- •Передмова
- •Лабораторна робота №1 Поверхневий монтаж при конструюванні та виробництві електронних апаратів
- •Лабораторна робота 3 трафаретне друкування
- •Штемпелювання
- •Лабораторна робота №4 приклеювання електронних компонентів
- •Лабораторна робота 4.1 Підготовка компонентів і готування клею
- •Задачі лабораторної роботи. Відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальності в результаті проведення лабораторного заняття студенти мають
- •4.1.1. Вхідна інформація
- •4.1.2. Загальні вказівки
- •4.1.3. Вимоги безпеки
- •4.1.4. Устаткування, оснащення, прилади і матеріали
- •4.1.5. Порядок підготовки клею
- •4.1.6. Готування клею кб-4
- •4.1.7. Приймальний контроль
- •4.1.8. Маркірування, пакування і зберігання
- •4.2.2. Загальні вимоги
- •4.2.3. Спеціальні вимоги
- •4.2.4. Об'єкт випробувань
- •Мета випробувань
- •Оцінні параметри:
- •4.2.5. Прилади, устаткування, оснащення
- •4.2.6. Умови і методи проведення випробувань
- •4.2.7. Результати технологічних випробувань клею кб-4
- •Лабораторна робота 4.3 Технологія застосування клею у виробництві електронних вузлів при монтажі на поверхню
- •Задачі лабораторної роботи
- •4.3.1. Вхідна інформація
- •4.3.3. Умови і метод проведення випробувань
- •4.3.4. Результати
- •Висновок
- •Лабораторна робота №5 складання і монтаж електронних апаратів
- •Лабораторна робота №5.1 Технологічні процеси складання
- •Задачі лабораторної роботи. Відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальності в результаті проведення лабораторного заняття студенти мають:
- •Вхідна інформація
- •Лабораторна робота №5.2
- •Задачі лабораторної роботи. Відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальності в результаті проведення лабораторного заняття студенти мають
- •Вхідна інформація
- •Лабораторна робота №5.3 Технологічні процеси складання і монтажу еа
- •Задачі лабораторної роботи. Відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальності в результаті проведення лабораторного заняття студенти мають
- •Вхідна інформація
- •Лабораторна робота №6 паяння дозованим припоєм у парогазовій фазі
- •Лабораторна робота №7 лазерне паяння розплавленням дозованого припою
- •Лабораторна робота №8 паяння гарячим газом
- •Параметри печей серії sm
- •Характеристики печей для групового паяння
- •Лабораторна робота №9 групове паяння хвилею припою
- •Лабораторна робота 10 паяння розплавленням дозованого припою інфрачервоним випромінюванням
- •Лабораторна робота №11 очистка
- •Лабораторна робота №12
- •Лабораторна робота №12.1
- •Підготовка компонентів до готування компаундів,
- •Які застосовуються при герметизації мікрозборок
- •Задачі лабораторної роботи. Відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальності в результаті проведення лабораторного заняття студенти мають:
- •Вхідна інформація
- •Готування компаунда теплопровідного марки к-5
- •4. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність і чистоту застосовуваного устаткування, посуди й оснащення. Вимоги безпеки
- •Лабораторна робота №12.2 Герметизація мікрозборок
- •Висновки
- •Список додаткової літератури
- •Критерії
- •Завдання
- •Методичні вказівки
- •«Основи технології радіоелектронних засобів»
- •1. Обсяг та зміст курсової (розрахунково-графічної) роботи
- •2. Методичні вказівки до виконання кр (ргр)
- •Календарний план
- •Лабораторний практикум
Характеристики печей для групового паяння
Найменування параметра |
Тип печі |
||
RF2062C |
RF2082C |
RF20102C |
|
Кількість зон |
6 |
8 |
10 |
Потужність, що споживається, кВА |
35 |
43 |
51 |
Споживаний струм, А |
105 |
125 |
145 |
Швидкість нагнітання повітря, м/с |
0,5 – 4 |
||
Швидкість руху конвеєра, м/хв |
0,3 – 1,6 |
||
Габарити, мм |
3530х1200х1420 |
4250х1200х1450 |
4970х1200х1420 |
Маса, кг |
1400 |
1500 |
1600 |
Паяння мікросхем з кульковими виводами
Демонтаж і повторний монтаж мікросхем у корпусах BGA і CSP у зв'язку з їхніми конструктивними особливостями має визначену специфіку і здійснюється на установках TF-700 і TF-2000 у такий спосіб. Установлюється насадка, що відповідає компонентові, підводиться до нього інструмент, залишається зазор між ним і платою не більш за міліметр, опускається шток вакуумного присосу до торкання з компонентом і включається цикл відпрацьовування відповідного термопрофилю шляхом подачі в сопло гарячого повітря під мінімальним тиском.
Після демонтажу мікросхем у корпусах BGA і CSP необхідно підготувати мікросхему і контактні площадки на платі до повторного монтажу. Для цього проводять повне видалення залишків припою з контактних площадок на платі і з нижньої поверхні корпусу мікросхеми, а також відновлення на ній за допомогою набору BGA Reballer Kits фірми PACE масиву кулькових виводів. До складу зазначеного набору входять трафарети з нержавіючої сталі товщиною 0,15 – 0,25 мм для нанесення паяльної пасти на місця розміщення масиву кулькових виводів припою. Нанесену паяльну пасту оплавляють, одержуючи кульки припою на тому ж обладнанні, на якому проводилося паяння мікросхеми на плату. Потім знімають трафарет і видаляють залишки флюсу. Замість паяльної пасти можливе використання готових кульок припою, що є в зазначеному наборі фірми PACE. Ці кульки наносяться за допомогою трафарету і потім приплавляються до нижньої сторони корпуса мікросхеми.
