1. Бабайцева в.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация. – м., 1979. – с.73-74.

2. Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.158-161.

3. Вихованець і.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – к.: Либідь, 1993.

4. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К., 1985. – С.58-66, 119-130.

5. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К., 1975. – С.46-58.

6. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. – К.: Академія, 2004.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3 (2 год.)

ТЕМА: ПІДМЕТ ЯК ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН ДВОСКЛАДНОГО

Речення

ПЛАН

1. Підмет як головний член двоскладного речення.

2. Типи підмета та способи його вираження:

а)прості підмети;

б)складені підмети.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 410, 411, 412 за збірником Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

2. Якими частинами мови виражається простий підмет? Навести приклади.

3. Чи може простий підмет виражатися словосполученням?

4. Охарактеризувати способи вираження складеного підмета.

5. Законспектувати: Козачук Г.О. Підмети, виражені словосполученнями // Українська мова і література в школі. – 1982. – №3.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабайцева в.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация. – м., 1979. – с.73-74.

2. Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.158-161.

3. Вихованець і.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – к.: Либідь, 1993.

4. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К., 1985. – С.58-66, 119-130.

5. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К., 1975. – С.46-58.

6. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. – К.: Академія, 2004.

Лабораторна робота № 1

ТЕМА: ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Вправа 1. Доберіть приклади до різновидів і засобів вираження присудка і підмета в сучасній українській мові.

Зразок: Простий дієслівний присудок може бути виражений:

а) дієсловом у будь-якій граматичній формі (простій і складеній): я читаю, читала б, буду читати, (вона) нехай читає, читала була;

б) фразеологізмом: (він) п'ятами накивав, (вони) розбили глека;

в) дієслівно-іменниковим словосполученням із се­мантично послабленим дієсловом: (вона) дала запи­тання, дала консультацію, дала обіцянку;

г) усіченими дієсловами та звуконаслідувальними словами: (вона) клац, бух, «ку ку» тощо.

Вправа 2. Підкресліть підмети і присудки, визначте різновиди та засоби вираження підмета

В-І. 1. Пасуться в душах табуни табу (Пахл.). 2. Так любить «вчора» цілувать сьогодні (Йов.). 3. І кожен з нас ніхто уже нікому (Пахл.). 4. Ах, скільки струн в душі дзвенить! (Олесь) 5. Бо їй було багато тисяч літ (Пахл.). 6. І обнявся сміх з журбою, Ненависть – з любов’ю (Сим.). 7. Оцих тополь приречених кортеж довічно супроводить Україну (Олесь). 8. У світі налічується близько трьох тисяч слів. Одні з них перебувають між собою у близькій спорідненості, інші більш віддалені одна від одної (Рус). 9. З колін звелась графиня Розумовська... (Кост.) 10. Життя – єдина мить... (Олесь) 11. Нехай це – витвір самоти... (Кост.) 12. Сумнозвісний Емський указ 1876 року забороняв українське друковане слово (Гор.). 13. Кругом стояли верби, груші та вишні, мов вироблені з каменю... (Н.-Лев.) 14. Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен (Коц.). 15. Повість Франка «Борислав сміється» не була зрозумілою для більшості сучасників (Гор.). 16. Один з партизанів підвівся на стременах (Гол.). 17. Та «я не буду більше молодим» Уже дзвенить за берегами літа (Лук.). 18. Червоніє круглолиций, горить, а не сяє (Т. ПІ.).

В-ІІ. 1. На землі, у домі вселюдському, Протиріч і негараздів – тьма (Лук.). 2. Громаддя хмар повільно проплива (Пахл.). 3. З журбою радість обнялась (Олесь). 4.Остап з Соломією звернули з шляху на поле (Коц.). 5. А вслід тобі дивилася з ікони лиш Божа Мати, схожа на твою (Пахл.). 6. І чорні бурі пристрастей людських пройшли б над полем буковок хистких (Кост.). 7. Налетіли качки й гуси з далекого краю (Нар. тв.). 8. Баба Сидориха аж здивувалася, лежачи на печі (Тютюн.). 9. Тут головне – спокійно і без крові (Кост.). Ю. Силою примушувати народ зрікатися рідної мови – найбільший злочин (Нуд.). 11.І меншає в душі його любові (Лук.). 12. ...нехай це – вигадка й омана! (Кост.) 13. Товариство ім. Шевченка делегує на переговори з Франком Юліана Романчука (Гор.). 14. Рік 1880-й... заповідався бути прикрим та важким (Гор.). 15. Збірка поезій «З журбою радість обнялась» побачила світ 1907 року (Жулин.). 16. А тривожне «бути чи не бути? » Страшно над планетою висить (Лук.). 17. Прожити вік – не поле перейти (Нар. тв.). 18. З жита раптом виринає Русалка Польова (Укр.).

Вправа 3. Підкресліть підмети і присудки, визначте різновиди і засоби вираження присудка.

Зразок: Дерева ніколи не будуть старими (Пахл.).

