Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
6.96 Mб
Скачать

Практичне заняття 15.

Видатний поет античності Публій Овідій Назон:

  • оригінальність поетичного стилю і світогляду митця: „Любовні елегії”, „Наука кохання”, „Ліки від кохання”;

  • „Метаморфози” – синтез античного світорозуміння греків і римлян, одухотвореність природи, моральні цінності, психологізм;

  • „Скорботні елегії” – еволюція творчого методу, трагедія розлуки з Батьківщиною, характеристика далеких від Риму країн;

  • значення поетичної спадщини Овідія, образ поета у літературних творах ХХ ст.

Завдання:

Напам’ять „Чотири покоління” – порівняння з Гесіодом („Труди і дні”).

Метаморфоза „Про Цезаря” – переповідати, аналіз.

„Фелемо і Бавкіда” – аналіз, моральні цінності, які стверджує автор.

Література:

Горацій. Послання до Пізонів. Наука поезій.

Овідій. Метаморфози / пер. А.Содомори. К.:, 1985.

Сенека. Медея, Едіп. В кн.: Сенека. Трагедії. М., 1983.

Федр. Байки. – К., 1983.

Апулей. Метаморфози або Золотий осел. / пер.М.А.Кузьмина и С.П.Мор. (изд.любое).

Практичне заняття 16.

Римська література пізньої імперії. Творчість Луція Аннея Сенеки:

  • постать Сенеки та морально-естетичні погляди, близькість до раннього християнства;

  • трагедії Сенеки „Федра”, „Медея”;

  • переосмислення традиційних поглядів у трагедії „Федра”;

  • система колізій, конфлікт твору;

  • образ Федри – закономірність трагічної розв’язки;

  • творчість Арбітра, Лукана, Фланка – сучасників Сенеки.

Завдання:

Характеристика Федри, порівняти з Медеєю („Еврипід „Медея”).

Образ Тесея у міфах та у трагедії; Катулл „Плач Аріадни” – скласти характеристику Тесея.

Вияв філософських позицій Сенеки у творі.

Література:

Сенека. Медея, Едіп. В кн.: Сенека. Трагедії. М., 1983.

Гай Юлій Цезар. Записки про гальську війну (р).

Арістотель. Поетика про мистецтво (гр). В кн.: Арістотель и античная литература. / пер. А.Гаспарова. М.: 1977.

Платон. Держава. Бенкет (гр).

Плутарх. Паралельні життєписи (гр) / В 3-х т. Т. 2-3. М.: 1963.

Марціал. Епіграми (гр).

Практичне заняття 17.

Жанр байки в античній літературі:

  • Езоп – легендарний байкар Давньої Греції, його найвідоміші твори;

  • Осмислення езопових байок у творчості Бабрія;

  • Творча спадщина Федра – вершина байкарської майстерності, поетичність;

  • античні байки у європейських літературах.

Завдання:

Підготувати повідомлення про біографію Езопа.

Розкрити зміст понять „байка”, „езопова мова”, „персоніфікація”.

Вивчити напам’ять байку (за вибором).

Роль богів у сюжетах Езопових байок.

Література:

Бабрій. Байки.

Федр. Байки. – К., 1983.

Бондар А. Греческая цивилизация. Т. 1-ІІІ. М.: 1992.

Кун М.А. Легенди та міфи давньої Греції. К.: 1993.

Головацька К. Міфи давньої Греції. – К.: Веселка, 1991.

Немировський О.Й. Книга для читання з історії Стародавнього Світу. Посібник. – К.: Рад.шк., 1990.

Гаспаров М.А. Античная литературная басня. – М., 1971.

Практичне заняття 18.

Розквіт римської літератури у період правління династій Флавіїв і Антоніїв, творчість Апулея:

  • творча спадщина Марціала і Ювенала, характеристика епіграм і сатир;

  • вершина художньої прози античності роман Апулея „Метаморфози”, вплив єгипетської міфології, культ Із іди;

  • структура роману, вставні елементи, гумор і сатира у творі;

  • філософський зміст уривку „Амур і Психея”.

Завдання:

Композиція роману, вставні сюжетні елементи.

Образ Луція, еволюція.

Переказ казки „Амур і Психея”.

Література:

Марціал. Епіграми (гр).

Ювенал. Сатири

Петроній. Сатирикон

Лукіан. Сатири. – Избранное. М.: 1991.

Лукрецій. Про природу речей. В кн.: Франко І.Я. Збір тв. Т. ІХ.

Лосев А.Ф.Сонкина Г.А. та др. Античная литература. Уч. Для пед.инст. – М., 1963. – с. 375.

Радциг С.И. история древнегреческой культури. – М., 1969. – 527 с.

Чистякова Н.А. Вулих Н.В. История античной лмтератури. – М., 1986.

Лосев А.Ф. Античная литература. Изд. 4-е. – М., 1986.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 19.

Антична риторика та літературознавство:

  • поняття „риторика”, основні течії красномовства Стародавньої Греції;

  • жанри промов, творчість Демосфена, мистецтво Лісія, Сократа;

  • взаємозв’язок риторики і філософії Греції: Геракліт, Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель;

  • „Поетика” Аристотеля;

  • ораторське мистецтво Риму, термінологія, творчість Цицерона;

  • трактати Цицерона „Про оратора”, „Оратор”, „Брут”, вимоги до оратора, естетична насолода, вільний і могутній стиль;

  • християнське ораторське мистецтво, проповідницька література.

Завдання:

Записати основні терміни риторики.

Тези трактату „Оратор” Цицерона.

Обговорення творчого завдання.

Література:

Марціал. Епіграми (гр).

Ювенал. Сатири

Петроній. Сатирикон

Лукіан. Сатири. – Избранное. М.: 1991.

Лукрецій. Про природу речей. В кн.: Франко І.Я. Збір тв. Т. ІХ.

Ціцерон. Три трактата об ораторском искусстве. М.: 1990.

Катулл. Поет про себе або До Ціцерона. / пер. М.Зерова. Твори в 2-х томах. К.: Дніпро, 1990. Т.1: Поезії. Переклади / Упоряд. Г.К.Когур, Д.В.Павличко. – с. 192 або с. 195.

Горацій. До Мельпомени („Мій пам’ятник стоїть...”) або До Мельпомени („На кого, музо, погляд твій...”) / Пер. М.Зерова. Твори в 2-х томах. К.: Дніпро, 1990. – Т.1: Поезії. Переклади с. 297 або 298.

Асмус В.Ф. Античная философия. Учеб.пособие. Изд. 2-е, доп. – М.: Высшая школа, 1976.

Преображенский П.Ф. В мире идей и образов. – М., 1965.