- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
Завдяки пружним, тепло- і звукоізоляційним властивостям піногума|, вживана як підкладка килимів, підвищує їх комфортні властивості.
Хоча підкладка з піногуми| може застосовуватися, практично, для всіх видів килимів, в основному, вона використовується при виробництві тафтінгових| килимів.
Технологічна схема лінії для виготовлення килимів з підкладкою з піногуми| представлена на рис. 5.3.
Виворіт килима 1 піддається апретуванню за допомогою ролика, що обертається, 3, частково зануреного у ванну 2 з латексною композицією. Після видалення з вивороту килима за допомогою ножа 4 надлишків латексної композиції, килим з нанесеним апретом транспортується через сушильну камеру 5 сітчастим транспортером 6. Латексна піна від безперервного вспінювача| 5 заливається па виворіт апретуючого килима і калібрується за допомогою ножа 9. Потім піна на вивороті килима нагрівається інфрачервоними нагрівачами| 10, і килим за допомогою сітчастого транспортера подається в камеру вулканізації 11. Після виходу килима з камери вулканізації спеціальним пристроєм 12 проводиться обрізка| його| кромок і килим, проходячи через компенсатор 13, закочується в рулон 14.
Виготовлення піногуми| як підкладки килимів на вказаній лінії може бути здійснено або способом Данлоп, що передбачає

Рис. 5.3. Технологічна схема лінії для виготовлення килимів з підкладкою з піногуми: 1 - килим; 2 - ванна з латексною композицією для aппретування; -4 - ніж; 5 - камера сушки апрету; 6 - сітчастий транспортер; 7 – натяжний прилад; 8 - вспінювач| безперервної дії; 9 - ніж, калібруючий товщину шару піни; 10 - інфрачервоні нагрівачі|; 11 - камера вулканізації; 12 – прилад для зрізання| кромок; 13 - компенсатор; 14 - закочувальний пристрій
застосування желатинуючих агентів (розділ 4, розділ 4.1.3.1) або, так званим, процесом без стадії желатинування (піп gel foam process) (розділ 4, розділ 4.1.4).
Рецептури латексних композицій, вживаних при виготовленні піногуми| для підкладки килимів, представлені в табл|. 5.3. Особливістю рецептур піногуми| для підкладки килимів є високий вміст наповнювачів.
Таблиця 5.3
Рецептури латексних композицій, вживаних для виготовлення підкладки килимів з піногуми|
|
Найменування інгредієнтів |
Дозування, частини маси сухої речовини на 100 частин маси сухої речовини латексу |
|||||
|
Спосіб Данлоп |
Без стадії желатинування (non gel foam process) |
|||||
|
I |
III |
III |
IV |
V |
VI |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Бутадієн-стирольний латекс типу СКС-С| |
100 |
60 |
100 |
50 |
100 |
100 |
|
Натуральний центрифугований| латекс (НА) |
— |
40 |
— |
50 |
— |
— |
|
20% розчин олеата| калія |
— |
— |
4,0 |
3,0 |
— |
— |
|
40% розчин калієвого мила СЖК| фракції С10-С13 |
2,5 |
2,5 |
— |
— |
— |
— |
|
28% розчин лаурилсульфата| натрію|| |
— |
— |
— |
— |
0,5 |
— |
|
35% розчину октилсульфосукци-намата| натрію |
— |
— |
— |
— |
4,5 |
10 |
|
50% дисперсія сірки |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
2,25 |
2,0 |
!,9 . _ , _ j 0,8 |
|
50% дисперсія діетилдітіокарбамата| цинку |
0,75 |
0,75 |
1,0 |
1,25 |
1,0 |
0,8
|
|
50% дисперсія цинкової солі меркаптобензотіазола| |
0,75 |
0,75 |
1,0 |
1,0 |
0,75 |
0,8 |
|
50% дисперсія дифенілгуанідина| |
1,20 |
1,0 |
— |
— |
— |
— |
|
50% дисперсия оксиду цинку |
4,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
2,0 |
4,0 |
|
40% дисперсія фенолового протизістарювача| |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
Крейда |
40... 50 |
50... 60 |
120 |
100 |
200 |
— |
|
25% розчин гексаметафосфата| |
— |
— |
— |
|
0,5 |
— |
|
16% розчин поліакрилатного згущувача |
— |
— |
0,1 |
0,1 |
до в'язкості 5 Па*с |
|
|
25% розчин мет|илцелюлози| |
До в'язкості 3 Па*с |
— |
— |
— |
— |
|
|
20% дисперсія кремнефтористого натрію| |
2.0...3, 5 |
2,0...3, 5 |
|
— |
— |
— |
|
20% розчин ацетата амонія |
— |
— |
3,0 |
2,0 |
— |
— |
|
Гідрат окислу алюмінію |
— |
— |
— |
|
— |
120 |
|
Хлорпарафін |
— |
— |
— |
— |
— |
15 |
При виготовленні пінонуми| способом Данлоп із застосуванням в якості желатинуючих агентів кремнефтористого| натрію (рецепт № I, II) або системи оксид цинка-ацетат| амонія (рецепт III, IV) вищий вміст наповнювача допускає рецептура з желатинуючим агентом оксид цинка-ацетат| амонія.
При застосуванні кремнефтористого| натрію желатинування піни відбувається інтенсивно вже при температурі 18...25°С. Тому при використанні великої кількості наповнювачів, що знижують як правило, агрегатную| стабільність латексу, процес желатинування стає важко регульованим.
З'являється небезпека різкого підвищення в'язкості піни і навіть її желатинування в змішувачі вспінювача| або у момент калібрування товщини піни за допомогою ножа. Уникнути цього негативного явища за допомогою зниження дозувань кремнефтористого| натрію не завжди вдається через виникаючу проблему точного дозування малих кількостей дисперсії кремнефтористого| натрію при спінюванні латексної| композиції.
При застосуванні для желатинування піни системи оксид цинка-ацетат| амонія желатинування відбувається при температурі 60...70С (рецепт III. IV). Тому небезпека передчасного желатинування піни навіть при застосуванні значної кількості наповнювачів знижується.
Спосіб виготовлення піногуми| без застосування желатинуючих агентів (non gel foam process) дозволяє збільшити вміст наповнювачів і латексної| композиції 150...200% (рецепт V, VI).
При цьому необхідною умовою є застосування у складі композицій ПАР, що забезпечують стабільність пін| з високонаповнених| латексних композицій. Як такі використовують натрієві солі алкіл заміщені аміди| сульфобурштинової| кислоти [1, с. 88...89] і лаурилсульфат натрію.
Не дивлячись на низьку собівартість високонаповненої піногуми|, виготовляємої| без застосування желатинуючих агентів, сприятливіші умови роботи вспінювача| через відсутність желатинуючих агентів і скорочення тривалості процесу виготовлення килима приблизно на 10...20%, багато виробників килимів продовжують застосовувати для виготовлення підкладки килимів піногуму|, виготовлену способом Данлоп з застосуванням желатинуючих агентів. Причина цього - вищі фізико-механічні властивості піногуми|, отриманої із застосуванням желатинуючих агентів [1, с. 90] (табл|. 5.4).
