Тема 5. Філософія Нового часу та Просвітництва

У результаті вивчення цієї теми студенти повинні знати:

- характерні риси філософської думки Нового часу;

- роль науки у формуванні особливостей філософського осмислення дійсності Нового часу;

- основну проблематику новочасної філософії;

- особливості емпіризму і раціоналізму в гносеології Нового часу;

- основні філософські вчення цієї епохи;

- основні погляди на проблему субстанції в ХVІІ ст.;

- особливості філософії Просвітництва;

Навчальна мета: ознайомити студентів з особливостями філософської думки Нового часу, напрямками у новочасній філософії, проблемним полем філософії цієї доби.

Особливості філософії Нового часу. Передумови формування нової парадигми філософського осмислення дійсності. Проблема пізнання у філософії Нового часу. Формування емпіризму і раціоналізму.

Емпірична традиція у філософії Нового часу. Теорія пізнання Ф. Бекона. Емпіризм Т. Гоббса. Сенсуалістична теорія пізнання Дж. Локка. Концепція первинних і вторинних якостей.

Раціоналістичний напрямок у теорії пізнання. Методологія Р. Декарта. Теорія вроджених ідей Р. Декарта. Картезіанство. Б. Паскаль про можливості та межі розуму.

Філософський агностицизм Дж. Берклі і Д. Юма.

Проблема субстанції у філософії ХVІІ ст. Проблема першооснов буття у філософії Ф. Бекона та Р. Декарта. Б. Спіноза про єдність Бога і Природи. Монадологія Г. Лейбніца.

Філософія Просвітництва. Основні риси філософії Просвітництва. Соціальні вчення епохи Просвітництва. Ш. Монтеск’є і географічний детермінізм. Критика релігії Вольтером. Ж.-Ж. Руссо про людину і суспільство. Французькі матеріалісти (Ламетрі, Гольбах, Гельвецій) про проблему буття. Погляди французьких матеріалістів на людину як складну машину.

Основні поняття: емпіризм, раціоналізм, сенсуалізм, індукція, дедукція, агностицизм, субстанція, атрибути, модуси, монада, свобода, необхідність, суспільний договір

Питання для самоконтролю

1. Назвіть характерні риси філософії Нового часу?

2. У чому полягає відміність методології емпіризму і раціоналізму?

3. Які „примари людського розуму” виділяє у процесі пізнання Ф. Бекон?

4. В чому сутність теорії вроджених ідей Р. Декарта?

5. Як вирішуються проблеми пізнання у картезіанстві?

6. Поясніть значення вислову Р. Декарта „Мислю, отже існую”.

7. В чому сутність філософського агностицизму Д. Юма?

8. Розкрийте сутність пантеїзму Б. Спінози.

9. Розкрийте основні риси вчення Г. Лейбніца про монади.

10. Чому Вольтер стверджував, що якби Бога не було, його слід було б вигадати?

11. Як вирішується проблема свободи у філософії Нового часу?

Питання до семінару

1. Емпірична традиція в новоєвропейській філософії: Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк.

2. Раціоналізм в філософії Нового часу: Р. Декарт, Б. Спіноза, Б. Паскаль.

3. Філософський агностицизм Дж. Берклі та Д. Юма.

4. Проблема субстанції у філософії Нового часу.

5. Французьке просвітництво: Вольтер, Ламетрі, Ж.-Ж. Руссо, К. Гельвецій.

Питання для самостійного опрацювання

1. Б. Паскаль про можливості та межі розуму.

2. Проблеми природи і людини у філософії французьких матеріалістів