1. Бабайцева В.В., Максимов Л.Ю. Современный русский язык: В 3 ч. – М., 1981. – Ч.3.

2. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. – К., 1982 – С.168-169.

3. Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.3-6, 17-23.

4. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980. – 239-248.

5. Іваницька Н.Л. Складні випадки розмежування членів речення // Українська мова і література в школі. – 1978. – №3.

6. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К., 1986. – С. 8-58.

7. Потєха Л.І. Складні випадки розмежування додатка і обставини // Українська мова і література в школі. – 1983. – №8.

8. Чередниченко І.Г. Принципи розпізнавання неузгоджених означень і присубстантивних додатків, виражених формою родового відмінка без прийменника // Українська мова і література в школі. – 1955. – №2.

Лабораторна робота

ТКМА: ПОВНИЙ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

Синтаксичний аналіз простого речення передбачає загальну характеристику речення і визначення його структурних компонентів та семантичних особливостей.

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Записати речення.

2. Визначити граматичну основу і підкреслити члени речення.

3. Дати загальну характеристику простого речення:

а) просте речення;

б) за наявністю чи відсутністю головних членів речення та можливістю членування (односкладне, двоскладне, нечленоване);

в) за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);

г) за наявністю обов'язкових членів речення (повне, неповне);

ґ) за ускладненістю структури (неускладнене, ускладнене: однорідними членами речення, звертаннями, відокремленими членами речення, вставними або вставленими конструкціями);

д) за характером предикативних відношень (стверджувальне, заперечне: загальнозаперечне, частковозаперечне);

є) за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне, бажальне);

є) за інтонацією (окличне, неокличне).

4. Охарактеризувати члени речення і компоненти словосполучень.

Зразок:

Твої слова — як білий вітер з дюн, зіщулених від подиху стихій (ПахлТ).

Речення просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, стверджувальне, розповідне, неокличне.

(Що?) слова — простий підмет, виражений іменником у називному відмінку;

слова (які є?) як вітер — складений іменний присудок, виражений нульовою абстрактною дієслівною зв'язкою та порівняльним зворотом;

слова (чиї?) твої — узгоджене означення, виражене займенником;

як вітер (який?) білий — узгоджене означення, виражене прикметником;

як вітер білий (який? звідки?) з дюн —другорядний член речення з однобічною причленною залежністю, з атрибутивно-обставинним значенням, виражений прийменниково-відмінковим зворотом;

з дюн (яких?) зіщулених від подиху стихій — узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;

Зробіть повний синтаксичний аналіз простих речень.

1. Як швидко над світом тепер вечоріє! 2. Там можна спочити від втомлених мандрів. 3. Ми немов поспішаємо з ним порівнятись роками (Колом.). 4. Безліч довгих днів розлучили нас (Криж.). 5. Не чутно в місті голосу морів (Пахл.). 6. Я кожну краплю ладна цілувать у дзьоб її безпомічний пташиний (Колом.). 7. Боротьба православної церкви проти унії зумовила у культурно-історичному плані появу в Україні полемічної літератури (Захар.). 8. Велику роль відіграв Лаврентій у культурно-освітній діяльності України (Захар.). 9. Сьогодні це звичайна рослина для берегів водойм усієї Північної півкулі (Коваль). 10. Страшною для козаків була поразка під Берестечком (Хоткевич).