Дерева (якими не будуть?) не будуть старими – складений іменний присудок, виражений абстрактною дієслівною зв'язкою та прикметником в орудному відмінку.

В-І. 1. І світиться сонце крізь келих, І жінка співає щаслива. 2. І я на шляху того вітру – мов статуя древня в огні. 3. Дерева ще бояться розцвісти, і птиці ще бояться заспівати. 4. Хай ніч за нами кинеться в погоню. 5. І тільки слова ніби зовсім не ті. 6.Місяць багряний зробився лляним. 7. Хай світяться в тиші сліпучі слова. 8. Хто б міг подумати, що дві людські душі так можуть між собою говорити? 9. Хто б міг подумати, що все, що починалось із усмішки, із погляду, із жарту, – такою стане ніжністю сліпою, такими раптом зробиться сльозами? 10. Хай наша юність плаче горілиць. Нехай їй досвід буде оборонцем. А ми з тобою – тільки двоє птиць, котрі летять між мороком і сонцем. 11.1 хай ти будеш – як далекий полюс. 12. А ти немов ніколи й не вмирала. Така стоїш вродлива й молода. 13. Приходив князь. Хотів киян хрестити. Але була вже мертвою вода (Пахл.). 14. Як, Боже праведний, ти міг віддати ворогу на сміх наш народ?! (Мандр.) 15. А в солов'я таки щаслива смерть. Він раптом наче захлинеться співом, В нічну траву впаде нечутним тілом – І зоряна погасне круговерть (Колом.). 16. Плаває-в'ється над річкою мла (Олесь). 17.Запроданцям не йме Шевченко віри, йому чужий їх зрадницький сонет (Павл.). 18. Цього словесного багатства ми не спроможні порахувати (Довж.). 19. Буду я навчатись мови-блискавиці в клекоті гарячім кованої криці (Мал.). 20. І він відчув себе обдуреним, Як ще ніколи дотепер (Ол.). 2L. Оце увосень мали ми побратись (Кост.). 22. Гуляв би я понад Дніпром по весе­лих селах та співав би свої думи (Т. III.). 23. Буде змушений упасти мертвим хижий птах (Баж.). 24. А хтось візьми і пусти чутку (Ст.). 25. Ніхто мене не може присилувати жити на хуторі (Тоб.). 26. Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку (Тютюн.). 27. Я вірші став писать під вечір золотий (Сос). 28. Мені осіння ніч короткою здається (Укр.). 29. В своїх добротах і широтах і тлінь, і попіл – не біда (Мал.). ЗО. Лікування комплексів може бути лише комплексним (Верц.).

В-ІІ. 1. Той камінь, кажуть, був підмурком хати. 2.І стоїш ти зі світом чужим сам на сам. 3.І тіні всі не тінями зробились. 4. Хай плаче серце, хай гіркий той трунок доп'єш до дна, – та річ уже не в тім, бо все життя – останній поцілунок у темну ніч в наметі золотім. 5. Там будуть горіти до ранку всю ніч в туманних дзеркалах червоні троянди. 6. І вам ні до чого жорстока війна ця. 7. Він зброї в руках і не вчився тримати. 8. Я грецькою не вмію, по-давньогрецьки теж. 9. О, ця любов їм не входила в звичку (Пахл.). 10. Приймачі підбадьорливо сиплють прогнозами (Ол.). 11. Лиш ти один мене чекати вмів, – терпець не уривавсь тобі ніколи (Йов.). 12. І вони [квіти] не змогли Усмішки блискучого сонця стерпіти І танути в млості якійсь почали (Олесь). 13. Вже хлопці полягали спати (Павл.). 14. Їхній завсідний нікуди не поспішає і сидітиме сиднем над кавою до пізнього вечора (Логв.). 15. Порох обома руками схопив карбованця та шморг з хати (Мирн.). 16. Він лежить на гарбі, як святий із Почаєва, Сивий-сивий і мудро безхмарний (Ол.). 17. Ранком ми підем щасливі (Олесь). 18. Вже то мусять бути коні неабиякі вправні і неабиякі гостро ковані (Фр.). 19. Любов моя була сліпою, І міг спіткнутись я в борні (Павл.). 20. А він такий, що він брехать не буде. Грицько був чесний, не якийсь бабій (Кост.). 21. На Україні повинно мати силу тільки українське слово (Вин.). 22. І зробився я знову незримий (Т. ПІ.). 23. Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (Тич.). 24. Хіба за мою щирість ви могли б перестати поважати мене? (Гж.). 25. А зілля річ, ви знаєте, капризна, тут воно чари, тут воно й трутизна (Кост.). 26. Я рад співать, та в серці болі (Олесь). 27. Бо пісня – то не забавка пуста (Мал.). 28. І тут у

пригоді стає визначник скарбів наших мовних – тлумачний словник (Біл.). 29. І відпливаю поночі одна на кризі шибки у холодний вечір (Кост.). ЗО. Ти будеш співучою ялиною... (Цюпа)

Вправа 4. Визначте синтаксичну функцію дієслів бути, стати, залишатися. З'ясуйте, коли вони є дієслівними зв'язками у складеному іменному присудку, а коли виконують функцію простого дієслівного присудка.

