Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОТС_підручник.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
4.31 Mб
Скачать

2.3 Контрольні запитання

  1. Роль зв'язків між елементами системи. Поясніть зміст факторизації і зміст систематизації (цілісності) в системах.

  2. Дайте пояснення цілісності. Роль цієї властивості систем, як вона виявляється в житті, в системах зв'язку?

  3. Статичні (безінерційні) системи, системи без пам'яті, їхні основі особливості та властивості. Приклад статичної системи. Динамічні (інерційні) системи, їхні основні особливості та властивості. Приклад динамічної системи.

  4. Що таке стаціонарна система? Чи може бути система стаціонарною й водночас статичною чи динамічною? Наведіть приклад нестаціонарної системи.

  5. Каузальність (причинність) систем. Їхні основні особливості і властивості. Керовані динамічні системи. Властивості й особливості керованості. Автоматичне та ергатичне керування.

  6. Спостережуваність та ідентифіковність динамічних систем. Яким чином можна домогтись цих властивостей? Роль цих властивостей в моделюванні, керуванні й аналізі систем.

  7. Адаптовність систем. Мета використання адаптивних систем. Якою є альтернативна, відносно адаптивної, система? Які властивості притаманні ентропійній системі?

  8. Самоорганізація адаптивних систем. Особливості поводження та властивостей гомеостатичних систем. Особливості поводження та властивостей морфогенетичних систем.

  9. Сталість систем. Складові сталості систем зв'язку: надійність, живучість, завадозахищеність. Рівноважні стани: ентропійний, гомеостатичний, морфологічний. Дайте пояснення.

  10. Складність систем. Суб'єктивне та об'єктивне тлумачення. Три аспекти складності: структурний, динамічний, обчислювальний. Аксіоми системної складності. Поясніть ці поняття.

3 Декомпозиція і синтез систем

Однією з найважливіших галузей застосування загальної теорії систем є дослідження складних, великомасштабних систем. Аналіз і розробка моделей таких систем, як правило, зв'язані з виділенням у вихідній системі відособлених і взаємозалежних підсистем, взаємозалежних у тому сенсі, що вони є складовими частинами вихідної системи. Такий метод дослідження прийнято називати системним аналізом, причому поділ системи на взаємозалежні підсистеми називають декомпозицією, а об'єднання підсистем у цілісну систему – синтезом. Проблема декомпозиції і синтезу – одна з найгостріших проблем у системному аналізі. Як правило, процедури декомпозиції і синтезу формалізовані і строго описані тільки для окремих задач системного аналізу, що зв'язано, в основному, з домінуванням «інтуїтивного» підходу в загальній теорії систем. Оскільки декомпозиція і синтез систем – центральна проблема в системному аналізі, то було б доцільним, з позицій теорії множин, встановити принципи з'єднання систем і виділення в цілісній системі її елементів і підсистем.

Для того щоб сформулювати загальні принципи системного підходу до рішення задач декомпозиції і синтезу систем, необхідно розглянути питання зв'язані з визначенням таких понять, як підсистема, типи з'єднань підсистем, а також необхідних умов для реалізації процедур декомпозиції і синтезу.