Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняттю світогляд.

2. У чому відмінність міфологічного і релігійного світогляду?

3. Що таке філософія? Чим вона відрізняється від релігійного світогляду?

4. Проаналізуйте співвідношення різних типів світогляду у житті сучасної людини.

5. Назвіть найважливіші суттєві риси філософії.

6. Виділить основні, найбільш загальні проблеми філософії.

7. В чому полягає принципова відмінність предмету філософії та предмету інших наук?

8. Розкрийте співвідношення філософії і науки, філософії і мистецтва.

9. В чому полягає призначення філософії?

Письмове завдання для самостійного опрацювання

1. Дайте характеристику історичним типам світогляду

2. В чому полягає схожість і відмінність предмету філософії від предмету інших наук?

3. Підготуйте доповідь на тему: „Роль філософії у житті суспільства”.

Теми рефератів:

1. Історичні форми світогляду.

2. Статус філософії та її взаємовідносини з іншими науками.

3. Філософія в системі культури.

4. Елементи міфу у духовному світі сучасної людини.

Література: 2, 60, 99, 113, 116, 117

Тестові завдання:

1. Що означає термін “філософія”?

А. Любов до мудрості.

Б. Любов.

В. Мудрість.

Г. Знання.

Д. Вміння розмовляти.

2. Що є історично першою формою світогляду?

А. Міф

Б. Релігія

В. Філософія

Г. Наука

3. Анімістична картина буття характерна для:

А. Релігійного світогляду

Б. Міфологічного світогляду

В. Філософії

Г. Сучасності

4. Яка з названих функцій не є філософською?

А. Аксіологічна.

Б. Пізнавальна.

В. Методологічна.

Г. Руйнівна.

Д. Праксеологічна.

5. Світогляд – це:

А. система принципів, знань, ідеалів, цінностей, вчинків, конкретних дій

Б. система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань

В. система знань про світ і людину

Г. спосіб інтелектуальної діяльності, освіченості.

6. У релігійному світогляді основним способом осягнення буття є:

А. Знання

Б. Досвід

В. Віра

Г. Експеримент

7. Завданням філософії є:

А. Дати найбільш загальні уявлення про світ

Б. Навчити мислити

В. Дослідити певну сукупність явищ для подальшого перетворення дійсності

Г. Виявити основні закономірності розвитку природи

8. Методологічна функція філософії полягає в:

А. Виявленні пізнавальних можливостей

Б. Описі наявного буття світу

В. Аналізі способів пізнання і перетворення світу людиною

Г. Виявленні загальнолюдських цінностей і їх оцінок

9. Аксіологічна функція філософії полягає в:

А. Виявленні пізнавальних можливостей

Б. Описі наявного буття світу

В. Аналізі способів пізнання і перетворення світу людиною

Г. Виявленні загальнолюдських цінностей і їх оцінок

10. Світоглядна функція філософії полягає в:

А. Виявленні пізнавальних можливостей

Б. Описі наявного буття світу

В. Розгляді різних поглядів на світ

Г. Виявленні загальнолюдських цінностей і їх оцінок

Тема 2. Філософія стародавнього світу. Зародження основних парадигм філософського освоєння дійсності

У результаті вивчення цієї теми студенти повинні знати:

- умови виникнення філософських уявлень про світ і людину;

- характерні риси давньоіндійської філософії;

- основні філософські школи Стародавньої Індії та зміст їх ідей;

- особливості давньокитайської філософії;

- зміст вчень Конфуція і Лао-цзи;

- основні риси античної філософії;

- періодизацію античної філософії та зміст основних етапів її розвитку;

- філософські вчення античності про першооснови буття;

- осмислення проблеми людини та її буття в античній філософії;

- основні напрями розвитку елліністичної філософії.

Навчальна мета: ознайомити студентів з основними рисами розвитку філософії Стародавнього світу, основними напрямами давньоіндійської, давньокитайської та античної філософії.

Зародження філософських уявлень про світ. Уявлень про світ в Стародавньому Єгипті та Месопотамії. Виникнення філософії в Стародавній Індії. Характерні риси давньоіндійської філософії. Веди як найдавніша пам’ятка духовної культури Індії. Ортодоксальні та неортодоксальні школи давньоіндійської філософії. Релігійно-філософські вчення (джайнізм та буддизм). Головні філософські школи Стародавньої Індії(йога, санкх’я, ньяя, міманса, веданта, чарвака-локаята) про світ та людину.

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Ранньофілософська творчість Стародавнього Китаю. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про першооснови буття. Філософське вчення школи Фа-цзя про закони природи і суспільства. Філософські погляди Ван Чуна. Особливості давньокитайської філософії.

Становлення філософії в Стародавній Греції. Своєрідність античної філософії. Питання про першооснови буття у філософії Мілетської та Елейської шкіл. Піфагор та піфагорійці про магію числа. Атомістичне вчення Левкіппа та Демокріта. Етичний та соціальний релятивізм софістів. Сократ про людину і самопізнання. Вчення про ідеї Платона. „Ідеальна держава Платона”. Філософія Аристотеля про начала буття, душу та пізнання. Людина та її існування в елліністичній та римській філософії (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм).

Основні поняття: карма, сансара, нірвана, брахман, атман, даршана, жень, дао, буття, космос, субстанція, апейрон, релятивізм, ейдос, майєвтика, гедонізм