В-І. 1. Ще буде потім раунд третій. 2. Тільки чому ж так скоро Стали ви зовсім сивими? 3. Істині від того гірше не стане... 4. Це буде завтра... (Ол.) 5. Була в боях несхибною рука. 6. Тут будуть спів і танці вечорами. 7. Це вчора був, а вже розтанув сніг. 8. Долина храмів у душі залишиться... 9. Тут був чорнозем, а тепер – Чорнобиль. 10. Ти був як брат і сонцю й вечорам. 11. Смерть у них завжди була молода. 12. Стане вічністю кожна хвилина... 13. Мені ще довго будеш снитись ти, мандрівний дух на обрії печалі... 14. Іще була природа тобі – Храм, і кішка – неприборкана тварина (Пахл.). 15. На ранок мусив бути легенький мороз (Івч.). 16.Примарними стають міста великі (Йов.). 17. Я з потворами тільки змагався і лишався самотнім в борні... (Павл.) 18. Федір Іванович став розповідати йому про останні події в Україні (Гол.). 19. Станем ми в полі на стежці глухій, Стане нам тепло і ясно (Олесь).

В-ІІ. 1. І напевне, з того дива став рудий у мене чуб. 2. І лишилися на лобі сонценята золоті. 3. Багата моя Січ була не п'яним скопом – Могутніми синами! 4.Все це було вже чиєсь. 5. А тут було щось неокрилене, Якесь тваринне, далебі. 6.Будуть пафосні вірші і оклики в збірках! (Ол.) 7. Ти теж була йому одна у щасті і в страж­данні? 8. І всі дороги раптом стали пилом. 9. Були такі старі бори, а зараз безборонні. 10. Ріка була – як очі після сліз. 11. А ще тут бувають інакші сади. 12. Той камінь, кажуть, був підмурком хати (Пахл.). 13. Пішла б я лугом та й долиною... та й стала б на вітрах калиною (Йов.). 14. Може, там була і справа Марусі Чурай? (Кост.) 15. Йому тоді стало так соромно, що більше ніколи не простягав рук ні до однієї кіски (Ст.). 16. Сусіди з батьком радили мені з дитинства стати в праці хліборобом (Мал.). 17. Сіно було свіже, зелене й пахуче (Івч.). 18. Хай стане совість на сторожі права! (Кост.) 19. За Яриною стали побиватися найкращі хлопці (Ст.).

Вправа 5. Утворіть речення, в яких би кожне з дієслів вживалося або як допоміжне у складеному дієслівному присудку, або як зв'язка у складеному іменному Наведіть приклади речень, у яких дієслово може входити до складного присудка або функціонувати як простий дієслівний присудок

В-І. Хотіти, бути, стояти, любити, залишатися. В-ІІ. Мусити, стати, піти, обіцяти, продовжувати.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4 (2 год.)

ТЕМА: ПРИСУДОК. ТИПИ ПРИСУДКІВ. ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК. ІМЕННИЙ СКЛАДЕНИЙ ПРИСУДОК

ПЛАН

1. Присудок як головний член двоскладного речення. Типи присудків за морфологічним способом вираження та будовою.

2. Дієслівний присудок. Простий дієслівний присудок, способи його вираження. Ускладнені форми простого присудка.

3. Дієслівний складений присудок, способи його вираження. Характер допоміжного дієслова.

4. Дієслівний складний присудок.

5. Синонімічність різних форм присудка.

6. Координація простого і складеного присудків з підметом.

7. Іменний складений присудок. Питання про іменний присудок з нульовою зв’язкою.

8. Зв’язка як складова частина іменного складеного присудка, типи зв’язок.

9. Способи вираження іменної частини складеного присудка.

10. Складний іменний присудок. Складні присудки змішаного типу. Синоніміка різних форм іменного присудка.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 413, 414,416, 417, 419, 421 за збірником Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

2. Назвіть найголовніші семантичні та структурні ознаки присудка. Подайте шкільне і вузівське визначення присудка. Які ознаки цього члена речення відбиті в них?

3. Назвіть способи вираження простого присудка. Наведіть приклади координованих і некоординованих з підметом простих присудків.

4. Як узнати, коли інфінітив є основною частиною дієслівного складеного присудка, а коли виступає в полі інших членів речення.

5. Чим відрізняється складний дієслівний присудок від складеного?

6. З’ясуйте синонімічні можливості допоміжних дієслів у дієслівному складеному присудку.

7. Назвіть структурно-семантичні ознаки іменного складеного присудка.

8. Чому в більшості вузівських граматик не виділяється простий іменний присудок? З’ясуйте роль зв’язки в іменному складеному присудку.

9. Назвіть способи вираження іменної частини складеного присудка. Чим зумовлюється вибір форм називного і орудного відмінків призв’язкового члена?

ЛІТЕРАТУРА