецтво Франції другої половини XIX – початку XX ст. Мистецтво Англії хіх-початку хх ст. Мистецтво Німеччини хіх – хх ст. Імпресіонізм
- •Мистецтво Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
- •Постмодернізм
- •Французька скульптура кінця XIX – початку XX ст.
- •Мистецтво Англії хіх-початку хх ст.
- •Мистецтво Англії серидини та другої половини хіх ст.
- •Мистецтво Німеччини хіх – хх ст.
- •Лекція 13.
- •13.1. Творчий доробок т.Г.Шевченка Українські митці другої половини хіх – початку хх ст.
- •13.2. Українські митці другої половини хіх – початку хХст.
- •Лекція 14. Тема: творчий спадок василя кричевського. Творчість юрія нарбута й олександра мурашка. Творчий спадок м.Бойчука і т.Бойчука. Монументальна школа михайла бойчука. Українська діаспора
- •14.1. Творчість Василя Кричевського
- •14.2. Творчість Юрія Нарбута й Олександра Мурашка
- •14.3. Творчість братів Михайла і Тимка Бойчуків
- •14.4. Монументальна школа Михайла Бойчука
- •14.5. Українська діаспора
- •Тема рефератів, доповідей (індивідуальної і самостійної роботи) з предмету «Історія мистецтв»
- •Термінологічний словник
- •Рекомендована література
14.4. Монументальна школа Михайла Бойчука
У XX ст. в Україні монументальне мистецтво відновив і підняв на світовий рівень Михайло Бойчук. Француз Гійом Аполлінер одним з перших в Европі відчув своєрідність початкових кроків Михайла Бойчука та його послідовників. Про їхні твори він писав, що вони "старанно виконані, із добрим рисунком, втілюють у собі засади візантінізму. У своїх невеличких картинах, присвячених найсучаснішій тематиці ("Пасе гусей", "Архітектор", "Дівчина за читанням", "Ідилія" й т. ін.) усі вони застосовують просту композицію, золоте тло, старанну обробку деталей".
Бойчук зі своїми учнями в розмірно короткий час увійшов у всі галузі мистецького життя України. Кераміка, ткачування, килимування, друкарство (дереворити, графіка), скульптура - і навіть український ляльковий театр вперше був відроджений бойчукістами. Але головною метою, основним завданням М.Бойчука було воскресити монументальне мистецтво, пов'язане з архітектурою і техніку фрески.
Головні об'єкти, що їх вдалося розмалювати бойчукістами, були такі: 1) Луцькі казарми в Києві, 2) Селянський санаторій Хаджі-бей на березі Чорного моря, 3) Чер-вонозаводський театр у Харкові. Особливо цікаві були монументальні праці Бойчука і найближчих його учнів: величезні фрески "Свято врожаю" М. Бойчука, "Індустріалізація" В.Седляра, "Відпочинок і культура" І.Падалки, "Фізкультура і спорт" О.Павленко. Після арешту перших трьох фрески були знищені. Найбільші за обсягом і значенням були мальовила у Луцьких казармах в Києві. Над ними працювало двісті художників різних напрямків і шкіл. 14 композицій виконала група студентів під орудою професора М.Бойчука.
1923 року майстерня М.Бойчука виконала монументально-декоративне оформлення українського павільйону на Першій всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві. Композиції були присвячені темі злуки міста з селом. Одначе судити про них ми не можемо - відсутні будь-які фотодокументи чи репродукції.
Крім названих вище трьох найздібніших вихованців великого майстра - В.Седляра, І.Падалки та О.Павленко потрібно назвати й інших - А.Іванову, К.Гвоздик, М.Рокицького, О.Мізіна та інших. В пору розквіту школи бойчу-кістів їхні творчі здобутки високо оцінив відомий вчений О.Сидоров з Москви.
Про непересічний педагогічний талант професора М.Бойчука може засвідчити такий незвичний епізод. Відомий київський маляр, професор В.Пальмов наприкінці 1920-х років підсумував такими словами про свого колегу: "ти -навчаєш, а ми - розучуємо...".
У 1930-х рр. М.Бойчук і майже всі його учні (за винятком тих, хто виїхав до Москви - О.Павленко, А.Іванова чи до Середньої Азії - С.Колос) були зліквідовані "за контрреволюційний традиціоналізм і національні форми". Виконані ними чисельні фрески в Києві, Одесі й Харкові були знищені. Творів великого майстра та його учнів збереглося дуже мало.
Цитуємо акт оскарження і присуд смерті українській культурі, який звучить у виданні "Изобразительное искусство Украинской ССР" (Москва, 1957 р.): "Буржуазно-націоналістичні і формалістичні тенденції в українському образотворчому мистецтві найповніше виявилися в течії, очоленій мистцем М.Бойчуком, яка, відтак, дістала назву "бойчукізму". Прикриваючись демагогічними "ульт-рареволюційними" гаслами "бойчукісти" фактично тягнули українське мистецтво в минуле, до реакційної давнини, до середньовічного іконопису, в якій вони бачили якусь абстрактну, "вічну" національну форму українського мистецтва. "Бойчукісти" намагалися відірвати українське мистецтво від передового російського совєтського мистецтва, від традицій російської та української реалістичної класики".
Наступна тирада звучить так: "Комуністична партія допомогла українським мистцям розкрити антинародну суть "бойчуківізму" та інших формалістичних течій".
1932 року ЦК КПСС видав постанову "Про перебудову літературно-мистецьких організацій", на підставі якої були ліквідовані усі асоціації та об'єднання мистців, які обстоювали власні погляди в мистецтві. Запанував офіційний курс під назвою "соціалістичний реалізм".