- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
2.1. Інгредієнти латексних композицій
Практично, у всіх випадках застосування латексу необхідно його змішування з різними речовинами [1,2]. Застосування останніх обумовлено необхідністю зміни колоїдно-хімічних властивостей латексу з метою поліпшення його подальшої оброблюваності і фізико-механічних властивостей виробів, що виготовляються, а також економічними міркуваннями.
Існує дві групи інгредієнтів, що застосовуються при виготовленні латексних композицій.
До першої групи відносяться інгредієнти, які звичайно застосовуються при виготовленні гумових виробів з твердого каучуку: вулканізуючі агенти, прискорювачі і активатори вулканізації, речовини, що запобігають старінню, наповнювачі, пластифікатори і пом'якшувальні засоби.
До другої групи відносяться специфічні інгредієнти, застосування яких обумовлено особливостями технології переробки латексів: поверхнево-активні речовини (ПАР), вживані як емульгатори, диспергаторів, стабілізатори, змочувачі; регулятори в'язкості; регулятори рН; коагуляції; желатинуючі агенти, і термосенсибілізатори; піногасителі; антисептики.
Треба, проте, відзначити, що вказаний розподіл інгредієнтів на дві групи є вельми умовним.
Ряд інгредієнтів крім свого основного функціонального призначення може робити істотний вплив на інші властивості латексних композицій.
Так, наприклад, оксид цинку є типовим активатором вулканізації, а у присутності аміаку діє одночасно як термосенсибілізатор і желатинуючий агент.
Дифінілгуанідін (ДФГ) — прискорювач вулканізації одночасно є вторинним желатинуючим агентом. Наповнювачі (наприклад, каолін), вживані в латексних композиціях, головним чином, через економічні міркування, одночасно приводять до зміни в'язкості латексних композицій.
Існує ряд загальних вимог до інгредієнтів латексних композицій незалежно від типу вживаного латексу і технології його переробки.
• Інгредієнти, якщо вони спеціально не призначені для підвищення агрегативної стійкості латексної композиції або для її дестабілізації, в ідеалі не повинні змінювати агрегативну стабільність латексу і латексних композицій. З цієї причини до інгредієнтів латексних композицій висуваються більш високі вимоги до вмісту в товарному продукті домішок, ніж до інгредієнтів, вживаних при виготовленні композицій з твердого каучуку. Критерієм змісту домішок може служити відхилення температури плавлення технічного продукту від температури плавлення хімічно чистого продукту.
• Всі крихкі інгредієнти, нерозчинні у воді, повинні вводитися в латекс, як правило, у вигляді заздалегідь приготованих водних дисперсій, а нерозчинні у воді рідкі інгредієнти - у вигляді заздалегідь приготованих емульсій. При цьому розмір частинок інгредієнта в дисперсії і розмір краплі в емульсії, в ідеальному випадку, повинен бути порівнянний з розміром частинок полімеру в латексі.
• Величина рН дисперсій, емульсій і розчинів інгредієнтів, якщо останні не призначені для її регулювання, повинна бути близька до значення цього показника для вживаного латексу.
• При необхідності застосування в рецептурі латексних композицій ПАР бажано використовувати ПАР, що застосовувалися при виготовленні латексу.