- •Опорний конспект лекцій з курсу «історії мистецтв»
- •Лекція 1. Тема: оСновні положення про мистецтво. СПецифіка мистецтва, формування технічних систем та історичних послідовностей
- •Основні поняття про мистецтво
- •1.2. Будівництво пізнього палеоліту на території Східної Європи (пластика пізнього палеоліту)
- •Мистецтво палеоліту. Художня творчість в контексті теоретичного аналізу
- •Початки будівництва пізнього палеоліту на теренах Східної Європи
- •Пластика пізнього палеоліту на півдні Східної Європи
- •Лекція 2. Тема: мегалітичні споруди мідно-камяного віку
- •Мегалітичні споруди мідно-камяного віку.
- •2.1. Мегалітичні споруди мідно-камяного віку
- •Стоунхендж
- •2.2. Синтез мистецтва. Будівництво і мистецтво (живопис) Трипілля
- •Лекція 3-4. Тема: мистецтво давнього сходу
- •Мистецтво давнього сходу (єгипет, месопотамія. Мсистецтво народів межиріччя та стародавнього ірану)
- •5.1. Фінікійська та Крито-Мікенська культура
- •5.2. Археологічні дослідження Артура Еванса
- •5.3. Мистецтво стародавньої Греції
- •5.4. Сім чудес стародавнього світу
- •Лекція 6-7 тема: Римська культура
- •7.1. Римська культура
- •Пантеон
- •Лекція 8-9. Тема: візантійська культура
- •8.1. Мистецтво Візантійської імперії
- •9.1. Свята Софія Константинопольська
- •Середньовічне мистецтво західної європи (романська і готична культура)
- •10.1 Романське мистецтво
- •10.2. Готичне мистецтво
- •Мистецтво відродження. Особливості розвитку мистецтва ранасансу в різних країнах європи XVII-XVIII ст. Голанське мистецтво XVII ст. Мистецтво іспанії XVII-XVIII; XVIII-XIX ст. Мистецтво класицизму
- •11.1. Мистецтво Італії хiv-хv1 ст.
- •Мистецтво періоду бароко в Італії
- •Живопис Італії XVII-xviiIст.
- •Мистецтво Італії XVIII ст.
- •Творчість Рембрента
- •Мистецтво Фландрії XVII ст. Творчість п.П.Рубенса
- •Творчість художників школи Рубенса
- •Мистецтво Іспанії хvіі-хvііі ст. Іспанська архітектура та образотворче вказівки
- •Іспанське мистецтво XVIII – початку XIX ст.
- •Мистецтво періоду класицизму
- •Модульний контроль Ііі Змістовний модуль Іv лекція 12.
- •12.1. Мистецтво Франції другої половини XIX – початку XX ст. Мистецтво Англії хіх-початку хх ст. Мистецтво Німеччини хіх – хх ст. Імпресіонізм
- •Мистецтво Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
- •Постмодернізм
- •Французька скульптура кінця XIX – початку XX ст.
- •Мистецтво Англії хіх-початку хх ст.
- •Мистецтво Англії серидини та другої половини хіх ст.
- •Мистецтво Німеччини хіх – хх ст.
- •Лекція 13.
- •13.1. Творчий доробок т.Г.Шевченка Українські митці другої половини хіх – початку хх ст.
- •13.2. Українські митці другої половини хіх – початку хХст.
- •Лекція 14. Тема: творчий спадок василя кричевського. Творчість юрія нарбута й олександра мурашка. Творчий спадок м.Бойчука і т.Бойчука. Монументальна школа михайла бойчука. Українська діаспора
- •14.1. Творчість Василя Кричевського
- •14.2. Творчість Юрія Нарбута й Олександра Мурашка
- •14.3. Творчість братів Михайла і Тимка Бойчуків
- •14.4. Монументальна школа Михайла Бойчука
- •14.5. Українська діаспора
- •Тема рефератів, доповідей (індивідуальної і самостійної роботи) з предмету «Історія мистецтв»
- •Термінологічний словник
- •Рекомендована література
Лекція 8-9. Тема: візантійська культура
Навчальна мета: вивчити основні найбільш суттєві етапи розитку мистецтва та архітектури. Закріпити лекційний матеріал. Навчитися працювати з додатковою літературою, зарисовувати пам’ятки архітектури, їх декор, конструктивне рішення, а також відтворювати обємне зображення споруди.
Час: 160 хв.
Метод: Лекція
Місце: Навчальна аудиторія
Навчальні питання:
-
40 хв.
-
40 хв.
-
60 хв.
-
Заключна частина – 10; 10 хв. (підсумок лекції, відповідні на запитання).
Матеріально-технічне забезпечення: література, фото матеріали тощо.
Джерела і література:
1. Всеобщая история искусств: В шести томах. - Москва, 1960. -Т. 2, кн. 1. - С. 9-72.
2. Всеобщая история архитектурьі. - Москва, 1958. - Т. 1. - С. 363-383.
3. История искусства зарубежньїх стран. - Москва, 1963. - Т. 2. - С. 9-31.
4. История зарубежного искусства: Учебник для средних худож. заведений. - Москва, 1971. - С. 77-85.
5. Тяжелов В., Сопоцинский О. Искусство средних веков. - Москва; Дрезден, 1975. _ С. 6-118. /Малая история искусств/.
6. Асєєв Ю. С. Шедеври світової архітектури. - К., 1982. - С. 17-19.
ПЛАН
-
Античні традиції і вплив християнської релігії на формування візантійського мистецтва і архітектури.
