- •Історія економіки та економічної думки
- •Тема 1 предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •1 Особливості виникнення економічної історії і її місце в системі економічних наук
- •2 Предмет, метод і завдання курсу
- •2.1 Значення економічної історії на сучасному етапі розвитку
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •3 Періодизація й структура курсу
- •В основу такого поділу покладений критерій рівня розвитку виробництва й подолу праці. Згідно із цією концепцією в історичному аспекті послідовно домінують наступні сфери:
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •1 Економічна характеристика рабовласницького устрою. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •2 Зародження державності в Древньому Єгипті. Основні риси Східного рабства
- •3 Економічний розвиток держав Месопотамії
- •4 Економічна думка Древнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій.
- •Особливості античного рабства. Економічне життя Древньої Греції
- •2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •2.1 Право Древньої Греції
- •2.2 Платіжні засоби й монетні системи Древньої Греції
- •3 Древній Рим й особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Рима
- •4 Економічна думка Древньої Греції
- •5 Економічна думка Древнього Рима
- •Тема 4 господарство та економічна думка СуспільСтв європейської цивілізації в пеРіод середньовіччя (V - XV )
- •1. Основні риси й періодизація феодального господарства
- •2 Економіка Франкської держави
- •3 Особливості феодалізму у Франції
- •4. Феодальні відносини Англії
- •5 Еволюція феодалізму в Італії
- •6 Особливості розвитку феодального господарства в Німеччині
- •7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •Тема 5 становлення капіталістичного способу виробництва
- •1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії
- •3 Виникнення капіталізму у Франції
- •4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •5 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної школи політичної економії
- •1 Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •2. Розкладання феодалізму й генезис капіталізму в Німеччині
- •3 Розкладання феодалізму генезис капіталізму в Японії
- •4. Економічний розвиток сша
- •5 Економічне мислення періоду становлення ринкового господарства
- •5.1 Економічні погляди ф.Ліста
- •5.2 Історична школа: в.Рошер, б.Гільдебранд, к.Кніс
- •5.3 Нова історична школа: г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер
- •5.4 Подальший розвиток німецької історичної школи
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина х1х – початок хх ст.Ст.)
- •1 Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму
- •2 Економічний розвиток Англії до першої світової війни
- •3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •4 Економіка Франції в період монополістичного капіталізму
- •5 Нова історична школа в Німеччині на початку хх ст. Та австрійська економічна школа. Маржиналізм
- •6 Кембриджська школа в Англії. Синтетична економічна концепція Дж. Б. Кларка
- •Тема 8 собливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •3 Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1 Економічні підсумки першої світової війни
- •2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •3 Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •4 Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •5 Монетаризм та теорія раціональних очікувань
- •6 Кейнсіанство, еволюція кейнсіанства та інституціоналізм
- •Тема 10 розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1 Економічна політика Франції у 50-70 роках
- •2 “Рейганомика” та її результати
- •3 Науково-технічна революція у другій половині хх ст
- •4 Основні течії інституціоналізму. Неоінституціоналізм
- •Тема 11 світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •1 Нові індустріальні країни, стратегія їхніх економічних програм
- •2 Економічний розвиток Японії
- •3 Неокейнсианство. Неолібералізм. Неоконсерватизм
- •Тема 12 економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Народне господарство України під час Першої світової та громадянської війн (1914-1920 р.)
- •2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •3 Індустріалізація і колективізація: позитивні і негативні наслідки
- •4 Господарські реформи н.С.Хрущева в Україні
- •5 Реформи в 1965-80 роках в промисловості, сільському господарстві, їх результативність
- •6 Марксизм – основна теорія пролетаріату
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
4 Господарські реформи н.С.Хрущева в Україні
У 50-х рр. в СРСР був проведений ряд економічних реформ. Лозунгом реформ став «поворот економіки лицем до людини», у зв'язку з чим народногосподарське виробництво повинне було забезпечити зростання добробуту народу шляхом розвитку сільського господарства і виробництва товарів народного споживання.
Головна причина успіху реформ полягала в тому, що вони відродили економічні методи керівництва народним господарством і були запроваджені з сільського господарства, а тому одержали широку підтримку в масах.
