6.2. Стратегічні пріоритети північноамериканської зони вільної торгівлі

Неодмінною умовою здобуття Україною гідного місця у новому світопорядку, забезпечення своїх національних інтересів, безпеки та сталого економічного прогресу є збалансованість її зовнішньої стра­тегії за всіма азимутами, у тому числі за північноамериканським. Вагомість останнього зумовлюється налагодженням контактів Ук­раїни з НАФТА та МЕРКОСУР (Південним спільним ринком).

Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА) поча­ла свою діяльність 1 січня 1994 p., коли набула чинності Угода між Канадою, США та Мексикою, підписана ще в 1992 р. Ство­рення цієї організації відбувалося поступово. У 1965 р. була ук­ладена Угода між США та Канадою про торгівлю продукцією автомобільної промисловості. 1 червня 1989 р. набула чинності

Розділ 6

американсько-канадська Угода про вільну торгівлю, яка перед­бачала усунення до 1998 р. всіх обмежень у взаємній торгівлі. Але зовнішні тарифи кожна з країн встановлювала самостійно.

Згідно з Угодою про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі протягом наступних 15 років майже всі торговельні та інвестиційні бар'єри між країнами—учасницями НАФТА ма­ють бути ліквідовані, а мито скасовано. У відносинах з Мексикою відбувається поступове зниження мита: з 1994 р. зменшується мито у взаємній торгівлі промисловими і продовольчими товарами; решту мита скасовано до 2003 р. Ці заходи відкривають доступ високо-технологічної продукції, передусім продукції електроніки та авто­мобільної промисловості, з США і Канади на мексиканський ри­нок. Мексика забороняє участь іноземних компаній у розробці, видобутку та виробництві нафти і нафтопродуктів, у розвідці та видобутку радіоактивних руд, транспортній і комунікаційній інфра­структурі на своїй території. Що стосується інших галузей еконо­міки, Мексика зобов'язана пом'якшити обмеження на участь аме­риканських та канадських інвесторів в акціонерному капіталі своїх компаній та відмінити обмеження на участь іноземного капіталу в банках і страхових компаніях. Угода передбачає заходи щодо охо­рони довкілля Мексики, імміграції робочої сили.

Створення НАФТА сприяє розвитку різних сфер економіч­ної діяльності в Північній Америці, а саме: доступ до ринків, надання інвестицій, гарантій, послуг, прав інтелектуальної влас­ності, збільшення державних закупок, дотримання стандартів, тимчасовий в'їзд.

У 2000 р. здійснена спроба оцінити результати співробіт­ництва у межах НАФТА за останні 5 років. Завдяки динамічному розвитку американської економіки досягнуто зростання ВНД більш, ніж на 8%, внутрішній попит збільшився на 16%, змен­шилось безробіття, створено нові робочі місця.

Обсяги зовнішньої торгівлі постійно зростають (табл.6.3). Тре­ба відмітити більш інтенсивне зростання імпорту в останньому де­сятиріччі й виникнення від'ємного сальдо торговельного балансу.

Разом з тим не вдалося зрівняти заробітну плату робітників в Мексиці і в США. Певні проблеми виникли і в соціальній сфері Канади: змінилась реальна заробітна плата; соціальні вип­лати. Але подібні витрати цілком природні на перших етапах розвитку інтеграційних процесів. На наш погляд, логіка розвит­ку НАФТА повинна підкреслити один важливий аспект — необ­хідне створення певних організаційних структур з поступовим вдосконаленням механізму співробітництва.

Міжнародні інтеграційні стратегії

Таблиця 6.3 Зовнішня торгівля НАФТА* (млрд дол.; у поточних цінах)

~* ——___^ Рік Показник —-——____	1960	1970	1980	1990	2000
Оборот	48,6	116,3	692,4	1170,6	2221,0
Експорт	26,7	60,7	356,8	523,8	1012,0
Імпорт	21,9	55,6	335,6	646,8	1209,0
Сальдо	4,8	5,1	21,2	-123,0	-197
Коефіцієнт покриття імпорту експортом, %	121,9	109,2	106,3	81,0	83,7

*Розраховано за: Устинов И.Н. Мировая торговля. Статистико-аналит. справочник. - М.: Зкономика, 2000. - С. 142—164.

Українська стратегія щодо Північної Америки має спрямо­вуватись на оптимізацію реалізації довгострокових інтересів у регіоні, використання інвестиційного потенціалу НАФТА для потреб української економіки, розширення українського експорту готової продукції (особливо продукції машинобудування, мета­лургійного комплексу та наукомісткого виробництва), вивчення досвіду регіону щодо фінансової стабілізації, подолання інфляції, управління зовнішнім боргом, заручення джерел зовнішнього фінансування, задоволення потреб України в окремих видах де­фіцитної сировини та продукції.

Відносини України з НАФТА повинні будуватись на комплексній основі, коли багатосторонні форми взаємодії підкріплюються двос­торонніми конструкціями, кожній з яких властива своя специфіка, що враховуватиме спільні цінності та довгострокові завдання роз­витку, можливість гармонізації національних інтересів сторін.