- •З сучасної української мови
- •Слинько і.І., Гуйванюк н.В., Кобилянська м.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – к.: Вища школа, 1994.
- •Плиско к.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. – Харків: Основа. – 1992..
- •Шульжук к.Ф. Синтаксис української мови. – к.: Академія. – 2004. – 408 с. Самостійна робота до тематичного блоку
- •Бабайцева в.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация. – м., 1979. – с.20-26, 22-23, 62-65.
- •Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.135-136, 150-151, 152-153.
- •Бабайцева в.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация. – м., 1979. – с.73-74.
- •Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.158-161.
- •Практичне заняття №2
- •Співець України
- •Бабайцева в.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация. – м., 1979. – с.20-26, 22-23, 62-65.
- •Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.135-136, 150-151, 152-153.
- •Самостійна робота до тематичного блоку
- •Речення
- •Бабайцева в.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация. – м., 1979. – с.73-74.
- •Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.158-161.
- •Вихованець і.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – к.: Либідь, 1993.
- •Речення
- •Бабайцева в.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация. – м., 1979. – с.73-74.
- •Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.158-161.
- •Вихованець і.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – к.: Либідь, 1993.
- •Лабораторна робота № 1
- •Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.165-166.
- •Самостійна робота до тематичного блоку
- •Вихованець і.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – к.: Либідь, 1993.
- •Вихованець і.Р., Городенська к.Г., Русанівський в.М. Семантико-синтаксична структура речення. – к., 1983. – с.3-6, 17-23.
- •Лабораторна робота
- •Самостійна робота до тематичного блок
- •Самостійна робота до тематичного блоку
- •Практичне заняття
- •Індивідуальне заняття (4 год.)
- •Простого речення
- •Самостійна робота до тематичного блоку
- •Виконати вправи:
- •Практичне заняття (4 год.)
- •Індивідуальне заняття
- •З однорідними членами
- •Самостійна робота до тематичного блоку
- •Виконати вправи (6 год.):
- •Практичне заняття №4
- •Речення
- •Практичне заняття №5
- •Індивідуальне заняття № 4
- •Самостійна робота до тематичного блоку
- •Практичне заняття №6
- •Членами. Відокремлення прикладок
- •Індивідуальне заняття № 5
- •Практичне заняття № 7
- •Членами.Відокремлення обставин
- •Лабораторна робота №1
- •Самостійна робота до тематичного блоку „Речення з відокремленими членами”
- •Виконати вправи (4 год.):
- •Практичне заняття №8
- •Індивідуальне заняття № 6
- •Індивідуальне заняття №7
- •Самостійна робота до тематичного блоку
- •Виконати вправу (2 год.):
- •Практичне заняття № 9
- •Індивідуальне заняття № 8-9 (4 год.)
- •Зі вставними та вставленими конструкціями
- •Самостійна робота до тематичного блоку
- •Практичне заняття №10
- •Індивідуальне заняття № 10-11 (3 год.)
- •Лабораторна робота № 2
- •Виконати вправи (1 год.):
- •Література
- •Монографії
- •Журнальні публікації
Індивідуальне заняття № 10-11 (3 год.)
ТЕМА: ПОРЯДОК СЛІВ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ
ПЛАН
-
Порядок слів у простому реченні.
-
Прямий та непрямий порядок слів.
-
Порядок слів та актуальне членування речення в українській мові.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
-
Який порядок слів властивий українській мові?
-
Охарактеризуйте прямий і зворотний (інверсійний) порядок слів
-
У яких випадках виявляється граматична роль порядку слів?
-
Які функції виконує порядок слів у реченні?
-
Висвітліть особливості порядку головних і другорядних членів речення.
-
Зробити повний синтаксичний розбір речення (на окремому листі)
Згодом у часи Володимира Святославина (його ще називали Володимиром Великим) тризуб з’являється на монетах Русі й стає князівським знаком, добре знаним і за її межами (М.Федотів).
ЛІТЕРАТУРА
-
Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За заг. редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1972.
-
Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наукова думка, 1975.
-
Кулик Б.М. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. – ІІ ч. – К., 1965.
-
Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.О. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1992.
-
Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993.
-
Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За ред. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 1994.
-
Белошапкова В.А. Современный русский язык. Синтаксис. – Москва: Высшая школа, 1977.
-
Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994.
-
Бровко А.С. Трудности синтаксического анализа. К.: Освита, 1951.
-
Плиско К.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. – Харків: Основа. – 1992.
Лабораторна робота № 2
ТЕМА: ПОВНИЙ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР ПРОСТОГО УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ
Схема синтаксичного аналізу простого речення
Синтаксичний аналіз простого речення передбачає загальну характеристику речення і визначення його структурних компонентів та семантичних особливостей.
