Мистецтво відродження. Особливості розвитку мистецтва ранасансу в різних країнах європи XVII-XVIII ст. Голанське мистецтво XVII ст. Мистецтво іспанії XVII-XVIII; XVIII-XIX ст. Мистецтво класицизму

11.1. Мистецтво Італії хiv-хv1 ст.

ПРОТОРЕНЕСАНС ТА РАННЄ ВІДРОДЖЕННЯ

Соціокультурні передумови феномену Відродження. Особливості розвитку Італії в середні віки, її політична роздробленість та ранній розвиток міст. Походження терміну. Значення античного спадку для культури Відродження. Періодизація.                          ,

Гуманізм. Розвиток природничих наук. Розквіт літератури і мистецтва. Роль образотворчого мистецтва в культурі Відродження. Розвиток реалістичних тенденцій. Реалістичне трактування релігійних сюжетів. Відображення в мистецтві гуманістичних ідей. Захоплення красою та універсальністю людини. Героїзація та драматизація образів мистецтва. Раціоналізм та наукові основи мистецтва. Вивчення анатомії, перспективи, законів освітлення та їх частосуванпи в мистецтві.

Першоджерела для вивчення мистецтва Відродження: «Життєписи найбільш знаменитих живописців, скульпторів та зодчих» Д.Вазарі, «Життя Бенвенуто Челліні, написане ним самим», трактати Л.Б. Альберті, «Книга про живопис» Леонардо да Вінчі.

Скульптура у другій половині XIII ст. Династія Пізано. Живописні школи Флоренції (Чимабуе) та Сієни (Дуччо). Творчість Джотто ді Бондоне (1266-1337). Нове розуміння ним релігійної теми, винайдення нових зображальних прийомів. Показ людської постаті у просторі, досконалість композиційних рішень. Архаїчні риси у творах Джотто. Фрески в капелі дель Арена в Падуїта в Ассизі.

Архітектура раннього Відродження в Італії Творчість Ф. Брунсл-лескі (1377-1466). Конкурс 1401 р. Купол флорентійського собору та споруда Виховного будинку. Інші споруди Брунеллсскі. Діяльність Л.Б. Альберті як теоретика та архітектора-практика. Палаццо Руччелаї, церкви Сан Фрап-ческо у Риміпі та Сапт Андрса у Мантуї.

Скульптура Італії в першій половині ХV ст. (Л. Гібсрті, Якопо дел-ла Кверча, династія делла Роббіа). Творчість Донателло (1386-1466). Розвиток круглої статуї та рельєфу. Героїзований образ людини в творчості Донателло (св. Георгій). Статуї пророків для башти флорентійського собору. Бронзовий Давид. Рельєф «Благовіщення». Кінна статуя Гаттамелати. Пізні роботи Донателло.

Живопис. Творчість Мазаччо (1401-1428). Переборення готики, розвиток та переосмислення реалістичних традицій Джотто. Вивчення будови фігури людини і опанування засобами лінійної та повітряної перспективи. Розписи капели Браикаччі. Фреска «Тройця» в церкві Саіпа Марія Новелла.

Різноманіття художніх пошуків у мистецтві раннього Відродження (Паоло Учелло, Фра Філіппо Ліппі, Боттічеллі, П'єро делла Франческа, Андреа Мантенья та ін.).

Високе Відродження

Загальна характеристика Високого Відродження. Перехід провідної ролі в мистецтві до Риму і Венеції. Розквіт мистецтва Високого Відродження як результат попереднього розвитку. Затвердження в мистецтві ідеалу гармонійно розвинутої прекрасної людини. Велич, узагальненість, логічна довершеність художньої мови. Короткочасність розквіту Високого Відродження, ідо виникає на межі загальної кризи в Італії.

Леонардо да Вінчі (1452-1519) як основоположник мистецтва Високого Відродження та один з найвизначніших його майстрів. Леонардо як вчений та художник, його погляди на мистецтво. Раціоналізм творчого методу Леонардо.

Навчання Леонардо у майстерні А. Верроккйо та його ранні твори «Благовіщення», «Мадонна Бепуа», «Поклоніння волхвів», «Св. Ісронім». Переборення традиції кватроченто з його самодостатнім інтересом до деталі.

