Самостійна робота до тематичного блоку „Речення з відокремленими членами”

1. Законспектувати (2 год.): Слинько І.І. Речення із звертаннями, вставними словами, відокремленими другорядними членами // УМЛШ, 1980. - №2.

2. Виконати вправи (4 год.):

Вправа 1. Скласти речення, використовуючи подані словосполучення у ролі уточнюючих членів.

До сходу сонця; на березі Чорного моря; найближчою дорогою; особливо пшениця; тобто наука про Всесвіт; навіть у посушливі роки; під час канікул.

Вправа 2. Скласти речення з відокремленими членами, що мають уточнююче значення й вводяться у речення словами тобто, зокрема, наприклад, у тому числі.

Вправа 3. Перепишіть. Підкресліть уточнюючі члени речення. У дужках зазначте, які саме члени речення відокремлюються (означення, прикладки, означення чи додаток).

Ніколи наш народ – народ великої душі і доброго серця – не косував і не зазіхав на чужі краї. А на його землю в гонитві за чорним зиском і чорноземом сунулись і татарські ординці, і турецькі яничари, і німецькі ландскнехти, і шведські владолюбці, і польські магнати. Тут на обездолених займищах і кресах, вони шукали ситого життя і слави, тут вони мріяли навіки залишити своє коріння й насіння, але залишили свою ганебну зброю і могили... (М.Стельмах).

Практичне заняття №8

ТЕМА: РЕЧЕННЯ ІЗ ВСТАВНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ

ПЛАН

1. Вставні конструкції у структурі поширеного речення.

2. Функціонально-семантичні різновиди вставних конструкцій.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 490 за збірником Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995.

2. Які слова, словосполучення і речення називаються вставними?

3. Назвіть основні групи вставних слів. Проілюструйте прикладами.

4. Зробити повний синтаксичний розбір речення (на окремому листі).

Стоїть, зіпершись спиною на стовбур, мабуть, вичікуючи, поки після дощу вода в криниці вхолощає… (Вас.).

ЛІТЕРАТУРА

1. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За заг. Редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1972.

2. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наукова думка, 1975.

3. Кулик Б.М. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. – ІІ ч. – К., 1965.

4. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.О. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1992.

5. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993.

6. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За 58зик. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 1994.

7. Белошапкова В.А. Современный 58зик58ий 58зик. Синтаксис. – Москва: Высшая школа, 1977.

8. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994.

9. Бровко А.С. Трудности синтаксического анализа. К.: Освита, 1951.

10. Плиско К.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. – Харків: Основа. – 1992.

Індивідуальне заняття № 6

ТЕМА: ПОВНИЙ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР РЕЧЕННЯ

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Записати речення.

2. Визначити граматичну основу і підкреслити члени речення.

3. Дати загальну характеристику простого речення:

а) просте речення;

б) за наявністю чи відсутністю головних членів речення та можливістю членування (односкладне, двоскладне, нечленоване );

в) за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);

г) за наявністю обов'язкових членів речення (повне, неповне);

ґ) за ускладненістю структури (неускладнене, ускладнене: однорідними членами речення, звертаннями, відокремленими членами речення, вставними або вставленими конструкціями);

д) за характером предикативних відношень (стверджувальне, заперечне: загальнозаперечне, частковозаперечне);

є) за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне, бажальне);

є) за інтонацією (окличне, неокличне).

4. Охарактеризувати члени речення і компоненти словосполучень.

Зразок:

Твої слова — як білий вітер з дюн, зіщулених від подиху стихій (ПахлТ).

Речення просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, стверджувальне, розповідне, неокличне.

(Що?) слова — простий підмет, виражений іменником у називному відмінку;

слова (які є?) як вітер — складений іменний присудок, виражений нульовою абстрактною дієслівною зв'язкою та порівняльним зворотом;

слова (чиї?) твої — узгоджене означення, виражене займенником;

як вітер (який?) білий — узгоджене означення, виражене прикметником;

як вітер білий (який? звідки?) з дюн —другорядний член речення з однобічною тричленною залежністю, з атрибутивно-обставинним значенням, виражений прийменниково-відмінковим зворотом;

з дюн (яких?) зіщулених від подиху стихій — узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;

Ніч. Здається, з недалеких гін б’є курантів Спаських передзвін (Рил.). Зима викида білі стяги, але не здається зима (М.М.). Понад Дніпром козак іде, може, з вечорниці. На щастя, її запросила до себе на село наша старша тітка (Л. Укр.). Але шнур, очевидно, не загорівся, бо знову мигнув вогнем (Ст.). Значить, єсть у нас ті сили, що коріння поять (Тич.).