
- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
2.1.2. Прискорювачі вулканізації
Технологічні процеси переробки латексів повністю виключають небезпеку передчасної вулканізації (скорчинга) полімеру латексу.
Це дозволяє інтенсифікувати процес вулканізації, застосовуючи ультраприскорювачі або комбінації прискорювачів, взаємно активуючих процес, що в свою чергу, дозволяє проводити вулканізацію при порівняно низьких температурах (80... 100°С).
Найбільш часто вживані в латексних композиціях прискорювачі вулканізації представлені в табл. 2.2.
Цинкові і натрієві солі дитіокарбамінової кислоти є високоефективними улътраприскорювачами сірчаній вулканізації полімерів натурального, бутадієн-стирольного, бутадієн-нітрильного, синтетичного ізопренового і бутилового латексів.
Хоча вулканізація у присутності цинкових солей дитіокарбамінової кислоти може бути здійснена без застосування оксиду цинку, проте на практиці рецептура композицій завжди передбачає застосування оксиду цинку.
Таблиця 2.2
Прискорювачі вулканізації полімерів латексних композицій
Хімічне найменування прискорювача
|
Хімічна формула
|
Температура плавлення °С |
Торгова назва*'
|
||||||
хімічний чистий |
технічний |
||||||||
Диметил-дітіокарбамат цинку |
|
257 |
248...253 |
Метилцимат |
|||||
Диетилдітіо-карбамат цинку |
|
178 |
179...181 |
Етілцимат |
|||||
Дибутил-дітіокарбамат цинку |
|
112 |
105... 108 |
Бутилцимат |
|||||
Етилфеніл-дітіокарбамат цинку |
|
208 |
205...208 |
Карбамат ЕФЦ; Вулкацит Р экстра N |
|||||
Пентаметілен-дітіокарбамат цинку |
|
179 |
168...175 |
|
|||||
Диметил-дітіокарбамат диметиламіну |
|
|
|
Прискорювач К-45 |
|||||
Тетраметіл-тіурамдісульфід |
|
154 |
140...150 |
Тіурам Д |
|||||
Тетраетілтіу-рамдісульфід |
|
73 |
68...73 |
Тіурам Е |
|||||
Біс (пентаме-тилентіурам) -тетрасульфід |
|
114 |
111...113 |
Тетрон А |
|
||||
Цинкова сіль 2-меркаптобен-зотіазола |
|
Розкладається при 200°С |
— |
Цинкапт |
|
||||
Дифенілтіо-сечовина |
|
154 |
148...152 |
Тіокарбанілід |
|
||||
Дифенілгуа-нідін |
|
151 |
145...147 |
ДФГ |
|
||||
*' Прийняті в Україні |
|
Звичайно дозування цинкових солей дитіокарбамінової кислоти, сірки і оксиду цинку лежать в межах (число частин маси на 100 частин маси полімеру латексу): сірка - 1,0...2,0; цинкова сіль дитіокарбамінової кислоти-0,5... 1,5; оксид цинку-0,5...5,0. Оксид цинку, як активатор вулканізації, застосовується зі всіма іншими прискорювачами вулканізації, приведеними в табл. 2.2. Його роль як желатинуючого агента, буде розглянута в розділі 3.2.
З перерахованих в табл. 2.2 цинкових солей дитіокарбамінової кислоти найбільшою активністю володіє дибутилдитіокарбамат цинку і якнайменшої - фенілетилдитіокарбамат цинку. Диметилдитіокарбамат цинку і діетилдітіокарбамат цинку займають проміжне положення. Ця відмінність в активності прискорювачів найбільш чітко простежується в композиціях на основі натурального латексу, заправленого аміаком, у меншій мірі - в композиціях на синтетичних латексах. Цинкові солі дитіокарбамінової кислоти викликають загущення натурального латексу, заправленого аміаком, у меншій мірі це явище спостерігається в синтетичних латексах.
Прискорювачі класу тиурамів в латексних композиціях мають відносно обмежене застосування. В більшості випадків вони використовуються в комбінації з цинковими солями дитіокарбамінової кислоти. Така комбінація прискорювачів застосовується в композиціях на основі хлоропренового латексу, де вулканизуючим агентом є оксид цинку.
Дія тиурамів активується застосуванням похідних тіомочевини (дифенілтіомочевина). В композиціях на основі хлоропренових латексів дифенілтіомочевина застосовується як самостійний прискорювач вулканізації.
Цинкова сіль 2-меркаптобензотіазола, хоча і може застосовуватися самостійно як прискорювач вулканізації полімерів латексних композицій, на практиці звичайно використовується як "вторинний" прискорювач в комбінації з цинковими солями дитіокарбамінової кислоти у співвідношеннях, близьких до 1:1.
Дифенілгуанідін (ДФГ) − прискорювач вулканізації середньої активності самостійно в латексних композиціях не використовується. Разом з тим активує дію дитіокарбаматів і тиурамів. Одночасно ДФГ є ефективним вторинним агентом, який використовується в композиціях для виготовлення піногуми.