2.1.2. Прискорювачі вулканізації

Технологічні процеси переробки латексів повністю виключають небезпеку передчасної вулканізації (скорчинга) полімеру латексу.

Це дозволяє інтенсифікувати процес вулканізації, застосовуючи ультраприскорювачі або комбінації прискорювачів, взаємно активуючих процес, що в свою чергу, дозволяє проводити вулканізацію при порівняно низьких температурах (80... 100°С).

Найбільш часто вживані в латексних композиціях прискорювачі вулканізації представлені в табл. 2.2.

Цинкові і натрієві солі дитіокарбамінової кислоти є високоефективними улътраприскорювачами сірчаній вулканізації полімерів натурального, бутадієн-стирольного, бутадієн-нітрильного, синтетичного ізопренового і бутилового латексів.

Хоча вулканізація у присутності цинкових солей дитіокарбамінової кислоти може бути здійснена без застосування оксиду цинку, проте на практиці рецептура композицій завжди передбачає застосування оксиду цинку.

Таблиця 2.2

Прискорювачі вулканізації полімерів латексних композицій

Хімічне найменування прискорювача		Хімічна формула		Температура плавлення °С			Торгова назва*'
				хімічний чистий		технічний
Диметил-дітіокарбамат цинку				257		248...253	Метилцимат
Диетилдітіо-карбамат цинку				178		179...181	Етілцимат
Дибутил-дітіокарбамат цинку				112		105... 108	Бутилцимат
Етилфеніл-дітіокарбамат цинку				208		205...208	Карбамат ЕФЦ; Вулкацит Р экстра N
Пентаметілен-дітіокарбамат цинку				179		168...175
Диметил-дітіокарбамат диметиламіну							Прискорювач К-45
Тетраметіл-тіурамдісульфід				154		140...150	Тіурам Д
Тетраетілтіу-рамдісульфід				73		68...73	Тіурам Е
Біс (пентаме-тилентіурам) -тетрасульфід			114		111...113			Тетрон А
Цинкова сіль 2-меркаптобен-зотіазола			Розкладається при 200°С		—			Цинкапт
Дифенілтіо-сечовина			154		148...152			Тіокарбанілід
Дифенілгуа-нідін			151		145...147			ДФГ
*' Прийняті в Україні

Звичайно дозування цинкових солей дитіокарбамінової кислоти, сірки і оксиду цинку лежать в межах (число частин маси на 100 частин маси полімеру латексу): сірка - 1,0...2,0; цинкова сіль дитіокарбамінової кислоти-0,5... 1,5; оксид цинку-0,5...5,0. Оксид цинку, як активатор вулканізації, застосовується зі всіма іншими прискорювачами вулканізації, приведеними в табл. 2.2. Його роль як желатинуючого агента, буде розглянута в розділі 3.2.

З перерахованих в табл. 2.2 цинкових солей дитіокарбамінової кислоти найбільшою активністю володіє дибутилдитіокарбамат цинку і якнайменшої - фенілетилдитіокарбамат цинку. Диметилдитіокарбамат цинку і діетилдітіокарбамат цинку займають проміжне положення. Ця відмінність в активності прискорювачів найбільш чітко простежується в композиціях на основі натурального латексу, заправленого аміаком, у меншій мірі - в композиціях на синтетичних латексах. Цинкові солі дитіокарбамінової кислоти викликають загущення натурального латексу, заправленого аміаком, у меншій мірі це явище спостерігається в синтетичних латексах.

Прискорювачі класу тиурамів в латексних композиціях мають відносно обмежене застосування. В більшості випадків вони використовуються в комбінації з цинковими солями дитіокарбамінової кислоти. Така комбінація прискорювачів застосовується в композиціях на основі хлоропренового латексу, де вулканизуючим агентом є оксид цинку.

Дія тиурамів активується застосуванням похідних тіомочевини (дифенілтіомочевина). В композиціях на основі хлоропренових латексів дифенілтіомочевина застосовується як самостійний прискорювач вулканізації.

Цинкова сіль 2-меркаптобензотіазола, хоча і може застосовуватися самостійно як прискорювач вулканізації полімерів латексних композицій, на практиці звичайно використовується як "вторинний" прискорювач в комбінації з цинковими солями дитіокарбамінової кислоти у співвідношеннях, близьких до 1:1.

Дифенілгуанідін (ДФГ) − прискорювач вулканізації середньої активності самостійно в латексних композиціях не використовується. Разом з тим активує дію дитіокарбаматів і тиурамів. Одночасно ДФГ є ефективним вторинним агентом, який використовується в компо­зиціях для виготовлення піногуми.