4.1.4. Устаткування, оснащення, прилади і матеріали

Шафа витяжна ШУВ-1 ТУ 10-23-242-86.

Шафа сушильна УВ-151 ТУ 64-1-1411-81.

Терези лабораторні ВЛО-1 кг ТУ 50-460-84.

Ступа механічна.

Ступка 6 ГОСТ 9147-80.

Маточка 4 ГОСТ 9147-80.

Шпатель 2 ГОСТ 9147-80.

Ацетон марки " " ГОСТ 2603-79.

Епоксидна смола ЕД-20 ГОСТ 10587-54.

Аеросил А-380 ГОСТ 14922-77.

Двоокис титану пігментний марки Р-1 ГОСТ 9808-75.

Затверджувач УП-605/5р 6-05-05-1957-83.

Тканини бавовняні бязевої групи, арт. 340 ГОСТ 11680-78.

Кювета емальована 30x40 ТУ 64-1-1057-76.

Годинник-будильник механічний "Витязь" калібр 6378 ТУ 1-01-0653-8.

Мікроскоп МБС-9 ТУ 3-3.1210-80.

Чашка випарувальна 1 ГОСТ 9147-80.

Установка групового паяння УП-2 АУК 2.999.01 ТУ.

Підкладка керамічна ТУ II Б40. 737. 005-31 з вакуумнощільної кераміки за ТУ IIаЯО. 027. 002-78.

Голка ГОСТ 25377-82.

Секундомір Сопр-6а-1-010 ГОСТ 5072-79.

Склянка 7 ГОСТ 9147-80.

Ексикатор 2-250 ГОСТ 25336-82.

Стаканчик СВ ГОСТ 25336-82 4.25.

Рукавички з трикотажної тканини ГОСТ 1108-84.

Рукавички хірургічні гумові А9 ГОСТ 3-82.

Респіратор "Пелюстка" ГОСТ 12.4.028-76.

4.1.5. Порядок підготовки клею

Підготовка до роботи:

- Включити сушильну шафу і вивести її на температуру (80  5 ) °С.

- Наповнювач аеросил А-380 помістити в емальовану кювету для просушування, насипаючи його рівним шаром до краю кювети.

- Наповнювач двоокис титана помістити в емальовану кювету для просушування, насипаючи його рівним шаром до краю кювети.

- Смолу епоксидну ЕД-20 помістити в порцелянову склянку.

Сушіння компонентів:

- Кювети з наповнювачем і склянку з епоксидною смолою помістити в сушильну шафу і сушити при температурі (805) °С не менше ніж 3 год.

- Зафіксувати температуру сушіння, час початку і закінчення сушіння в спеціальному журналі.

- Зберігати висушені компоненти в ексикаторах з етикетками, де за-значені найменування і марка компонента, його кількість і дата сушіння. Просушені компоненти зберігати в ексикаторах не більше місяця. Після закінчення місяця операцію сушіння повторити.

4.1.6. Готування клею кб-4

Зважити компоненти клею в окремих ємностях з точністю до 0,01 г у кількостях, відповідних таблиці додатка.

Перенести просушену й охолоджену до кімнатної температури смолу ЕД-20 у механічну ступу.

Шпателем увести наповнювач - аеросил А-380 в епоксидну смолу ЕД-20 невеликими порціями в 4 - 5 прийомів, перемішуючи в ступі після кожного введення порції наповнювача до однорідного стану.

Увести шпателем наповнювач - двоокис титану в суміш смоли й аеросилу невеликими порціями в 3 - 4 прийоми, перемішуючи в ступі після кожного введення порції наповнювача до однорідного стану. Після введення останньої порції наповнювача перемішувати клей у механічній сту-пі не менше ніж 30 хв.

Примітка. Наповнювачі вводити при вимкненій механічній ступі. Допускається виготовлення клею в ступці ГОСТ 9147-80. Час змішування компонентів клею в ступці не менш ніж30 хв.

4.1.7. Приймальний контроль

Приготовлений клей повинен відповідати ряду вимог.

Зовнішній вигляд визначається візуально при природному розсіяному світлі.

Для визначення придатності у випарювальну чашку I відважити близько 10 г клею, ввести затверджувач відповідно до рецептури (см. до- даток), перемішувати 1-2 хв до однорідного стану, відзначити час на годиннику і після 24 год за допомогою перемішування скляним кийком перевірити здатність клею до нанесення. Час, за який в'язкість клею наростає настільки, що він не може бути придатним до нанесення, вважати придатністю і виражати в годинах.

Для визначення часу твердіння клею необхідно краплю клею нанести на керамічну підкладку. Підкладку з клеєм помістити в зону нагрівання установки УП-2 з температурою (14045)°С чи з температурою (2305)°С, включити секундомір і, помішуючи клей голкою в зоні нагрівання, визначити час твердіння.

За результат приймати середнє арифметичне 3-х вимірів. Тривалість твердіння - це час, необхідний для переходу клею в неплавкий стан.

Розтікання клею на бік визначається в такому порядку.

Голкою наносять 5 крапель клею на керамічну підкладку. Вимірюють діаметр крапель клею, мм, під мікроскопом, використовуючи окуляр зі шкалою, і залишають на 10 хв для розтікання. Через 10 хв повторно вимірюється діаметр крапель клею, мм. Розтікання на бік визначається різницею діаметрів крапель, поділеною на два. За результат береться середнє арифметичне п'яти вимірів.

Контроль в'язкості клею по розтіканню плями проводять у такій послідовності:

1. Склянку із клеєм витримують при температурі (192) °С протягом 2 год.

2. Зважують 2 чистих промитих бензином предметних скла розміром 60 мм.

3. Відважують (0,15±0,01) г клею, розміщають у центрі скла, при цьому клей має займати мінімальну площу (не бути розмазаним по склу).

4. Накривають наважку клею другим склом, у центрі якого розміщають вантаж, і витримують протягом 15 хв (сумарна маса вантажу зі склом повинна бути (250±0,1) г.

5. Знявши вантаж, не розтискаючи скляних пластин, вимірюють лінійкою з похибкою ±0,5 мм діаметр утвореної плями.

6. За діаметром плями визначають в'язкість клею по розтіканню. Величина в'язкості по розтіканню визначається як среднє арифметичне з трьох вимірів.

Клей вважається витримавшим перевірку, якщо в'язкість клею по розтіканню при температурі (19  2) °С складає (30  2) мм.