Питання до семінару:

1. Проблема пізнання у історії філософії. Проблема можливості пізнання світу.

2. Єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні.

3. Діалектика абсолютної та відносної істини.

4. Поняття методу та методології наукового дослідження.

5. Класифікація методів наукового дослідження.

Питання для самостійного опрацювання

1. Практика як специфічно людський спосіб освоєння дійсності

2. Функції та види практики

3. Проблеми методології в історії філософії.

Теми рефератів:

1. Пізнання як вид духовної діяльності

2. Агностицизм в історії філософії

3. Діалектика істини і заблудження у сучасній філософії

4. Взаємозв’язок логіки та інтуїції у пізнанні

5. Концепція і теорія як форми наукового пізнання

Література: 1, 2, 30, 60, 99, 110, 116, 117

Тестові завдання:

1. Теорія пізнання – це:

А. Онтологія

Б. Гносеологія

В. Аксіологія

Г. Праксеологія

2. У кого вперше в історії філософії з’являється ідея про єдність чуттєвого та розумового?

А. Платона

Б. Арістотеля

В. Демокріта

Г. Геракліта

3. Можливість пізнання світу заперечує:

А. Гностицизм

Б. Агностицизм

В. Песимізм

Г. Волюнтаризм

4. Першою і початковою формою і джерелом чуттєвого пізнання є:

А. Відчуття

Б. Уявлення

В. Судження

Г. Інтуїція

5. Яка з наведених форм не є формою раціонального пізнання:

А. Поняття

Б. Уявлення

В. Судження

Г. Висновки

6. Хто висунув „теорію конвенціоналізму”?

А. Мах

Б. Айдукевич

В. Пуанкаре

Г. Карнап

7. Ким було введене у методологію науки поняття „дослідницька програма”:

А. Лакатосом

Б. Поппером

В. Тулміним

Г. Куном

8. Як називається метод пізнання, за допомогою якого предмет, що вивчається фактично або подумки розділяється на складові частини, які вивчаються окремо як частини цілого:

А. Індукція

Б. Дедукція

В. Аналіз

Г. Синтез

9. Яку назву має метод, за допомогою якого встановлюється подібність або відмінність предметів та явищ?

А. Вимірювання

Б. Порівняння

В. Аналіз

Г. Абстрагування

10. Метод, за яким на основі загального істинного твердження виводиться нове істинне твердження, що стосується окремих предметів та їх сукупностей:

А. Індукція

Б. Дедукція

В. Аналогія

Г. Моделювання

Тема 11. Філософська антропологія

У результаті вивчення цієї теми студенти повинні знати:

- особливості філософського осмислення буття людини;

- еволюцію філософських поглядів на проблему людини;

- основні риси, що характеризують людину, індивіда, особу, особистість;

- співвідношення біологічного, соціального і психічного виявів у людині;

- зміст діяльності як доцільної активності суб’єкта;

- соціальну роль особистості;

- структуру соціальної ролі особистості;

- специфіку ціннісного ставлення людини до світу;

- сутність понять „сенс життя”, „свобода”, „відповідальність”, „власність”.

Навчальна мета: дати уявлення студентам про специфіку філософського аналізу особистості, основні риси, що характеризують людину, індивіда, особистість.

Поняття філософської антропології. Проблема людини в історії філософії. Сучасні системи філософської антропології. Феномен людини. Людина, особистість, індивід.

Проблема сутності людини. Природа, історія і спадковість у формуванні людини. Соціально значущі риси індивіда. Діяльність як необхідний засіб існування і розвитку людини. Типи і форми діяльності. Суспільна позиція особи, її соціальна роль і взаємодія з соціальними нормами.

Специфіка ціннісного ставлення до світу. Потреба, інтерес, ціннісна орієнтація людини. Сенс людського життя. Проблема смерті і безсмертя. Поняття свободи. Види свободи. Поняття власності. Сприйняття власності людиною.

Основні поняття: аксіологія, активність, альтруїзм, антропокосмізм, відповідальність, власність, гедонізм, діяльність, індивід, індивідуалізація, інтерес, людина, менталітет, особа, особистість, потреба, сенс життя, свобода, соціальна роль, ціннісна орієнтація.