Періодизація всесвітньої історії хх−ххі ст.

І. Період назрівання Першої світової війни (1879−1914 рр.).

ІІ. Перша світова війна (1914−1918 рр.).

ІІІ. Період післявоєнної нестабільності або період світової революційної кризи (1918−1923 рр.).

ІV. Період економічної стабілізації або “золоті 20-і” (1923−1929 рр.).

V. Період світової економічної кризи або Велика Депресія (1929−1933 рр.).

Vі. Період назрівання Другої світової війни (1933−1939 рр.).

Viі. Друга світова війна (1939−1945 рр.).

VIIІ. Період “холодної війни” або період “локальних війн” (1945−1991 рр.).

IX. Посттоталітарний період або період біполярного світу (1991−2011 рр.).

Мета та основні завдання курсу всесвітньої історії

1. дати студентам у хронологічному порядку основи знань про історичні шляхи розвитку суспільства в XX сторіччі;

2. показані діалектику історичного процесу, сформулювати вміння розглядати найважливіші факти, події, суспільні явища минулого і сучасного з позицій об'єктивності та історизму;

3. розвивати пізнавальну активність, творче мислення студентів, уміння аналізувати джерела, самостійно поповнювати знання;

4. сприяти формуванню переконань і ціннісних орієнтацій студентів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, патріотизму і взаєморозуміння між людьми і народами, активної громадської позиції;

5. розвивати інтерес та повагу до історії, культури різних народів, прагнення зберігати та збагачувати культурну спадщину країни та людства;

6. поглиблювати знання студентів з історії України та краєзнавства, розкрити як загальне, так і особливе в розвитку українського народу.

Реалізація вказаних завдань покликана сприяти розвитку особистості студентів, формуванню їх національної самосвідомості, гуманістичної і соціальної культури, почуття громадянина України, здатного до соціальної творчості у вирішенні соціально-політичних і економічних завдань.

Студенти повинні вміти:

1. користуватися науковою термінологією (основними поняттями);

2. порівнювати основні історичні поняття і явища;

3. оцінити діяльність партії чи видатного політичного діяча, важливе політичне та економічне явище;

4. пояснити причини важливих історичних подій і процесів, суть, загальнолюдських цінностей.

5. порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на отримані знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми;

6. співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами), орієнтуватись у науковій періодизації історії;

7. працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно відшукувати історичну інформацію за темою;

8. вміти аргументовано, на основі історичних фактів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, брати участь у дискусіях, „круглих столах”, конференціях, виявляти розбіжності в позиціях, визначити помилки та прояви упередженості у міркуваннях, критично ставитись до тенденційної інформації.

Студента повинні навчитися складати конспект, готувати повідомлення, доповідь, брати участь у дискусії, у роботі наукових конференцій та круглих столів. Необхідно навчити студента висловлювати свої думки і відстоювати свою точку зору, використовувати свої знання при прийнятті рішень суспільного значення.