Орієнтація мікросхем у корпусах BGA і CSP при розміщенні їх на платі перед паянням на TF-2000 здійснюється за допомогою відеомонітора, на TF-700 проводиться за реперним знаком, нанесеним на плату, або з використанням металевої центрувальної рамки (з розміщеною в ній мікросхемою), що встановлюється належним чином щодо групи контактних площадок. Після виконання сполучення компонент за допомогою вакуумного присоса відводиться нагору, а рамка видаляється. Відпозиціонована мікросхема опускається на плату і нагрівається гарячим повітрям, яке подається у сопло з невеликою витратою.
Для мікросхем у корпусах BGA і CSP з матрицею кулькових виводів відзначається поетапний характер формування якісних паяних з'єднань вивід - контактна площадка на платі. Перед початком процесу паяння сферичні виводи корпусів BGA і CSP (Sn 63 Pb 37) позиціоновані по контактних площадках друкованої плати. При цьому нижня площина корпусів рівнобіжна платі і відстоїть від неї, наприклад, на висоту 1 мм (для різних корпусів ця висота різна і залежить від діаметра кулькових виводів). Форма виводів – правильна сферична, поверхня – гладка, злегка матова. На наступному етапі, коли починається процес оплавлення кулькових виводів при температурі 183 ºС, під дією сил гравітації відбувається первинне «осідання» корпусу. Відстань між корпусом і платою скорочується до 0,8 мм, форма виводів стає бочкоподібною, а поверхня виводів темніє, залишаючись гладкою.
На заключному етапі формування паяних з'єднань, по досягненні пікової температури паяння, відбувається повне оплавлення виводів і змочування контактних площадок плати припоєм. У цей момент відзначається вторинне «осідання» корпусу, висота виводів ще раз зменшується до 0,5 мм, у результаті форма виводів, підтримувана силами поверхневого натягу, стає сплющеною еліптичною. Поверхня виводів – гладка блискуча. Практика показала, що форма і зовнішній вигляд виводів мікросхем у корпусах BGA і CSP після монтажу на плату побічно свідчать про оптимальність проходження фізико-хімічних процесів у зоні формування паяного з'єднання вивід - контактна площадка на платі. Це забезпечує надійність друкованих вузлів обчислювальної і спеціальної електронної апаратури, апаратури зв'язку, де широко використовуються мікросхеми в цих корпусах.
Необхідно підкреслити, що при ремонті різної електронної апаратури демонтаж мікросхем у різних корпусах доцільний у випадку, якщо витрати на операцію заміни одного компонента на іншій у друкованому вузлі порівняно малі щодо вартості усього вузла. Тому демонтаж, проведений у комплексі з реставрацією контактних площадок, відновленням масиву кулькових виводів корпусів BGA і CSP, і повторний монтаж мікросхем є важливою технологічною операцією, від якої залежить працездатність виробу як на стадії налагодження і контролю, так і в процесі експлуатації. Крім того, слід зазначити, що при проектуванні друкованих вузлів електронної апаратури необхідно враховувати можливість їхнього ремонту, тому що сучасні багатовиводні компоненти, насамперед мікросхеми в корпусах SOIC, QFP, PLCC, BGA, CSP та ін., вимагають застосування спеціального оснащення, використання якого можливе при наявності достатньої відстані до сусідніх конструктивних елементів. У зв'язку з цим питання ремонту друкованих вузлів електронної апаратури з компонентами, які монтують на поверхню, слід вирішувати комплексно на всіх стадіях їхнього проектування і виготовлення.
Завдання на самостійну роботу
1. Вивчити фізичні основи конвекційного паяння.
2. Ознайомитись з технологічним процесом і основними параметрами, які визначають процес конвекційного паяння.
3. Підготувати відповідь на контрольне запитання.
4. Оформити звіт.
Порядок виконання роботи
-
Ознайомитись з технологічним процесом конвекційного паяння.
-
Провести аналіз збирального креслення конкретного вузла ЕА.
3. Синтезувати маршрутну (операційну) карту (МК, ОК) на проведення монтажу вузла ЕА з використанням конвекційного паяння.
Зміст звіту
1. Ескіз збирального креслення вузла ЕА. МК (ОК) на монтаж вузла ЕА методом конвекційного паяння.
2. Аналіз послідовності виконання монтажу вузла ЕА з використанням конвекційного паяння.
3. Відповідь на контрольне запитання.
4. Висновки по роботі.
Контрольні запитання
1. Фізичні основи застосування гарячого газу у технологічних процесах виготовлення ЕА.
2. Переваги і недоліки конвекційного методу монтажу при виготовленні вузлів ЕА.
3. Технічні вимоги до обладнання конвекційного паяння компонентів на ДП, склад і характеристика такого обладнання.
4. Використання для паяння ЕА водню, переваги та недоліки методу.
5. Характеристика структури і улаштування обладнання групового конвекційного паяння.
6. Особливості конвекційного паяння - підготовка, вибір режимів паяння BGA, CSP елементів.
7. Характеристика індивідуального конвекційного монтажу, демонтажу, повторного монтажу.
8. Порівняння методу конвекційного паяння з іншими методами монтажу, перспективи використання конвекційного паяння при виробництві ЕА.
Список літератури
1. А.А. Грачев, А.А. Мельник, Л.И. Панов Поверхностный монтаж при конструировании и производстве электронной аппаратуры. – Одесса: ЦНТЭПИ ОНЮА, 2003. – 428 с.
2. Ч.-Г. Мэнгин, С. Макклелланд. Технология поверхностного монтажа: Пер.с англ.- М.: Мир, 1990.- 276 с.