2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі

Інгредієнти латексних композицій, що мають назву "регулятори в'язкості -згущувачі", є групою природних, штучних, отриманих модифікацією природних продуктів, і синтетичних полімерів, що утворюють у водному середовищі типові ліофільні, колоїдні системи з високою в'язкістю. Ці речовини не тільки підвищують в'язкість латексів і латексних композицій, але одночасно можуть проявляти себе як стабілізатори агрегативної стійкості дисперсій, емульсій і латексів.

Механізм згущування латексів зовсім не зводиться до підвищення в'язкості водної фази латексу, хоча цей чинник вносить певний внесок в загальне підвищення в'язкості латексу.

Мабуть, макромолекули загусника сорбуються на поверхні частинок латексу, беруть участь в утворенні захисної адсорбційно-гідратної оболонки, збільшуючи тим самим ефективний об'єм дисперсної фази, і як наслідок збільшується в'язкість. Перелік основних згущувачів представлений в табл.2.6.

Таблиця 2.6

Згущувачі латексних композицій

Найменування загусника	Хімічна природа, хімічна формула	Призначення
Природні
Казеїнат амонію	Лужна суміш казеїну, отриманого з протеїну молока	Стабілізатор дисперсій, латексу, латексних композицій. Згущувач
Кістковий клей	Білковий продукт, одержують з калогена сполучних тканин тваринних	Стабілізатор дисперсій. Загусник латексу і латексних композицій
Альгінат натрію	Натрієва сіль альгінової кислоти, одержують з морських водоростей	Сливкоутворюючий агент. Загусник
Штучні
Натрієва сіль «карбоксилметилцел-юлози	Похідне целюлози	Загусник, стабілізатор латексних композицій
Синтетичні
Полівініловий спирт		Стабілізатор дисперсій, латексів, загусник
Натрієва сіль поліметилметакрилової кислоти		Загусник

При застосуванні загусників слід враховувати ряд специфічних властивостей цих інгредієнтів.

Природні загусники (казеїн, кістковий клей) схильні до загнивання. В зв’язку цим при їх застосуванні потрібне введення антисептика, а виготовлення з цими загусниками дисперсії, емульсії і латексні композиції підлягають тривалому зберіганню.

Ефективність дії загусників істотно залежить від рН середовища. Максимальна загущаюча здатність загусника казеїната амонія виявляється при рН=10...12, натрієвій солі карбоксиметилцелюлози при рН= 7...9, а полівініловий спирт проявляє свою активність як стабілізатор і загусник в широкому діапазоні значень рН від 2 до 12.

При застосуванні загусників в'язкість латексної композиції змінюється в часі. Як правило, після введення загусника в'язкість швидко зростає, потім цей процес сповільнюється і в'язкість зберігається постійною або змінюється трохи. При тривалому зберіганні можливе зниження в'язкості.

Передбачається, що ці зміни в'язкості пов'язані з перерозподілом на поверхні частинок емульгатора і загусника і зміною внаслідок цього ступеня гідратації захисних адсорбційних шарів, а також зміною в процесі зберігання властивостей самого загусника.

Інтенсивність цих змін в'язкості залежить як від властивостей власне загусника, так і від колоїдно-хімічних властивостей латексу, його рН, природи емульгатора, ступені насиченості частинок латексу емульгатором, вміст електролітів у водній фазі.

Латексні композиції, що містять загусники, характеризуються тиксотропними властивостями. При механічній дії на латексну композицію її в'язкість зменшується, а потім поступово відновлюється.