- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
Як вже наголошувалося, використання у виробництві мочених виробів ліній конвеєрного типу має ряд переваг в порівнянні з лініями касетного типу.
Ці переваги полягають в можливості повної автоматизації технологічних операцій, економії виробничих площ, зменшенні капітальних витрат.
Проте тривалість проведення деяких операцій технологічного процесу, таких як гелеутворення для виробів завтовшки вище 0,7 мм і особливо відмивання гелів від некаучукових компонентів і їх сушки, настільки збільшує габарити конвеєрних ліній, що робить неможливим їх використання для виробництва багатьох виробів з латексу.
У зв'язку з цим, представляється вельми актуальним розробка способів інтенсифікації найбільш тривалих операцій технологічного процесу.
Інтенсифікація процесу гелеутворення
Один з можливих шляхів інтенсифікації процесу гелеутворення полягає в проведенні іонного відкладення в електростатичному полі. Цей процес, що отримав назву електроіонне відкладення детально досліджений в роботах [23, 24, 47.. .50].
Було встановлено, що прискорення процесу гелеутворення обумовлене як концентраційною дифузією астабілізуючих катіонів в об'єм латексної композиції, що характерний для методу іонного відкладення, так і наслідком електрофоретичних потоків цих катіонів і латексних глобул, рухомих назустріч один одному під впливом електростатичного поля.
Методом електроіонного відкладення можливо отримати вироби з товщиною, яку, практично, неможливо отримати жодним з відомих способів виготовлення мочених виробів з латексів.
Вельми істотно, що сформований в ході електроіонного відкладення гель характеризується високою (78...82%) концентрацією полімеру і високим ступенем чистоти, обумовленої електроосмотичним обезводненням. Це дозволяє значно скоротити час, що витрачається на подальші операції відмивання і сушки латексних гелів.
Разом з тим, спосіб виготовлення виробів методом електроіонного відкладення в даний час не можна вважати повністю відпрацьованим і готовим для використання в промисловості.
Серйозною проблемою залишається вибір матеріалу для форм анода. Зазвичай вживані для виготовлення металевих форм сплави алюмінію не можуть бути застосовані через можливості переходу в полімер металів змінної валентності, форм, що утворюються при анодному розчиненні матеріалу. Це погіршує стійкість виробів до термоокислюючої деструкції.
Друга проблема пов'язана з тим, що в процесі електроіонного відкладення, унаслідок електролізу серума латексу, на катоді виділяється водень, який приводить до спінювання латексної композиції.
Хоча пропозиції про електролітичне нанесення на поверхню алюмінієвих форм шару цинку після кожного циклу гелеутворення [51] і застосування напівпроникної перегородки, що відокремлює катод від об'єму латексної композиції [52], дозволяють усунути відмічені негативні явища, повністю проблема не вирішена.
Проте, можливості інтенсифікації процесу гелеутворення, а також подальших операцій промивки і сушки латексних гелів, закладених в методиці електроіонного відкладення, повинні, на наш погляд, привернути увагу дослідників і технологів.
Інтенсифікація процесу відмивання латексних гелів
Інтенсифікація однієї з найбільш тривалих операцій технологічного процесу виготовлення мочених виробів може бути здійснена за рахунок електроосмотичного обезводнення гелю. Сформований методом іонного відкладення гель на металевих формах поміщають у ванну з водою, і форми підключають до позитивного полюса джерела постійного струму. Катодом можуть служити стінки ванни.
При протіканні струму відбувається інтенсивне перенесення коагуляції і серума латексу, що містяться в гелі, у воду.
Швидкість електроосмотичного обезводнення залежить від щільності струму і кількості коагуляції на формі.
Якщо концентрація солі, що коагулює, в коагуляції велика, то процес електроосмотичного обезводнення гелю спостерігається лише через певний час, необхідний для видалення солі, що коагулює, і зниження внаслідок цього електропровідності гелю. Тому електроосмотичне обезводнення може бути рекомендоване для латексних гелів, отриманих методом іонного відкладення з використанням коагуляцій з концентрацією солі, що коагулює, до 20% без застосування загусників (каоліну).
Інтенсифікація сушки латексних гелів
Одним з можливих шляхів прискорення сушки є зменшення вмісту води в гелях, що поступають в сушильну камеру.
Для збільшення концентрації полімеру в латексному гелі можна використовувати звичайний водний синерезис, а також описаний вище спосіб електроосмотичного обезводнення гелю.
Ефективним є спосіб прискорення сушки латексних гелів, запропонований в роботі [53]. Форми з латексним гелем після відмивання занурюють у воду з температурою 90..-100°С на 3-..8 хвилин, після чого з інтервалом не більше двох хвилин встановлюють в конвективну сушарку.
Спосіб дозволяє в 3...5 разів скоротити час сушки. Причини прискорення сушки при використанні цього способу полягають не тільки в збільшенні концентрації сухої речовини в гелі за рахунок його швидкого ущільнення в гарячій воді, але і в зменшенні температурного градієнта між гелем і повітрям в конвективній сушарці, що збільшує дифузійний потік рідини, направлений до поверхні гелю, сприяючи тим самим уповільненню утворення поверхневої труднопроницаемой гумової плівки.
Вказаний спосіб знайшов промислове застосування при виготовленні ряду виробів на лініях конвеєрного типу.
У роботі [54] пропонується для прискорення процесу сушки латексних гелів використовувати поле надвисокочастотного струму (СВЧ). Для цього фарфорові форми з латексними гелями поміщають в поле СВЧ-енергії. За даними авторів тривалість сушки латексних гелів скорочується в 3...5 разів в порівнянні з конвективною сушкою.
Причиною прискорення сушки латексних гелів в полі СВЧ-енергії є рівномірний нагрів всієї товщини латексного гелю, оскільки якнайкращим поглиначем цієї енергії є вода, також рівномірно розподілена по товщині гелю.
Практичне використання цього способу пов'язане з трудністю точного регулювання рівня потужності СВЧ-поля, яке залежить не тільки від змінної вологості латексного гелю, що підводиться, але і наявність в нім електропровідних домішок.
У роботі [55] для скорочення тривалості сушки пропонується проводити її в псевдозрідженому шарі скляних кульок. Прискорення процесу сушки при застосуванні цього способу автори пояснюють високим коефіцієнтом тепловіддачі від псевдозрідженого шару до латексного гелю.