- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
Мономер для отримання вінілацетатних латексів – вінілацетат

Отримані в цих умовах латекси мають концентрацію сухих речовин 50...60%, а розмір частинок лежить у межах 200...1000 нм, але через високу в’язкість сегментація частинок, практично, не проходить.
В зв’язку з великим розміром частинок ці латекси, як правило, називають дисперсіями. Через високу температуру склування полівінілацетату і незадовільну якість плівок із полівінілацетатних латексів полімер пластифікують дибутилфталатом, диоктилфталатом або дибутилсебацианатом.
Промисловість України випускає більше 20 марок гополімерних полівінілацетатних латексів (дисперсій), які відрізняються між собою концентрацією полімеру, природою і вмістом пластифікатора, в’язкістю.
Крім гополімерних латексів полівінілацетата випускають латекси , отримані кополімеризацією вінілацетата з акрилатами , малеїатами ,етиленом.Кополімеризація вінілацетату з зазначеними мономерами дозволяє виключити ряд від’ємних властивостей, які властиві латексам з пластифікованими кополімерами і міграцію пластифікаторів із плівок.
Більш детальніше про латекси в Україні на основі вінілацетату і їх властивості наведені в роботі [19].В табл.1.11 наведені властивості типових представників полівінілацетатних латексів. У всіх марок латексів регламентується вміст вільного вінілацетата, який не повинен перевищувати 0,5%. Важливість цього показника обумовлена схильністю мономера до гідролізу з виділенням корозійноактивної оцтової кислоти.
Основна область використання латексів полівінілацетата і його кополімерів - клеї, фарби, зв’язуючи, проклейка паперової маси і нетканих текстильних матеріалів, покриття.
1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
На всесвітній ринок, в основному, поступають латекси, які є продуктом кополімеризації бутадієна, стиролу і 2-вінілпіридину.
Таблиця 1.11
Властивості основних представників полівінілацетатних латексів, які випускають у Росії
|
|
|
Тип плас- |
Вміст сухої |
|
|
Вміст |
|
Марка |
Склад |
тифікатора |
речовини |
|
|
залишку |
|
латексу |
полімеру |
і його вміст |
(не менше), |
В'язкість |
рН |
мономерів |
|
|
|
(в полімері), |
% |
Па·с |
|
(не біль- |
|
|
|
% |
|
|
|
ше), % |
|
Д 50Н |
|
—– |
50 |
0,2…1,0 |
4,5…4,6 |
0,50 |
|
Д 50С |
|
—– |
51 |
1,0…3,0 |
4,7…6,0 |
0,48 |
|
Д 50В |
|
—– |
50 |
3,0…5,0 |
4,7…6,0 |
0,50 |
|
Д 49/2, 5С |
Полівініл- |
Дибутил- |
51 |
0,2…1,0 |
4,5…6,0 |
0,50 |
|
|
ацетат, |
фталат, 5 |
|
|
|
|
|
ДФ 48/5С |
гомополі- |
Дибутил- |
52 |
1,0…5,0 |
4,5…6,0 |
0,5 |
|
|
мер |
фталат, 10 |
|
|
|
|
|
ДФ 47/7С |
|
Дибутил- |
53 |
2.0…5,0 |
4,7…6,0 |
0,48 |
|
|
|
фталат, 15 |
|
|
|
|
|
ДФ 40/20В |
Дибутил- |
55 |
5,0…6,0 |
5,0…6,0 |
0,40 |
|
|
|
|
фталат, 50 |
|
|
|
|
|
ДІЕ 5010 |
Сополімер |
|
|
|
|
|
|
|
вінілацетату |
—– |
50 |
10…30***) |
4,5…6,0 |
0,5 |
|
|
і етилену*) |
|
|
|
|
|
|
ДМП 5035Н |
Сополімер |
|
|
|
|
|
|
|
вінілацетату |
—– |
50 |
1…2 |
4,7…6,0 |
0,4 |
|
|
і дибутилма- |
|
|
|
|
|
|
|
леїнату**) |
|
|
|
|
|
|
*)Масова частка етилену, % (у полімері)- 5 |
||||||
|
**)Масова частка дибутилмалеїнату, % (в полімері) - 35 |
||||||
|
***)В'язкість за коміркою В3-4, с |
||||||
В співвідношенні 70:15:15. Аналогічний латекс розроблено в Росії, однак через відсутність промислового випуску 2-вінілпіридину його виробництво не організовано.
В Україні випускають латекс ДМВП-10 Х, отриманий внаслідок сополімеризації бутадієну і 2-метил-5-вінілпіридину,

взятих у співвідношенні 90:10.
Латекс отримують «холодною» полімеризацією, в якості емульгатора застосовують натрієве мило синтетичних жирних кислот, конверсія мономеру складає 70…80%. Латекс характеризується наступними показниками:
-
вміст сухої речовини, %.........................26;
-
рН………………………………….10…11,5;
-
поверхневий натяг, мН/м…………………58;
-
жорсткість полімеру за Дефо, Н……..15…30;
-
вміст вільних піридинових сполук, %...............≤0,15.
Присутність в полімерному ланцюзі гетероциклів піридину обумовлює високі адгезійні властивості полімеру вінілпіридинових латексів.
Як за кордоном, так і в Україні вінілпіридинові латекси, практично, повністю застосовуються для просочення шинного корду.
