- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
Введення при полімеризації в ланцюг поліхлоропрену невеликої кількості ланок 2,3-дихлорбутадієну (~8%) підвищує еластичність латексних плівок, зменшує їх схильність до кристалізації. Методом затравочної полімеризації, що заснований на дрібному введенні мономерів, отримані латекси з часточками, ядро яких побудоване із полістиролу або високостирольного полімеру, а оболонки – із бутадієн-стирольного полімеру з відносно низьким вмістом стиролу. Отримана із цього латексу піногума характеризувалась більш високим опором до стиснення, ніж піногума із латексу на основі полімеру з статистичним розподілом стирольних ланок. При синтезі латексу сополімеру бутадієну з 2-метил-5-вінілпіридином вдалось, за рахунок введення піридинового мономеру на останніх стадіях полімеризації, отримати латекс, периферія часточок якого була збагачена піридиновими ланками. Це дозволило знизити сумарний вміст піридинового сомономеру з 10 до 3% при збереженні адгезійних властивостей насичуваних складів на основі цього латексу.
Одним із найбільш простих методів цілеспрямованого регулювання властивостей отримуваних із латексів матеріалів та виробів є змішання латексів, які складаються із полімерів різної природи. При такому змішуванні вдається отримати матеріал, що поєднує у собі позитивні властивості кожного із змішуваних латексів, або матеріал з властивостями, які не можуть бути досягнені при застосуванні кожного латексу окремо.
Не розглядаючи тут механізм процесів, які відбуваються при змішуванні латексів з різною природою полімерів, відмітимо лише практичні результати, які можуть бути отримані завдяки цьому технологічному прийому. Найбільш широко застосовується технологічний прийом, коли до основного латексу додається відносно невелика кількість (10...20%) іншого латексу.
Так, введення в еластомерний латекс добавки латексу жорстколанкового полімеру може призвести до збільшення модуля матеріалу, що отримується із латексу, його твердості, росту опору роздеру.
Добавки до бутадієн-стирольного чи натурального латексів полістирольного латексу забезпечують підвищення опору стисненню піногуми. Добавка полістирольного латексу до штучного латексу синтетичного поліізопрена дозволяє значно підвищити фізико-механічні показники сирих гелів і вулканізованих плівок, одночасно покращує технологічні характеристики латексу: ліквідується липкість сирих гелів, зростають швидкості іонного відкладення і сушки гелів.
Добавки латексів еластомерів в латекси жорстколанкових полімерів можуть виконувати роль пластифікатора. Очевидно, що використання композицій на основі сумішей різних латексів буде розширюватися, оскільки вдовольнити різноманітні вимоги, постійно розширюються, що пред’являються до латексів, за рахунок синтезу принципово нових латексів буде, практично, неможливо.
Великі можливості регулювання властивостей полімеру латексів відкриває хімічна модифікація. Нижче приводяться деякі приклади хімічної модифікації властивостей полімеру латексу.
Існує велика кількість способів модифікації полімеру в готовому латексі. Сюди, перш за все, потрібно віднести процес вулканізації полімеру на стадії латексу (предвулканізовані латекси). Цей процес здійснюється шляхом введення в латекс вулканізуючої системи (сірки, ультраприскорювачів, оксиду цинку) і витримки суміші при перемішуванні. Час і температура (звичайно 60...70ºС) вибираються для певної латексної суміші виходячи з потрібного ступеня вулканізації полімеру.
Вироби, що отримані із предвулканізованого латексу, або взагалі не потребують наступної вулканізації при високих температурах і достатній лише їх нагрів при температурі 60...70ºС, який суміщається з процесом сушки, або режими вулканізації при високих температурах (100...140ºС) можуть бути значно скорочені.
Структурування полімеру на стадії латексу може бути здійснене також за допомогою γ-опромінення.
Вироби, отримані із такого латексу, характеризуються підвищеною термостійкістю із-за утворення при структуруванні полімеру зв’язків С – С. Крім того, із виробів, отриманих із γ-опроміненого латексу, виключена міграція звичайних вулканізуючих агентів і продуктів їх перетворення, що дуже важливо для виробів медичного призначення і виробів, що дотикаються з продуктами харчування.
Відомі способи модифікації властивостей полімеру латексу за рахунок процесів графт- і блок-сополімеризації, що ініціюються звичайними джерелами радикалів. В якості прикладу можна вказати на привиття стиролу і метилметакрилату до натурального латексу, стиролу і нітрилу акрилової кислоти до полімеру штучного латексу бутилкаучуку. В останньому випадку привиття було ініційоване γ-опроміненням. Важкість процесу привиття мономерів до полімеру готового латексу полягає в тому, що поряд з привиттям мономеру до головного ланцюга полімеру утворюються гомополімери мономеру, що прививається, а також відбувається структурування макромолекул полімеру в присутності ініціаторів радикальних процесів. Ці побічні важко регульовані процеси у більшості випадків негативно відбиваються на властивостях модифікованих латексів.
У завершенні цього розділу слід вказати, що модифікація полімеру латексу супроводжується, як правило, одночасною зміною колоїдних та технологічних властивостей латексу. Можливі зміни стійкості латексу до різноманітних зовнішніх впливів, в’язкості, плівкоутворюючої спроможності, структури плівок. Це слід враховувати, так як характер цих змін може бути як позитивним, так і негативним з точки зору технологічних властивостей латексу і якості кінцевого виробу.
