- •Історія економіки та економічної думки
- •Тема 1 предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •1 Особливості виникнення економічної історії і її місце в системі економічних наук
- •2 Предмет, метод і завдання курсу
- •2.1 Значення економічної історії на сучасному етапі розвитку
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •3 Періодизація й структура курсу
- •В основу такого поділу покладений критерій рівня розвитку виробництва й подолу праці. Згідно із цією концепцією в історичному аспекті послідовно домінують наступні сфери:
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •1 Економічна характеристика рабовласницького устрою. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •2 Зародження державності в Древньому Єгипті. Основні риси Східного рабства
- •3 Економічний розвиток держав Месопотамії
- •4 Економічна думка Древнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій.
- •Особливості античного рабства. Економічне життя Древньої Греції
- •2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •2.1 Право Древньої Греції
- •2.2 Платіжні засоби й монетні системи Древньої Греції
- •3 Древній Рим й особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Рима
- •4 Економічна думка Древньої Греції
- •5 Економічна думка Древнього Рима
- •Тема 4 господарство та економічна думка СуспільСтв європейської цивілізації в пеРіод середньовіччя (V - XV )
- •1. Основні риси й періодизація феодального господарства
- •2 Економіка Франкської держави
- •3 Особливості феодалізму у Франції
- •4. Феодальні відносини Англії
- •5 Еволюція феодалізму в Італії
- •6 Особливості розвитку феодального господарства в Німеччині
- •7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •Тема 5 становлення капіталістичного способу виробництва
- •1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії
- •3 Виникнення капіталізму у Франції
- •4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •5 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної школи політичної економії
- •1 Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •2. Розкладання феодалізму й генезис капіталізму в Німеччині
- •3 Розкладання феодалізму генезис капіталізму в Японії
- •4. Економічний розвиток сша
- •5 Економічне мислення періоду становлення ринкового господарства
- •5.1 Економічні погляди ф.Ліста
- •5.2 Історична школа: в.Рошер, б.Гільдебранд, к.Кніс
- •5.3 Нова історична школа: г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер
- •5.4 Подальший розвиток німецької історичної школи
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина х1х – початок хх ст.Ст.)
- •1 Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму
- •2 Економічний розвиток Англії до першої світової війни
- •3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •4 Економіка Франції в період монополістичного капіталізму
- •5 Нова історична школа в Німеччині на початку хх ст. Та австрійська економічна школа. Маржиналізм
- •6 Кембриджська школа в Англії. Синтетична економічна концепція Дж. Б. Кларка
- •Тема 8 собливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •3 Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1 Економічні підсумки першої світової війни
- •2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •3 Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •4 Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •5 Монетаризм та теорія раціональних очікувань
- •6 Кейнсіанство, еволюція кейнсіанства та інституціоналізм
- •Тема 10 розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1 Економічна політика Франції у 50-70 роках
- •2 “Рейганомика” та її результати
- •3 Науково-технічна революція у другій половині хх ст
- •4 Основні течії інституціоналізму. Неоінституціоналізм
- •Тема 11 світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •1 Нові індустріальні країни, стратегія їхніх економічних програм
- •2 Економічний розвиток Японії
- •3 Неокейнсианство. Неолібералізм. Неоконсерватизм
- •Тема 12 економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Народне господарство України під час Першої світової та громадянської війн (1914-1920 р.)
- •2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •3 Індустріалізація і колективізація: позитивні і негативні наслідки
- •4 Господарські реформи н.С.Хрущева в Україні
- •5 Реформи в 1965-80 роках в промисловості, сільському господарстві, їх результативність
- •6 Марксизм – основна теорія пролетаріату
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
5.4 Подальший розвиток німецької історичної школи
В еволюції німецької історичної школи виділяється третій її етап, представники якого розвивають свої теорії в соціально-інституціональному напрямку.
Найвидатнішим представником третьої хвилі німецької історичної школи був Вернер Зомбарт (1863-1941). В еволюції поглядів В.Зомбарта відзначається тривалий шлях від марксизму до фашизму. Притримуючись методології історичної школи, він вважав, що капіталізм в перспективі перетвориться в „змішане господарство”, в якому будуть функціонувати декілька форм: капіталізм, кооперативне господарство, суспільне господарство, ремісництво й селянське господарство. Суспільне й кооперативне господарство він відносив до соціалістичних форм, які, на його думку, уберуть в себе всі цінні якості капіталізму. В свою чергу, капіталізм перебудується зсередини й стане розумніше й стійкіше.
Ідея „змішаного господарства” виступає як ідея „соціального плюралізму” й являє собою заперечення революційного шляху розвитку суспільства.
За оцінками фахівців, в творчості Макса Вебера (1864-1920) історична школа досягла своєї найвищої точки. Він переосмислив все, що напрацювали німецькі вчені XVII-XIX ст. в галузі розвитку суспільства. Соціально-економічні дослідження Вебера ґрунтувались на філософії Канта (1724-1804), в якій об’єднались матеріалістичні ідеї природного розвитку (всесвіту), визнання причинно-наслідкових зв’язків явищ і неможливості достовірного теоретичного знання про них. В своїх дослідженнях Вебер приділяв велику увагу методологічним питанням економічної й історичної теорії. В той же час він перебільшував роль ідеологічних факторів в економічному розвитку. Так, історичні форми господарських систем він пояснював впливом християнської етики.
Представником соціального напрямку в німецькій політичній економії вважається Рудольф Штаммлер (1856-1938). В супереч марксизму, він вважав вирішальним фактором соціального життя не економіку, а явища невиробничого порядку, і передусім – право, етику, звичаї. Штаммлер стверджував, що економіка регулюється „вільною волею людини”, його „етичними ідеалами”. Вони конкретизуються в правових нормах суспільства. Така постановка питання була зумовлена посиленням економічних функцій держави. Далі логічний й історичний метод мислення приводив вченого до висновку про формування „корпоративної держави” як „соціального цілого”. Аналізуючи економічні категорії, Штаммлер відривав їх від об’єктивного матеріального буття, розглядав як породження розуму, ідеї.
В такому ж напрямку розвивав свої ідеї Рудольф Штольцман (1852-1930). Він вважав, що праця являє собою натуральну категорію, яка регулюється моральними факторами. Спростовуючи ідею експлуатації праці найманих робітників, Штольцман стверджував, що і капіталісти, і робітники виконують свої соціальні функції, які визначаються вищими соціально-етичними принципами. А частка кожного в суспільному продукті обумовлена важливістю виконуваних функцій.
Наприкінці ХІХ-початку ХХ ст. Німеччина пережила промисловий переворот й перетворилася на міцну державу. Впливовішими стали її економічні теорії й концепції розвитку національної економіки. А запропонований представниками німецької школи історичний метод був новим і прогресивним словом в економічній теорії. В наш час історичний метод пізнання являється одним з невід’ємних елементів наукового дослідження в будь-якій галузі знань, чим і визначається місце історичної школи в політичній економії.