Питання для самоконтролю

1. Окресліть основну проблематику німецької класичної філософії.

2. В чому полягає сутність „коперніканського перевороту” у філософії І. Канта?

3. Розкрийте зміст поняття „річ у собі”?

4. Дайте визначення категоричного імперативу І. Канта.

5. Розкрийте зміст „науковчення” Й.Г. Фіхте.

6. В чому полягає сутність філософії тотожності Й. Шеллінга?

7. Визначте і обгрунтуйте сутність діалектики Г.В.Ф. Гегеля.

8. Чому вчення Л.А. Фейєрбаха Енгельс назвав кінцем німецької класичної філософії?

Питання до семінару

3. Умови формування німецької класичної філософії. Філософія І. Канта.

4. Суб’єктивна ідеалістична діалектика Й. Фіхте та об’єктивний ідеалізм Ф. Шеллінга

5. Система абсолютного ідеалізму Г. Гегеля.

6. Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.

7. Філософія марксизму.

Питання для самостійного опрацювання

1. Етика І. Канта

2. Філософія природи Г. Гегеля

3. Критика релігії у філософії Л.А. Фейєрбаха

4. Розвиток філософії марксизму В.І. Леніним.

Теми рефератів:

1. Філософський агностицизм І. Канта

2. Натурфілософська проблематика у творчості І. Канта

3. Філософія історії Й.Г. Фіхте

4. Філософія духу Г. Гегеля.

5. „Філософія мистецтва” Ф.В. Шеллінга

6. Філософські погляди Л. Фейєрбаха.

7. Проблема відчуження людини у філософії марксизму.

Література: 10, 14, 23, 24, 31, 32, 33, 44, 45, 46, 61, 64, 66, 67, 68, 69, 70, 75, 89, 97, 106, 115, 119, 120, 129, 131, 133

Тестові завдання:

1. Кому належить праця „Критика чистого розуму”?

А. Канту

Б. Фіхте

В. Шеллінгу

Г. Гегелю

2. Що означає термін ідеалістичної філософії „апріорі”?

А. Досвідне знання

Б. Знання, отримане до досвіду і споконвічно притаманне свідомості

В. Структура людських пізнавальних можливостей

Г. Заперечення можливості пізнання світу

3. Концепцію „речей у собі” сформулював:

А. Фіхте

Б. Гегель

В. Шеллінг

Г. Кант

4. Суперечність між двома твердженнями, кожне з яких однаково довідне у системі, називається:

А. Антиномія

Б. Агностицизм

В. Апріорі

Г. Апостеріорі

5. Об’єктивно-ідеалістичну „філософію тотожності” створив:

А. Кант

Б. Фіхте

В. Шеллінг

Г. Фейєрбах

6. У практичній філософії (етиці, вченні про державу і право) центральним поняттям у Фіхте є поняття:

А. Воля

Б. Свобода

В. Мораль

Г. Мудрість

7. Творцем теорії підсвідомої творчості є:

А. Кант

Б. Фіхте

В. Шеллінг

Г. Гегель

8. „Інобуттям” абсолютної ідеї Гегель називає:

А. Чисте мислення

Б. Природу

В. Свідомість

Г. Людську історію

9. Етапи розвитку суспільства у марксистській філософії були названі:

А. Цивілізаціями

Б. Культурами

В. Класами

Г. Суспільно-економічними формаціями

10. Праця Ф. Енгельса має назву:

А. „Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії”

Б. „Іммануїл Кант і кінець німецької класичної філософії”

В. „Фрідріх Шеллінг і кінець німецької класичної філософії”

Г. „Георг Гегель і кінець німецької класичної філософії”

Тема 7. Особливості розвитку філософської думки в Україні

У результаті вивчення цієї теми студенти повинні знати:

- основні етапи еволюції філософської думки України;

- джерела формування філософської думки в Україні;

- значення християнства для розвитку філософської думки Київської Русі;

- характерні риси філософії періоду Київської Русі;

- особливості розвитку української філософії у ХІV – ХVІ ст.

- значення братських шкіл та Києво-Могилянської академії у поширенні гуманістичних ідей в Україні;

- основні філософські ідеї діячів Києво-Могилянської академії;

- сутність філософії Г. Сковороди;

- специфіку українського романтизму;

- особливості української філософської думки ХІХ ст., основні філософські погляди цього періоду;

- характер української філософії у радянську добу;

- своєрідність філософії України в контексті світової історії.

Навчальна мета: ознайомити студентів з еволюцією української філософської думки, особливостями української філософії, основними етапами її розвитку та філософськими поглядами мислителів.

Особливості та джерела формування філософії Київської Русі. Міфологічні уявлення східних слов’ян в дохристиянський період. Прийняття християнства та його вплив на розвиток філософської думки. Містична та раціоналістична тенденції у філософській думці східних слов’ян. Гносеологічна проблематика в період Київської русі.

Становлення українського неоплатонізму ХІV – ХVІ ст. (агіографія, ісихазм, ареопагітизм). Філософські погляди ранніх українських гуманістів (Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський). Значення братського руху у розвитку реформаційних та ренесансно-гуманістичних ідей. Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку гуманістичної культури слов’янських народів. Вчення про форму і матерію, проблема взаємозв’язку волі і розуму у філософії Києво-Могилянської академії. Філософські погляди Г. Сковороди.

Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські ідеї. „Філософія серця” П. Юркевича. Вплив німецької класичної філософії на формування української філософської думки. Професійна філософія в Україні ХІХ – поч. ХХ ст.(П. Лодій, Й. Шад, О. Новицький, С. Гогоцький, І. Рижський).

Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. Філософські погляди П. Куліша, С. Подолинського, І. Франка, Лесі Українки, М. Драгоманова). „Філософія мови” О. Потебні. Екзистенціальна філософія (Л. Шестов, М. Бердяєв). Філософські погляди В. Вернадського. Вчення В. Вернадського про ноосферу.

Філософія в Україні в 20 – 90-х роках ХХ ст. „Культурне Відродження” 20-тих років. Українське філософське Відродження 60-тих рр. П. Копнін.

Філософська спадщина української діаспори (В. Винниченко, В. Липинський, Д. Донцов, Д. Чижевський).

Основні поняття: поганство (язичництво), синкретизм, культ книжкового знання, братство, агіографія, ісихазм, ареопагітизм, теорія „сродності”, історичний оптимізм, національний дух, національна ідея, романтизм, філософія серця, ноосфера, хутірськиц характер життя.