Питання до заліку

1. Античний театр. Психологізм трагедії Евріпіда „Медея”.

2. Своєрідність епічної поеми Вергілія „Енеїда”.

3. Поняття „античність”, світ античної культури у творах митців ХVІІІ–ХІХ ст.

4. Суспільно-історичні умови розвитку Стародавнього Риму.

5. Виникнення трагедії. Трагедія як жанр драматургії. Проблематика і жанрові особливості трагедій Есхіла, Софокла, Евріпіда.

6. Античність у творчості Лесі Українки.

7. Відображення протиріч римського суспільства в поезії Горація.

8. Творчість Арістотеля. Вчення про трагедію.

9. Ода до Мельпомени – філософський зміст, переклади твору, читання напам’ять.

10. Римська література періоду розквіту республіки. Комедія. Художні особливості та новизна комедії Плавта „Скарб”.

11. Суспільно-історичні умови розвитку Стародавньої Греції.

12. Образ міфологічного Прометея у європейських літературах ХІХ ст.

13. Гомерівський епос троянської війни. Гомерівське питання.

14. Міфологічна концепція світової історії в поемі Гесіода „Труди і дні”.

15. Лірика Сапфо, аналіз поезії „До богів подібний...”, читання напам’ять.

16. Розквіт римської літератури. Світосприйняття ліричного героя Катулла. Інтерес поета до світу людських почуттів.

17. Теренцій – комедіограф освіченої частини римського суспільства. Комедія „Свекруха” – фабула твору.

18. Міф про створення світу – сакральна таємниця світобудови.

19. Періодизація давньогрецької літератури, основні жанрові форми і періодизація кожного періоду.

20. Література елліністичного періоду. Новоаттична побутова комедія. Творчість Менандра.

21. Овідій про чотири покоління людей.

22. Традиції езопової байки. Творчість Федра.

23. Пізньогрецький роман Лонга „Дафніс і Хлоя”, характеристика образів.

24. Міф про Пігмаліона і його відображення у „Метаморфозах” Овідія.

25. Трагедія в літературі Давнього Риму. Творчість Сенеки. Трагедія „Федра” – статичність образів, поетика і риторика мови.

26. Грецькі міфи в інтерпретації Овідія. Створення світу в „Метаморфозах”.

27. Анакреонт „Дай мені Гомера ліру” – читання напам’ять.

28. Розквіт римської поезії в добу Октавіана Августа. Гурток Мецената.

29. Морально-естетичний зміст комедії Арістофана „Хмари”.

30. Традиції поезії Сапфо у світовій літературі: Катулл, Овідій, Л.Українка, Л.Старицька-Черняхівська.

31. „Буколіки” Вергілія, їх соціальна значимість і основні мотиви. Еклога ІV. Переосмислення мрії про „золотий вік”.

32. Античний театр. Трагедія. Міф про Прометея та його інтерпретація Есхілом.

33. Поезія Тіртея, читання напам’ять.

34. Лукіан – майстер прозової сатири. Критика міфологічних уявлень та релігійних культів у творчості Лукіана.

35. Філософські та морально-естетичні ідеї в романі Апулея „Метаморфози”.

36. Гесіод про п’ять поколінь людей.

37. Грецький театр та його будова. Трагедії Софокла, їх філософський зміст.

38. Міфологія як особливий спосіб розуміння світу. Поняття про міф. Міф і художнє уявлення, міф і релігія. Цикли міфів.

39. „Щит Ахілла” з поеми Гомера „Іліада”, переказ уривку.

40. Політико-філософські, поетико-естетичні погляди Платона. Трактат „Держава”. Протистояння шкіл Платона і Арістотеля.

41. Грецька література періоду становлення полісів. Рання класика. Поетико-естетичний зміст та художня своєрідність грецької лірики.

42. Розкрити зміст термінів: аед, рапсод, гекзаметр, елегія, ямб, маліка, претекстата, поліата, тогата.

43. Римська любовна елегія, тематичні та стильові канони елегії. Творчість Катулла та Овідія.

44. Герої „однієї пристрасті” у творах Сенеки („Федра”, „Медея”).

45. „Щит Енея” за твором Вергілія. „Енеїда” – аналіз, переказ уривку.

46. Періодизація літератури Риму, характеристика кожного періоду.

47. Міф про „Похмуре Царство Аїда”, уявлення про царство мертвих в поемі Гесіода „Труди і дні” та в поемі Вергілія „Енеїда”.

48. Бог – покровитель мистецтва в міфології греків і римлян. Музи та їх роль у творчості античних авторів.

49. Культ Діоніса у Давній Греції. Виникнення театрального мистецтва, сатирівська драма..

50. Різновиди давньогрецької лірики та основні представники поезії Еллади.

