- •Історія економіки та економічної думки
- •Тема 1 предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •1 Особливості виникнення економічної історії і її місце в системі економічних наук
- •2 Предмет, метод і завдання курсу
- •2.1 Значення економічної історії на сучасному етапі розвитку
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •3 Періодизація й структура курсу
- •В основу такого поділу покладений критерій рівня розвитку виробництва й подолу праці. Згідно із цією концепцією в історичному аспекті послідовно домінують наступні сфери:
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •1 Економічна характеристика рабовласницького устрою. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •2 Зародження державності в Древньому Єгипті. Основні риси Східного рабства
- •3 Економічний розвиток держав Месопотамії
- •4 Економічна думка Древнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій.
- •Особливості античного рабства. Економічне життя Древньої Греції
- •2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •2.1 Право Древньої Греції
- •2.2 Платіжні засоби й монетні системи Древньої Греції
- •3 Древній Рим й особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Рима
- •4 Економічна думка Древньої Греції
- •5 Економічна думка Древнього Рима
- •Тема 4 господарство та економічна думка СуспільСтв європейської цивілізації в пеРіод середньовіччя (V - XV )
- •1. Основні риси й періодизація феодального господарства
- •2 Економіка Франкської держави
- •3 Особливості феодалізму у Франції
- •4. Феодальні відносини Англії
- •5 Еволюція феодалізму в Італії
- •6 Особливості розвитку феодального господарства в Німеччині
- •7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •Тема 5 становлення капіталістичного способу виробництва
- •1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії
- •3 Виникнення капіталізму у Франції
- •4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •5 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної школи політичної економії
- •1 Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •2. Розкладання феодалізму й генезис капіталізму в Німеччині
- •3 Розкладання феодалізму генезис капіталізму в Японії
- •4. Економічний розвиток сша
- •5 Економічне мислення періоду становлення ринкового господарства
- •5.1 Економічні погляди ф.Ліста
- •5.2 Історична школа: в.Рошер, б.Гільдебранд, к.Кніс
- •5.3 Нова історична школа: г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер
- •5.4 Подальший розвиток німецької історичної школи
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина х1х – початок хх ст.Ст.)
- •1 Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму
- •2 Економічний розвиток Англії до першої світової війни
- •3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •4 Економіка Франції в період монополістичного капіталізму
- •5 Нова історична школа в Німеччині на початку хх ст. Та австрійська економічна школа. Маржиналізм
- •6 Кембриджська школа в Англії. Синтетична економічна концепція Дж. Б. Кларка
- •Тема 8 собливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •3 Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1 Економічні підсумки першої світової війни
- •2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •3 Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •4 Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •5 Монетаризм та теорія раціональних очікувань
- •6 Кейнсіанство, еволюція кейнсіанства та інституціоналізм
- •Тема 10 розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1 Економічна політика Франції у 50-70 роках
- •2 “Рейганомика” та її результати
- •3 Науково-технічна революція у другій половині хх ст
- •4 Основні течії інституціоналізму. Неоінституціоналізм
- •Тема 11 світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •1 Нові індустріальні країни, стратегія їхніх економічних програм
- •2 Економічний розвиток Японії
- •3 Неокейнсианство. Неолібералізм. Неоконсерватизм
- •Тема 12 економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Народне господарство України під час Першої світової та громадянської війн (1914-1920 р.)
- •2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •3 Індустріалізація і колективізація: позитивні і негативні наслідки
- •4 Господарські реформи н.С.Хрущева в Україні
- •5 Реформи в 1965-80 роках в промисловості, сільському господарстві, їх результативність
- •6 Марксизм – основна теорія пролетаріату
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
1 Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
Промисловий переворот або промислова революція означає перехід від мануфактурного виробництва, заснованого на кооперації спеціалізованої ручної праці найманих робітників, до фабричного виробництва, заснованому на механізації праці за допомогою системи спеціалізованих робочих машин.
