- •1 Основи поняття загальної теорії систем
- •1.1 Основні означення теорії систем, поняття системи
- •1.2 Еталонна семирівнева модель взаємодії відкритих телекомунікаційних систем
- •1.3 Поняття зв'язку і стану
- •1.4 Кібернетичні системи
- •1.5 Етапи дослідження систем
- •1.6 Теоретико-множинне визначення системи. Модель «чорної скриньки»
- •1.7 Часові системи
- •1.8 Поняття глобальних станів і глобальних реакцій системи
- •1.9 Контрольні запитання
- •2 Основні види і властивості систем
- •2.1 Види систем
- •2.1.1 Статичні системи
- •2.1.2 Динамічні системи
- •2.2 Властивості систем
- •2.2.2 Причинність
- •2.2.3 Керованість та спостережність
- •2.2.5 Складність
- •2.3 Контрольні запитання
- •3 Декомпозиція і синтез систем
- •3.1 Операції з’єднання
- •3.2 Декомпозиція систем. Підсистеми. Елементи системи
- •3.3 Приклад застосування методів загальної теорії систем для проектування комутаційних систем зв’язку
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Нечіткі системи
- •4.1 Нечіткі множини
- •4.2 Операції над нечіткими множинами
- •4.3 Нечіткі відношення
- •4.4 Нечіткий логічний вивід
- •4.5 Контрольні запитання
- •5 Поняття математичної моделі. Приклади математичних моделей систем
- •5.1 Етапи математичного моделювання
- •5.2 Моделі стохастичних систем
- •5.2.1 Метод статистичних іспитів
- •5.3 Стохастичне моделювання процесів в інфокомунікаційних мережах
- •Додаток 1 основи теорії множин
- •Д.1.1 Підмножини
- •Д.1.2. Операції над множинами
- •Д.1.3 Універсальна множина. Доповнення множини. Декартів добуток множин
- •Д.1.4 Розбиття множини на систему підмножин
- •Д.1.5 Відношення
- •Д.1.6 Способи завдання бінарних відношень
- •Д.1.7 Відношення еквівалентності, порядку й домінування
- •Д.1.8 Відображення. Функції
Додаток 1 основи теорії множин
Первинні поняття теорії множин – множина й відношення "бути елементом множини".
Множину можна задати двома способами:
-
Перерахуванням усіх елементів множини, наприклад, .
-
Указавши характеристичну властивість елементів множини , відповідно з якою можна встановити, належить даний елемент множині , що позначається, чи не належить: , наприклад,
.
Це читається так: – множина всіх елементів таких, що – числа із проміжку [12; 157].
У загальному випадку для такого способу завдання множини можна вказати наступне співвідношення
.
Тут - характеристична властивість або умова, на підставі якої здійснюється відбір елементів. Строго кажучи, – висловлювана функція. Говорять, що об'єкт задовольняє висловлюваної функції, якщо висловлення, отримане з підстановкою замість об'єкту , тобто, є істинним.
Д.1.1 Підмножини
Нехай множини та такі, що з умови випливає, що . Тоді говорять, що є підмножиною, що записується в такий спосіб
Говорять ще, що – невласна підмножина множини . Нехай . Якщо можна вказати такий елемент , що й при цьому, то називають власною підмножиною множини й позначають
Відношення та називають відношеннями включення. Якщо та , то . За визначенням, порожня множина є підмножиною будь-якої множини .
Якщо мають місце співвідношення та , то множини та еквівалентні або рівні, тобто .
Д.1.2. Операції над множинами
Об'єднанням множин і , що позначається, називається множина, яка складається з елементів, що належать або множині, або множині, тобто
.
Перетинанням множин та , що позначається, називається множина, яка складається з елементів, що належать множині і множині , тобто
.
О перації об'єднання й перетинання множин можна проілюструвати за допомогою діаграм, на яких сірим кольором позначений результат цих операцій (рис. Д1).
Рисунок
Д1 – Операції об’єднання та перетинання
множин
Операції об'єднання й перетинання множин можна визначити для будь-якої кількості множин. Нехай задана сім'я множин , де – множина індексів, тоді
та
Операції та задовольняють наступним властивостям:
-
асоціативності
, ;
-
комутативності
, ;
-
дистрибутивності
, .
Легко показати, що коли , тоді і . Звідси зокрема випливає, що і .
Доповненням множини до множини, або різницею множин, називається множина, що складається з елементів, що належать множині і не належать множині , тобто
.
Приведемо деякі тотожності, яким задовольняє операція доповнення:
-
-
.
Симетрична різниця множин. Ця операція визначається в такий спосіб:
Її складають елементи, що належать множині , але не належать , та елементи, що належать множині , але не належать .
Операція симетричної різниці має властивості:
-
асоціативності ;
-
комутативності ;
Операція перетинання дистрибутивна щодо симетричної різниці
.
Порожня множина є нульовим елементом для операції симетричної різниці
.
З визначення операції симетричної різниці випливає, що
.