-
Основні етапи розвитку візантійської архітектури та її особливості. Будівельна техніка, конструкції та формування основних об”ємно–просторових вирішень і застосування синтезу мистецтв у ранньовізантійській архітектурі. Собор Софії у Константинополі. Архітектура середньовізантійського періоду.
-
Розвиток хрестовокупольних об”ємно–просторових вирішень та видатні пам’ятки архітектури. Характерні особливості архітектури пізньовізантійського періоду.
-
Значення візантійської архітектури та її вплив на формування художньої та будівельної культури у Вірменії, Грузії та Київській державі.
8.1. Мистецтво Візантійської імперії
У IV ст. н. е. державною релігією Римської імперії стало християнство. Нова ідеологія вимагала значних змін в усіх галузях культури, зокрема і в архітектурі. Знадобилися нові типи культових споруд, бо старі античні храми, хоч іноді і пристосовувалися під християнські церкви, не відповідали вимогам нового культу. За зразок для християнської церкви були взяті не культові споруди, а будівля цілком світського призначення — базиліка. За часів республіки та ранньої імперії базиліки були місцем громадських зборів. У них влаштовувалися виступи ораторів, відбувалися суди, велася торгівля. Отже, все тут було пристосоване для того, щоб великі скупчення людей почували себе зручно. Такі будівлі були дуже прості за своєю композицією. Як правило, вони мали в плані прямокутну або близьку до прямокутної форму. Весь внутрішній простір займала єдина зала, розділена колонами на три нефи. Середній був ширшим за бокові. Приміщення було дуже зручним для відправлення християнського культу, в якому служби часто супроводжувалися проповідями для потреб що народжувались пристосовували старі античні базиліки або будували нові, вносячи нові архітектурні елементи. Іноді приміщення розділялося не на три, а на п'ять нефів. Зі східного боку до прямокутного плану почали приєднувати напівкруглу нішу — вівтарну апсиду, відділену під основного приміщення ще одним нефом, що йде впоперек. Такий неф носить назву трансепт. Центральний неф робили більшим за бокові і вкривали двосхилим дахом. Дахи бокових нефів були односхилими.
До іншого типу ранньохристиянських архітектурних пам'яток належать так звані хрестильні. Ці споруди и кляли собою в плані коло або правильний восьмикутник. У середині знаходився басейн, у якому здійснювали хрещення.
Наприкінці V ст. велетенська Римська імперія розкололася па Східну і Західну. Західна після цього проіснувала недовго, а Східна, що її ми знаємо як Візантію, вистояла, і закладені у IV ст. архітектурні напрямки дістали у цій державі подальшого розвитку.
Візантійська церква мала дуже простий і водночас шляхетний зовнішній вигляд. її стіни часто складалися з цегли, яка чергувалася з каменем. Таке мурування утворювало своєрідні візерунки, які були головною прикрасою будівлі ззовні. Фасад пожвавлювали звужені арочні вікна, які часто розташовували групами по два, по три і розділяли невеличкими колонками. Характерною деталлю візантійської архітектури є також аркада на дуже тонких та високих колонах, з корзиноподібною капітеллю.
Інтер'єр, навпаки, був казково розкішним. Стін прикрашали різнобарвні мозаїки, які зображували християнських святих. Крім традиційних базилік, візантійські майстри зводили так шані церкви центрального плану, що розпинулися з баптистеріїв. Зразком такої споруди є знаменита церква Сан-Вітале в італійському місті. Равенна. Вона має у своєму плані октогон, тобто правильний восьмикутник. Церкву вінчає великий купол, з усіх боків вона оточена аркадою на тонких колонах. Та найбільшу славу принесли цій церкві чудові мозаїки інтер'єра, що зображують візантійського імператора Юстиніана з родиною та почтом. За часів правління цього імператора була зведена і найвідоміша у світі пам'ятка візантійської архітектури — церква Святої Софії в Константинополі. У цій споруді вперше були сполучені елементи центричного храму і традиційної тринефної базиліки.
У середині центрального нефа її перекриває плаский купол, діаметр якого становить 31 м. Купол спирається на чотири масивні опори, які добре видно ззовні, але в середині храму вони приховані. Тому виникає враження, що величезний купол зовсім легкий і ніби висить у повітрі. Це враження підсилюють вузькі арочні вікна, розташовані по колу вздовж основи купола. Через вікна у храм проникає світло, яке дозволяє роздивитися розкішний інтер'єр, оздоблений найкоштовнішим мармуром і малахітом. Існує легенда, що саме казкова краса Святої Софії змусила наших предків, східних слов'ян, зупинити свій вибір на православній вірі, коли вони вибирали собі релігію. Слов'янські літописи розповідають, ніби київський князь Володимир відправив послів мандрувати по світу, щоб вирішити, яка віра краща. Посли відвідали і Західну Європу, і мусульманські землі, і Візантію. Повернувшись до Києва, вони розповіли князю, що ніде не бачили такої краси, як у Константинополі.
Свята Софія особливо цікавить нас ще й тому, що при її спорудженні вперше була застосована система з'єднання круглого купола з квадратним у плані приміщенням, яке він перекриває за допомогою сферичних трикутників, так званих «вітрил». Ця система згодом стала дуже поширеною у світовій архітектурі. Від Святої Софії ведуть своє походження хресто-вокупольні храми, тип, що починаючи з IX ст. стає панівним у Візантії і згодом, разом з християнством, приходить на Русь. Хрестово-купольний храм має у плані хрест, всі кінці якого рівні між собою, так званий грецький хрест. Гілки хреста перекриті циліндричними склепіннями. В центрі його вінчає купол, встановлений на барабані. Іноді він один, іноді центральний купол доповнюють чотири менші куполи, встановлені.