Додаткова література:

1. Александрова Е. Сучасний урок: Яким він бачиться вчителям і яким учням? // Директор школи. - 2002. - №8. - С. 34-42.

2. Кондратьєв С. Типові особливості педагогічної взаємодії на уроці // Питання психології. - 2004. - №4. - С. 130-137.

3. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових технологій навчання: Урок-діалог // Рідна школа. – 1998. - №”. – С. 52-62.

4. Потіна Й. Міжособистісна взаємодія вчителя та учня // Рідна школа. - 2005. -№3.- С. 31-33.

5. Урок як діалог вчителя з учнями в процесі навчання // Педагогічна майстерність / За ред. І.Зязюна. - К., 1997. - С. 268-287.

Заняття 9.

7. Тема: Активні форми організації навчання

Мета: виявити специфічні особливості різних форм організації навчального процесу; усвідомити особливості активних форм організації навчання і їхню відмінність від традиційно сформованих; засвоїти прийоми й методи активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні.

І. Інформаційно-дискусійний блок

Проаналізуйте нижче наведений текст із роботи В.П.Стрезикозіна й визначите, наскільки наведені нижче форми організації навчання в ньому, ефективні в розвитку самостійності й активності учнів у навчанні.

В.П. Стрезикозін

Семінарські, навчально-практичні заняття й екскурсії в школі

У практиці роботи передових учительських колективів уже склались такі організаційні форми педагогічного процесу, як практичні заняття різних видів, семінарські заняття, навчальні екскурсії. Одні з них запозичені з досвіду середніх спеціальних і технічних-професійно-технічних закладів (практичні заняття) або вищих навчальних закладів (семінарські заняття); інші (наприклад, навчальні екскурсії, лабораторні заняття) і раніше застосовувалися в школі, але розглядалися як методи навчання. Одержавши подальший розвиток в умовах перебудови школи, вони набули тепер значення самостійних форм організації навчального процесу. Будучи запозичені з досвіду інших навчальних закладів, семінарські й практичні заняття також зазнали серйозних змін, без яких вони були б неприйнятні в середній школі.

Деякі дидакти, наприклад Е.Я.Голант, виділяють як особливу форму організації навчальної роботи, навчальні конференції. Однак при детальному розгляді змісту, методів і організації навчальних конференцій, застосовуваних у практиці шкіл, неважко переконатися, що це лише один з різновидів семінарських занять.

Як практичні й семінарські заняття, так і навчальні екскурсії своєю організацією істотно відрізняються від уроку. Головна відмінність полягає в тому, що в цих формах організації навчального процесу основною є самостійна робота учнів за завданням учителя (практичні заняття й екскурсії) або узагальнення результатів попередньої самостійної роботи (семінарські заняття). У зв'язку з цим іншою стає й роль учителя. На семінарах і практичних заняттях, під час навчальної екскурсії вчитель не передавач знань, а організатор самостійної роботи учнів. Ні практичні, ні семінарські заняття, ні навчальна екскурсія не вкладаються в час, що зазвичай виділяється для уроку; на проведення їх виділяється не менше двох годин, а час для навчальних екскурсій взагалі не завжди піддається точному дозуванню.

Необхідність безпосереднього керівництва вчителем роботою кожного учня призводить до розподілу класу на навчальні групи. У ряді випадків на практичних заняттях (наприклад, при виконанні лабораторних робіт) доцільно створювати невеликі навчальні бригади або ланки, що виконують одне загальне навчальне завдання.

Всі ці форми організації навчального процесу забезпечують максимальні умови для розвитку самостійності й активності учнів у набутті знань, умінь і навичок. (Організація процесу навчання в школі.)