Головна причина поразки реформ - вони не були підкріплені демократизацією політичної системи. Зламавши репресивну систему, не чіпали її основу - командно-адміністративну систему. Тому вже через п’ять - шість років багато реформ почали згортатися зусиллями як самих реформаторів, так і могутнім адміністративно-управлінським апаратом, номенклатурою. У березні 1955 р. ухвалою уряду відмінявся старий порядок планування. За новими правилами, місцеві органи влади стали доводити до колгоспів тільки загальні показники за об'ємом заготовок, конкретне планування виробництва стали здійснювати самі колгоспи.
У 1956 р. колгоспам було надане право самим визначати розміри присадибних ділянок, кількість худоби, що знаходиться в особистій власності, встановлювати мінімум трудоднів, приймати в артіль і виключати з неї. Колгоспи отримали право вносити зміни в Статут сільгоспартілі стосовно місцевих умов.
У 1958 р. відміняються обов'язкові постачання сільгосппродукції і натуральна оплата, натомість був встановлений порядок закупівлі сільгосппродукції державою. Одночасно з цим були змінені принципи оплати праці в колгоспі: вводилися щомісячне авансування колгоспників і грошова оплата праці за диференційованими розцінками. Колгоспникам видали паспорти. Вони стали отримуватии пенсії.
З початку 1954 р. держава стала проводити політику освоєння цілинних земель. Але разом з позитивними моментами в питанні освоєння цілинних земель виявилася і інша сторона. Проблему доставки зерна з районів, що проводять, в споживаючі сильно ускладнювало бездоріжжя. Положення посилювали високі витрати матеріалів, відсутність складських місткостей, погана організація сотень тисяч людей, що рушили на освоєння цілини. Їх вигляду упускався і той факт, що освоювані райони в значній мірі були зонами ризикованого землеробства, де нерідкими були засухи і смерчі.
Одночасно з розширенням цілинних посівів почалася кампанія по збільшенню посівів кукурудзи. У СРСР цей злак почали вирощувати усюди. Результати 1955 р. були негативні. З 1958 р. почалася робота по реорганізації МТС (машинно-тракторних станцій). Техніка, яка раніше належала державним організаціям, тепер у повинна була закупатися колгоспами. На практиці ліквідація МТС опинилася невигідна для більшості колгоспів, які були вимушені витратити всі свої фінансові ресурси. У 1958-1961 рр. вперше за останні 30 років в країні спостерігалося скорочення парку сільськогосподарських машин. Знаходячись в користуванні колгоспів, техніка швидко виходила з ладу, а необхідних ремонтно-технічних служб вчасно створити не вдалося.
Паралельно проводилася кампанія скорочення особистих господарств колгоспників. Передбачалося їх потреби задовольняти з суспільних фондів. З 1962 р. стимулювання тваринництва стало здійснюватися шляхом підвищення цін на м'ясо. Почалися перебої з м'ясом, хлібом, маслом. СРСР був вимушений купувати зерно за кордоном. У сільському господарстві продовжувалася хронічна криза.
У промисловості - виробництво засобів виробництва випереджало розвиток оброблювальної і легкої промисловості. Багато зусиль було направлено на механізацію і автоматизацію виробництва. Потім настала черга хімізації виробництва, як головної ланки науково-технічного прогресу. Пріоритетну роль відігравало дослідження космосу.
У хрущовське десятиліття з особливою наполегливістю реалізовувалася політика децентралізації управління. У 1957 р. була проведена реформа управління промисловістю і будівництвом: здійснений перехід від галузевого (вертикального) до територіального (горизонтального) принципу управління. Замість міністерств створювалися ради народного господарства (совнархози), які були покликані наблизити управління до місцевих потреб.
Тенденція до децентралізації управління не змогла розвинутися. Кінець 50-х років став закінченням періоду в економічній політиці Н.Хрущова, який охарактеризувався зростанням темпів розвитку в багатьох галузях народного господарства. Поступово стали набирати силу процеси гальмування.
На початку 60-х років уряд пішов на непопулярний крок - проголосив про підвищення цін. Рішення про підвищення цін негайно спричинило виступи в цілому ряду міст.
Таким чином, економічні перетворення Хрущова на рубежі 50 - 60-х рр. почали давати серйозні збої. Проведена у 1961 р. грошова реформа не привела до поліпшення життя населення. У народному господарстві продовжувалося зниження темпів зростання.