1. Записати речення.
2. Визначити граматичну основу і підкреслити члени речення.
3. Дати загальну характеристику простого речення:
а) просте речення;
б) за наявністю чи відсутністю головних членів речення та можливістю членування (односкладне, двоскладне, нечленоване );
в) за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);
г) за наявністю обов'язкових членів речення (повне, неповне);
ґ) за ускладненістю структури (неускладнене, ускладнене: однорідними членами речення, звертаннями, відокремленими членами речення, вставними або вставленими конструкціями);
д) за характером предикативних відношень (стверджувальне, заперечне: загальнозаперечне, частковозаперечне);
є) за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне, бажальне);
є) за інтонацією (окличне, неокличне).
4. Охарактеризувати члени речення і компоненти словосполучень.
Зразок:
Твої слова — як білий вітер з дюн, зіщулених від подиху стихій (ПахлТ).
Речення просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, стверджувальне, розповідне, неокличне.
(Що?) слова — простий підмет, виражений іменником у називному відмінку;
слова (які є?) як вітер — складений іменний присудок, виражений нульовою абстрактною дієслівною зв'язкою та порівняльним зворотом;
слова (чиї?) твої — узгоджене означення, виражене займенником;
як вітер (який?) білий — узгоджене означення, виражене прикметником;
як вітер білий (який? звідки?) з дюн —другорядний член речення з однобічною тричленною залежністю, з атрибутивно-обставинним значенням, виражений прийменниково-відмінковим зворотом;
з дюн (яких?) зіщулених від подиху стихій — узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;
В-І. 1. Невже ж ми, оплакавши наше минуле, вже мусим майбутнє оплакати теж? 2.І всі Ваші вірші – як древній гербарій, як вітер гарячий в сухих тамарисках. 3. Схиливши долі втомлене чоло, ще, може, Кий блукав тут вечорами? (Пахл.) 4. Неначе струни на гітарі перебирає ніжний хтось (Сос). 5. Хто дав тобі імення – Українка – і долі цей страшний коловорот? 6. Як швидко над світом тепер вечоріє! 7. Там можна спочити від втомлених мандрів. 8.І ми – поети атомного віку – останні трубадури на землі (Пахл.). 9. Та найбільш, я певен, – слову треба – хліба-солі та землі і неба (Синг.). 10.І з доброї твоєї печі пашіло борщем і свіжим хлібом, печеними й сушеними яблуками, насінням, зіллям, корінням (Довж.). 11. Покремсали життя моє на частки, на тьмяну січку слів і суєти (Кост.). 12. Ми немов поспішаємо з ним порівнятись роками (Колом.).
В-ІІ. 1. А наше все круг нас: і вода, й дерева, і переплески хвиль, і вогкість лісова, і хмари з синьої прозорчастої криги (Рил.). 2. Безліч довгих днів розлучили нас (Криж.). 3. Не чутно в місті голосу морів (Пахл.). 4. Іноді хочеться махнути рукою і шукати собі місця деінде (Гонч.). 5. Отак пройду крізь твій великий подив, не зачеплюсь об лагідні слова (Кост.). 6. У тобі так хороше пахло старовиною й спокоєм, холодною м'ятою й висохлою гвоздикою (Довж.). 7. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині!.. (Т. ПІ.) 8. В ім'я миру і злагоди народів, я певен, кожний із нас не пошкодує віддати всі найкращі сили своєї душі (Гонч.). 9. Барвистість одвічна народної мови – це щось невимовне, прекрасне, казкове (Ус). 10. Я кожну краплю ладна цілувать у дзьоб її безпомічний пташиний (Колом.). 11. Як важко йти здороженим вікам! (Пахл.) 12. Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця (Сос).
Самостійна робота до тематичного блоку
„Звертання”
-
Законспектувати (6 год.): 1. Шульжук К.Ф. Стилістичні особливості звертань у народних піснях // УМЛШ, 1968. - №5; 2. Мановицька А.Я. Зв’язок присудка із звертанням // УМЛШ, 1970. - №7; 3 Слинько І.І. Речення із звертаннями, вставними словами, відокремленими другорядними членами // УМЛШ, 1980. - №2.
-
Зробити повний синтаксичний розбір речення (2 год.):
Марко з допомогою Люди з ранку наготував для всіх харчів на цілий день і тепер, у вільний час, вивчав азбуку Морзе (М.Трублаїні). Із гілочки зросла в пісках верба, а з пісні в світі виросло безсмертя (С.Л.).