Практичне заняття №6

ТЕМА: РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДРУГОРЯДНИМИ

Членами. Відокремлення прикладок

ПЛАН

1. Відокремлення прикладок.

2. Засоби вираження непоширених і поширених відокремлених прикладок.

3. Синонімія відокремлених прикладок і підрядних речень.

4. Пунктуація при відокремлених прикладках.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 484 за збірником Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995.

2. Дати визначення відокремленню.

3. Назвати загальні умови відокремлення членів речення.

4. Зробити повний синтаксичний розбір речення (на окремому листі).

Ніжним і крицевим словом розбуджувала Леся Українка притлумлений дух свого народу, окраденого царськими визискувачами й наглядачами, і – слідом за Тарасом Шевченком – поставила це слово на сторожі коло “рабів німих” (З газ.).

ЛІТЕРАТУРА

1. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За заг. редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1972.

2. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наукова думка, 1975.

3. Кулик Б.М. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. – ІІ ч. – К., 1965.

4. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.О. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1992.

5. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993.

6. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За ред. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 1994.

7. Белошапкова В.А. Современный русский язык. Синтаксис. – Москва: Высшая школа, 1977.

8. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994.

9. Бровко А.С. Трудности синтаксического анализа. К.: Освита, 1951.

10. Плиско К.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. – Харків: Основа. – 1992.

Індивідуальне заняття № 5

ТЕМА: ПОВНИЙ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР РЕЧЕНЬ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ПРИКЛАДКАМИ ТА ОБСТАВИНАМИ

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Записати речення.

2. Визначити граматичну основу і підкреслити члени речення.

3. Дати загальну характеристику простого речення:

а) просте речення;

б) за наявністю чи відсутністю головних членів речення та можливістю членування (односкладне, двоскладне, нечленоване );

в) за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);

г) за наявністю обов'язкових членів речення (повне, неповне);

ґ) за ускладненістю структури (неускладнене, ускладнене: однорідними членами речення, звертаннями, відокремленими членами речення, вставними або вставленими конструкціями);

д) за характером предикативних відношень (стверджувальне, заперечне: загальнозаперечне, частковозаперечне);

є) за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне, бажальне);

є) за інтонацією (окличне, неокличне).

4. Охарактеризувати члени речення і компоненти словосполучень.

Зразок:

Твої слова — як білий вітер з дюн, зіщулених від подиху стихій (ПахлТ).

Речення просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, стверджувальне, розповідне, неокличне.

(Що?) слова — простий підмет, виражений іменником у називному відмінку;

слова (які є?) як вітер — складений іменний присудок, виражений нульовою абстрактною дієслівною зв'язкою та порівняльним зворотом;

слова (чиї?) твої — узгоджене означення, виражене займенником;

як вітер (який?) білий — узгоджене означення, виражене прикметником;

як вітер білий (який? звідки?) з дюн —другорядний член речення з однобічною тричленною залежністю, з атрибутивно-обставинним значенням, виражений прийменниково-відмінковим зворотом;

з дюн (яких?) зіщулених від подиху стихій — узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;