51. Переказ уривку з поеми Вергілія „Енеїда”, присвячених коханню цариці Карфагену до троянця Енея.

52. Олімп і олімпійські боги. Спільне і відмінне у релігійно-міфологічних уявленнях греків і римлян.

53. Поема Гесіода „Труди і дні” – основний зміст, автобіографічні елементи у творі.

54. Прозові твори грецької літератури. Історія, філософія, ораторське мистецтво. Художній і науковий характер початкової грецької прози. Геродот – „батько” історії, Фукідід і його „історія”.

55. Політико-філософські, поетико-естетичні погляди Платона.

56. Творчість Аристотеля, його „Поетика”. Вчення про трагедію. Значення Аристотеля для розвитку естетичної думки Нового Часу. Політико-філософські, поетико-естетичні погляди Арістотеля.

57. Література еллінського періоду. Новоантична побудова комедії. Менандр. Александрійська поезія. Феокріт.

58. Періодизація римської літератури, основні жанрові форми і проблематика кожного періоду.

59. Суспільно-історичні умови розвитку Стародавнього Риму.

60. Римська література періоду розквіту республіки. Комедія. Роль Римської комедії у розвитку новоєвропейського театру. Художні особливості та новизна комедій Платона. Теренцій – комедіограф освіченої частини римського суспільства.

61. Література періоду кризи республіки. Прозові твори римської літератури. Ораторське мистецтво і композиція, мова і стиль творів Ціцерона. Історія Риму, Гай Юлій Цезар, Гай Саллюстій Крисп. Тіт Лівій Публій Таціт.

62. Філософський епос. Засвоєння в Римі грецької філософії. Художнє втілення наукової тематики в дидактичні поемі Лукреція Кара „Про природу речей”. Лірична поезія.

63. Світосприймання ліричного героя Катулла. Інтерес поета до світу людських почуттів. Розквіт римської літератури.

64. Своєрідність епічної поеми Вергілія „Енеїда”.

65. Відображення в поезії Горація протиріч римського суспільства.

66. Римська любовна елегія, тематичні та стильові канони любовної елегії.

67. Сильна особистість, індивідуалізм в Метаморфозах” Овідія.

68. Гурток Мецената. Підтримка ідеалів принципса Вергілієм та Горацієм. Опозиційний настрій Тібулла, Проперція, Овідія.

69. Римський театр, його будова. Засвоєння і переробка грецької літературної спадщини.

70. Герої „однієї пристрасті” у творах Сенеки.

71. Антична байка. Федр і Бабрій. Традиції езопової байки.

72. Марціал. Художні особливості його епіграм. Вплив Марціала на розвиток жанру епіграми. Лукіан – майстер прозової сатири. Критика міфологічних уявлень та релігійних культів у творчості Лукіана. Поет – сатирик Ювенал.

73. Плутарх „Паралельні життєписи” – жанри античної біографії. Образи титаноборців у Плутарха. Образ Цезаря у Плутарха (біографізм і художня обробка).

74. Моральні ідеї роману Апулея „Золотий осел”.

75. Грецький роман.

76. Светоній і його твір „Життя ХІІ Цезарів”.

77. „Зима на чужині” Овідія. Назона – аналіз поетичного тексту.

78. Філософські та поетико-естетичні погляди Арістотеля. Принципи трагедії в „Поетиці” Арістотеля.

79. Своєрідність епічної поеми Вергілія „Енеїда”.

80. Історія Риму та її оспівування в творах Вергілія, Овідія, Горація.

81. Творчість Езопа, її зв’язок з міфологією. Жанр байки в античній літературі.

82. Походження, розвиток, специфіка грецької лірики.

83. Горацій „До Мельпомени” – аналіз, читання напам’ять.

84. Література елліністичного періоду. Олександрійська поезія.

85. Структура античної трагедії. Пролог до трагедії Евріпіда „Медея”.

86. „Гімн до Афродіти” Сапфо, читання напам’ять.

87. Характеристика історико-літературного періоду Античності, його значення для європейської культури.

88. Комедійна спадщина Арістофана. Комедія „Хмари”, ідеї і образи.

89. Художнє втілення наукової тематики в дидактичній поемі Лукреція Кара „Про природу речей”.

90. „Метаморфози” Овідія. Образ Юлія Цезаря.

91. Переказати зміст античної казки „Амур і Психея” (за романом Апулея „Метаморфози”).

92. Поезія кохання Катулла. Образ прекрасної жінки, відвертість почуттів.

93. Трагедія Софокла „Едіп цар”. Композиція, конфлікт, ідея трагедії.

94. Образ богині кохання в античній міфології та літературі. Сапфо „Гімн до Афродіти” напам’ять.