Тема 8. Сучасна світова філософська думка

У результаті вивчення цієї теми студенти повинні знати:

- особливості розвитку сучасної філософії;

- сутність переходу від класичного до некласичного типу філософствування;

- основні течії у сучасній філософії;

- проблематику основних філософських вчень сучасності;

- зміст понять „сцієнтизм” і „антисцієнтизм” як протилежних світоглядних позицій;

- особливості філософського осмислення людського буття та проблеми відчуження;

- специфіку розгляду питань науки і науково-технічного прогресу;

- зміст „ситуації постмодернізму” у філософії.

Навчальна мета: ознайомити студентів з розвитком та основними тенденціями сучасної світової філософської думки, основними філософськими напрямками ХХ – поч. ХХІ ст. та їх проблематикою.

Особливості сучасної філософської думки. Єдність класичного і некласичного у сучасній філософії. Сцієнтизм і антисцієнтизм як протилежні світоглядні позиції.

Неокантіанство: фізіологічний напрямок, марбурзька та баденська філософські школи. Вчення про „абсолютний дух” у неогегельянстві. Прагматизм і проблема цінності знання. Ірраціоналізм „філософії життя” (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, В. Дільтей, О. Шпенглер, А. Бергсон).

Психоаналітична філософія. Ідея несвідомого і психоаналіз З. Фрейда. Аналітична психологія К. Юнга. Трансформація фрейдівської теорії у неофрейдизмі: індивідуальна психологія А. Адлера, сексуально-економічна теорія В. Райха, теорія соціалізації і людської взаємодії Г. Саллівана, поняття „соціальний характер” у філософії Е. Фромма.

Феноменологія про світ людського життя. Проблема наукового знання і пізнання у феноменології Е. Гуссерля. Екзистенціалізм і його різновиди. Вчення С. К’єркегора – джерело сучасного екзистенціалізму. Поняття „трансцендентне” в екзистенціальній філософії. Екзистенціальна онтологія (концепції буття К. Ясперса, М. Хайдеггера). Проблема людини в екзистенціальній філософії.

Еволюція релігійної філософії у ХХ ст. Виникнення неотомізму. Проблема людського буття у релігійній філософії ХХ ст. Християнський еволюціонізм П. Тейяра де Шардена. Соціальна роль релігії у „теології визволення”. Еволюція протестантської релігійної філософії. Поняття „особи” у філософії персоналізму.

Філософська антропологія про проблему людини. Концепції філософської антропології: біологічна (Гелен, Портман); культурологічна (Ротхакер, Ландман); релігійна (Шелер, Хенгстенберг); педагогічна (Больнов).

Проблема знання, мови, науки в філософії ХХ ст. Аналіз філософсько-методологічних проблем у неопозитивізмі. Моделі розвитку науки у вченнях представників постпозитивізму (К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатос, С. Тулмін, П. Фейєрабенд). Структуралізм та постструктуралізм і аналіз культури. Вчення про деконструктивізм Ж. Дерріди. Філософська герменевтика про проблеми знання і мови. Герменевтика як онтологія розуміння (Г.-Г. Гадамер). Герменевтика П. Рікьора. Теорія комунікативної дії Ю. Хабермаса. Ситуація постмодернізму у філософії.

Основні поняття: аналітична філософія, сцінтизм, антисцінтизм, ірраціоналізм, екзистенціалізм, відчуження, інтуїтивізм, інструменталізм, інтенціональність, інтеракція, герменевтика, Едипів комплекс, лібідо, сублімація, підсвідоме, психоаналіз, герменевтичне коло, верифікація, фальсифікація, позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, парадигма, прагматизм, структуралізм, неотомізм, персоналізм, неогегельянство, неокантіанство, неомарксизм, постмодернізм, феноменологія, феноменологічна редукція.