Леонардо у Мілані. «Мадонна в гроті», «Тайна вечеря», новизна композиційної побудови та глибина композиційного рішення теми. Скульптурні роботи Леонардо да Вінчі.

Другий флорентійський період Леонардо. «Битва при Ангіарі», «Джо-конда». Створення психологічного портрету. «Св. Ганна».

Пізні живописні роботи Леонардо. Його від'їзд у Францію. Історичне значення та вплив Леонардо на сучасне йому та пізніше художнє життя.

Творчість Мікеланджело Буонарроті

Мікеланджело (1475-1564) - визначний художник Високого Відродження, ідо з надзвичайною силою втілив гуманістичні ідеали та принципи ренесансного мистецтва. Створення ним героїчних образів могутньої та прекрасної людини.

Ранні твори Мікеланджело в скульптурі: «Битва кентаврів», «Мадонна на сходах», «Вакх», «П'єта», «Давид». Живописні роботи -тондо «Св. родина», картон «Битва при Кашині».

Римський період творчості Мікеланджело. Фрески плафону Сикстиіь ської Капели у Ватикані як один з найвеличніших творів Відродження Титанічний образ людини, його глибока життєва сила і правдивість Найважливіші композиції плафону - «Створення Адама», «Гріхопадіння» пророки, сивіли, раби. Твори флорентійського періоду. «Мойсей» і «Раби»' для надгробку Юлія II. Робота над гробницею Медічи.

Участь Мікеланджело в обороні Флоренції у 1529-1530 рр. та відлуння подій, пов'язаних з падінням Республіки у творах цього періоду.

Переїзд до Риму. Фреска «Страшний суд» та інші пізні твори майстра Відображення кризи культури Відродження у пізніх творах Мікеланджело.

Трагічний характер його останніх творів. Фрески капели Паоліна Два варіанти «П'єта». Значення пізніх творів Мікеланджело" для розвитку мистецтва XVII ст.                                      Діяльність Мікеланджело як архітектора. Сходи Лауренціанської бібліотеки. Будівництво собору св. Петра та оформлення площі Капітолія Значення цих споруд для подальшого розвитку західноєвропейської архітектури. Купол собору св. Петра як досконале втілення архітектурних ідей Відродження.

Творчість Рафавля

Рафаель Санті да Урбіно (1483-1520). Втілення ідеалу гармонійно розвинутої людини, велич та досконала ясність композицій Рафаеля.

Умбрійський період творчості художника. Його ранні роботи - «Сон лицаря», «Заручини Марії». Глибоке опанування і переосмислення ним стилістики Перуджіно.

Перебування Рафаеля у Флоренції. Творче осягнення ним здобутків Леонардо да Вінчі та Мікеланджело Буонарроті. Мадонни флорентійського періоду, портрети, «Покладення до гробу».

Римський період. Розквіт творчості Рафаеля. Розписи ватіканських станц. «Афінська школа», «Парнас», «Диспута», ідейний зміст та художня Цінність цих розписів. Широка сфера діяльності Рафаеля. Рафаель і античність. Розписи вілли Фарнезе, «Тріумф Галатеї».

Портрети Рафаеля: Юлій II, Лев X, Кастильоне та інш. «Сикстинська мадонна». Деякі риси ідеалізації та порушення класичної рівноваги образів V пізнього Рафаеля. Картони для килимів. «Преображення».

Рафаель як архітектор (лоджії Рафаеля у Ватикані, вілла Мадама, участь у будівництві собору св. Петра).

Значення Рафаеля та його вплив. Школа Рафаеля.

Архітектура Високого Відродження

Рим як центр Високого Відродження в Італії. Введення ордера як основного масштабного елемента архітектурних рішень. Видання Вітрувія і розвиток теоретичної бази нового стилю.

Донато Браманте (1444-1514) - провідний архітектор Високого Відродження. Роботи Браманте у Римі. Темп'єтто у монастирі Сан П’єтро ін Монторіо - завершене втілення ідеї ренесансного центричного храму. Проект та будівництво собору св. Петра і реконструкція Ватиканського палацу.

Антонів да Сангалло (1485-1546). Будівництво палаццо Фарнезе та собору св. Петра.

