Кампанія 1917

До 1917 війна в значній мірі ослабила економіку протиборствуючих держав. Німецька коаліція не могла вже вести великі наступальні операції і перейшла до стратегічної оборони. Головні зусилля Німеччина зосередила на веденні підводної війни. Плани Антанти будувалися на використанні її переваги в силах і коштах. Ця перевага стала більш вагомим після вступу 6 квітня 1917 у війну США на стороні Антанти. Верховне командування мало намір зробити загальний узгоджений наступ на Західному і Східному фронтах з метою остаточного розгрому Німеччини і Австро-Угорщини. Однак наступ англо-французьких військ, зроблене в квітні між Реймсом і Суасоном, провалилося. Не змінили загальної обстановки на Західному фронті і окремі операції, проведені союзниками у Месині, на Іпрі, під Верденом, у Камбрі. Закінчилося невдачею і наступ російських армій влітку 1917. Загальна чисельність втрат на Східному фронті в ході цієї операції перевищила 150 тис. чоловік. 3 вересня в ході Ріжської оборонної операції російські війська залишили Ригу. Наполегливий опір німецькому флоту зробили моряки Балтійського флоту при обороні Моонзундського архіпелагу - Моонзундська операція 29.9(12.10)-6(19).10.1917. Німецький флот намагався захопити острови Моонзундського архіпелаг і прорватися в Фінський зал до Петрограду. Опір моряків Балтійського флоту, незважаючи на залишення ними Моонзундського архіпелагам, зірвав план німецького командування. Через великі втрати німецьке командування відмовилося від прориву в Фінську затоку.

При цьому Перша світова війна послужила своєрідним каталізатором революційних процесів в Росії, що призвели до Жовтневої революції 1917. Події в Росії, а також неузгодженість дій союзників зірвали стратегічний план Антанти. Німеччині вдалося відбити удари противників на суші. Однак оголошена нею 1 лютого необмежена підводна війна не дала бажаного результату. Після Жовтневої революції Росія фактично вийшла з війни: 2 грудня підписала з німецько-австрійським блоком угоду про перемир'я, а пізніше приступила до мирних переговорів. Був укладений. Бретський мир, 3.3.1918, мирний договір між Радянською Росією і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною. Німеччина анексувала Польщу, Прибалтику, частини Білорусії і Закавказзя, отримувала контрибуцію в 6 млрд. марок. Радянська Росія пішла на укладення Брестського миру, щоб зберегти радянську владу. Група «лівих комуністів» на чолі з Н. І. Бухаріним виступила проти Брестського миру і була готова «йти на можливість втрати радянської влади» в ім'я інтересів міжнародної революції». Договір анульований радянським урядом 13.11.1918 після революції в Німеччині.

Кампанія 1918

До початку 1918 військово-політична обстановка серйозно змінилася. Держави німецько-австрійського блоку прагнули закінчити війну. Німецьке командування в березні зробило наступ на Західному фронті. Весною і літом німецькі війська провели декілька наступальних операцій в Пікардії, у Фландрії, на ріках Ена і Марна, але через відсутність резервів припинили їх. Стратегічна ініціатива остаточно перейшла в руки Антанти. У серпні-вересні армії союзників, використовуючи свою перевагу в живій силі і техніці (в березні 1918 на Західний фронт стали прибувати війська з США), перейшли в наступ і змусили німецькі війська почати загальний відхід з території Франції.

На початку жовтня положення Німеччини стало безнадійним. Союзники Німеччини - Болгарія, Туреччина, Австро-Угорщина − восени 1918 р. уклали перемир'я з державами Антанти. Поразки на фронтах, економічна розруха прискорили назрівання революційних подій в Німеччині. 9 листопада монархія в Німеччині була скинена. 11 листопада 1918 р. Німеччина капітулювала: в Комп’єнському лісі, на станції Ретонд (Франція) німецька делегація підписала перемир'я. Німеччина визнала себе переможеною. Остаточно умови мирних договорів з Німеччиною і її союзниками були вироблені на Паріжської мирній конференції 1919−1920 рр., де був підписаний Версальський мирний договір.