Економічними передумовами промислового перевороту в Англії стали:
1) на макрорівні:
-
значне нагромадження капіталу і його централізація;
-
англійська буржуазна революція XVIII ст.;
-
іноземна конкуренція (у цей період Англія зазнавала певних труднощів у збуті на світовому ринку. Серйозну конкуренцію їй становили Росія, Швеція, Індія.)
-
на мікрорівні:
-
витиснення з ринку дрібних господарств, які не витримують конкуренції з фабричним виробництвом;
-
перетворення дрібних фабрикантів у найбільш впливовий прошарок підприємців;
-
зрушення зайнятості в обробну промисловість;
-
урбанізація, а також відрив населення від землі і її концентрація в руках деяких.
3) у соціальній сфері:
-
утворення класу найманих робітників промислового сільськогосподарського пролетаріату;
-
політично оформлений масовий робочий рух;
-
загострення конфлікту інтересів трьох головних класів: лордів-землевласників, промислової буржуазії, пролетаріату.
-
встановлення твердого режиму дисциплінованої праці (тривалість робочого дня не менш 13 годин).
Промисловий переворот в Англії можна розділити на 3 етапи:
1-й (починаючи з 60-х або навіть 30-х рр. XVIII ст. по 1783 р.) – механізація текстильної, у першу чергу бавовняної промисловості; впровадження виплавки чавуну на коксі; застосування водяного двигуна й нових форм організації виробництва; винахід й удосконалення парової машини;
2-й - "зліт" - почався в 1783-1785 р. із впровадження парової машини подвійної дії Дж. Уатта, відкриття Г. Кортом способу переробки чавуну в ковке залізо й створення Е. Картрайтом ткацького верстата з паровим двигуном. Розвиток потреб металообробки призвело до винаходу в 1797 р. металорізального токарського верстата;
3-й етап – перша третина XIX ст. – ознаменований розвитком парового транспорту (від парового візка Р. Тревитика (1801р.), до локомотива з димогарними трубками й іншими винаходами Дж. Стефенсона в 1825-1833 р).
Однією зі сприятливих передумов промислового перевороту в Англії був стійкий попит європейських армій на уніфікований одяг і взуття (що у свою чергу, вимагало тканин, шкіри, ґудзиків і т. ін.), рушниці, боєприпаси.
Соціально-економічні наслідки промислового перевороту:
-
урбанізація - відрив населення від землі й концентрація його в промислових центрах (крім Лондона, у Великобританії такими стали Бирмингем, Манчестер, Глазго, Шеффілд й ін.);
-
зрушення зайнятості в обробну промисловість;
-
централізація капіталу - витиснення з ринку дрібних хазяїв, які не витримують конкуренції з фабричною продукцією;
-
створення класу найманих робітників - промислового й сільського пролетаріату;
-
встановлення твердого режиму дисциплінованої праці тривалістю не менш 12 годин (а часто до 16-18);
-
масове застосування жіночого і дитячого (починаючи з 3 років) труда в силу його беззахисності, дешевини й "особливих" переваг (малий ріст, тонкі пальці);
-
ріст пауперизму й соціального протесту (рух "луддитів" - руйнівників машин - на початку XIX ст.);
-
політично оформлений масовий робочий рух - чартизм - в 1830-і рр.;
-
зміна в структурі буржуазії - перетворення промислових фабрикантів у найбільш впливовий прошарок підприємців;
-
загострення конфлікту інтересів трьох головних класів - лордів-землевласників, промислової буржуазії й пролетаріату.
Таким чином, Великобританія, першою із країн світу, яка пережила промислову революцію, до середини XIX ст. перетворюється в саму могутню державу, яка володіє найбільшою колоніальною імперією, що дозволяло забезпечувати власну промисловість необхідною і вкрай дешевою сировиною, а також великим ринком збуту готових виробів. Орієнтація найважливіших галузей виробництва, і зокрема текстильної, в основному на колоніальний ринок згодом негативно позначиться на економічному розвитку Великобританії.