Мистецтво Венеції

Своєрідність художньої культури Венеції. Пізнє оформлення ренесансних тенденцій. Стійкі готичні та візантійські ремінісценції в архітектурі та образотворчому мистецтві. Тип венеціанського палаццо (Палаццо Дожів).

Розвиток реалізму в творчості Якопо Белліиі (1400-1470). Антоиелло да Массіна (1430-1479) та його значеним для розпитку венеціанської школи живопису. Творчість братів Белліні — Джентіле (1429-1507) і Джованні (1430-1516). Джованні - визначний майстер венеціанського живопису XV ст. Його роль у розвитку традицій венеціанського колоризму.

Мистецтво Високого Відродження у Венеції.

Розквіт гуманізму у Венеції XVI ст., успіхи книгодрукування. Венеціанський живопис початку століття. Джорджоне (1476-1510) та його картини «Мадонна Кастельфранко», «Юдіфь», «Гроза», «Спляча Венера». Зв'язок людини і природи, тонкість колористичних рішень, нове розуміння пейзажу. Гуманістична сутність мистецтва Джорджоне.

Тиціан Вечелліо (1477-1576) як найбільш визначний представник венеціанської школи живопису. Реалістичний та життєствердний характер його мистецтва. Життя і творчість Тиціана. Його ранні твори: «Любов земна і небесна», «Вакханалія», «Свято Венери», «Вознесіння Богоматері», «Мадонна Пезаро» та іп.

Твори середнього періоду - «Венера Урбінська», «Даная», портрети «Іполітто Римінальді», папи Павла III, Карла V, ГГєтро Аретіно. Зростання в них психологізму.

Віддзеркалення кризи культури Відродження в мистецтві пізнього Тиціана: риси драматичного неспокою, відхід від гармонійної ясності класичного стилю. «Оплакування Христа», «Св. Себастьян».

Колорит Тиціана та ійого живописна манера. Вплив Тиціана на подальший розвиток західноєвропейського живопису.

Пізнє Відродження. Маньєризм. Мистецтво Венеції у другій половині XVI ст.

Особливості розвитку мистецтва ренесансу в різних країнах Європи. Особливості розвитку мистецтва мaнієризму в країнах Європи XVII-XVIII ст.

Економічна та політична криза в Італії у середині XVI ст. Втрата Італією домінуючих позицій у культурному житті Європи. Зубожіння країни. Посилення контрреформації. Утворення ордену єзуїтів. Трідентський собор. Нові цілі та завдання мистецтва. Руйнування гуманістичних ідеалів та згасання ренесансної культури.

Поняття маньєризму як художньої течії та його основні риси. Ранні представники маньєризму - Якопо Понтормо (1494-1556), Джованні Россо (1494-1540), Джуліо Романо (1492-1546). Розквіт маньєристичного мистецтва у 40-х роках XVI ст. Парміджаніно (1503-1540) як найвизначніший представник маньєристичного мистецтва. Його найважливіші роботи - «Мадонна з довгою шиєю», «Мадонна з трояндою», «Св. родина з св. Маргариток)» та ін. Творчість Аньоло Бронзіно (1503-1572), Джорджо Базарі (1511-1574). Скульптура маньєризму Бенвенуто Челліні (1500-1571) -«Персей».

Архітектура. Творчість Андре Палладіо (1508-1580) як найбільш видатного архітектора пізнього Відродження в Італії. Його основні роботи: базиліка у Віченці, палаци Вальмарана, Капитаніо, театр Олімпіко у Віченці, вілла Ротонда, церква Сан Джорджіо Маджоре у Венеції. Палладіо як теоретик - «Чотири книги про архітектуру».

Живопис. Більш тривале, ніж на інших теренах Італії існування ренесансної культури у Венеції.

Паоло Беронезе (1528-1588). Декоративний характер його живопису. Блискучі колористичні та декоративно-композиційні рішення.

Якопо Тінторетто (1518-1591). Складність його творчості, наближеність до мистецтва маньєризму. Ранні твори Тінторетто. «Чудо св. Марка». Роботи зрілого періоду - розписи для Скуола ді сан Марко, Скуола ді сан Рокко і палацу Дожів. Нове трактування традиційних релігійних та міфологічних тем. Своєрідність живописної манери Тінторетто. Портрети Тінторетто та їх глибокий психологізм.