4.1.7. Побудова графіків.

Для створення графіків використовується графічний процесор, що дозволяє будувати на площині й у просторі 9 типів графіків. Для побудови можна використовувати команди Insert->Graph або палітру Graph.

Розглянемо побудову графіка в декартовій системі координат (на площині.). Кожна точка графіка характеризується двома координатами: ординатою y=f(x) і абсцисою x.

Для спрощеної побудови графіка в робочий аркуш уводиться шаблон графіка за допомогою команди Insert->Graph->X-Y або кнопки із зображенням двомірного графіка на палітрі Graph. Поблизу осей абсцис і ординат перебувають темні прямокутники, у які необхідно ввести вираження, що задають координати точки. Графік будується в діапазоні [-10 , 10].

Щоб побачити зображення графіка, потрібно клацнути лівою клавішею в будь-якому вільному місці робочого аркуша.

Для звичайного способу побудови графіка необхідно:

1. задати функцію f(x), графік якої буде будується;

2. задати ранжировану змінну x;

3. увести шаблон графіка в робочий аркуш;

4. увести координати x і f(x) у чорні прямокутники шаблона.

Зауваження:

1. При завданні ранжированої змінної крок h повинен бути досить малий, щоб уникнути грубого перекручування.

2. Якщо графік уже побудований, то при його виділенні з'являються крайні шаблони із числами, що вказують прямокутні значення абсцис і ординат. При необхідності їх можна змінити.

3. Щоб побудувати графік декількох функцій в одній області необхідно в шаблоні в осі ординат перелічити змінні, що задають функції через кому. Криві зображуються різними кольорами.

4. Графік можна відформатувати за допомогою команди:

Format->Graph->X-Y.

4.1.8. Робота з векторами й матрицями.

У системі MathCad реалізована можливість роботи з одновимірними й двовимірними матрицями, причому, одновимірна матриця (вектор) - масив, що має один стовпець. Для того, щоб задати матрицю, необхідно:

1) увести ім'я;

2) увести знак присвоювання;

3) виконати команду вставки шаблона Insert->Matrix або за допомогою кнопки на панелі матриці

4) заповнити порожні осередки шаблона значеннями;

Основні операції:

1. додавання векторів і матриць;

2. скалярний і векторний добуток векторів;

3. множення матриць;

4. Обчислення визначника;

5. обчислення зворотної матриці;

6. виділення n-го стовпця матриці;

7. транспонування матриці;

8. обчислення суми елементів вектора.

Звертання до елемента масиву відбувається за індексом. За замовчуванням нумерація індексів починається з нуля. Щоб визначити нумерацію з одиниці, необхідно задати змінну ORIGIN:=1. Індекс уводиться символом квадратні дужки [ із клавіатури або X_n з палітри Matrix. У двовимірному масиві вказуються два індекси через кому. Елементами матриці можуть бути як числа,так і арифметичні вираження. Система містить убудовані функції для операцій над матрицями:

1. rank(A) - обчислення рангу;

2. eigenvals(A) - обчислення власних значень;

3. trl(A) - сума діагональних елементів;

4. length(V) - довжина вектора;

5. sort(V) - сортування вектора в зростаючому порядку;

6. max(V) - визначення максимального елемента вектора;

7. c sort(A,n) - сортування рядків матриці по елементах m-го стовпця;

8. r sort(A,n) - сортування стовпців матриці по елементах n-ой рядка.