13. Якщо порівнювати:

Свіддомість:(1. Потрапляють об'екти, які створюють перешкоди для продовження звичного режиму регулювання.2. Лише перешкоди, що привертактгь увагу, усвіддомлюються.3. Усвіддомлення — основа знаходження нового режиму регулювання, нового спосо¬бу рішення задачі.4. Не здатна вмістити всі процеси, що мають місце водночас.5. Здійснює управління поетапно, поопераційно, дискретно і тому — неекономно.6. Не здатна керувати монотонними процесами.7. Використовуеться на короткий термін.8. Забезпечуе відпрацювання гіпотез у критичні моменти нестачі інформації.9. У кожний конкретний момент регулюе лише незначну частину процесів).Несвіддомість:(1. Керуе процесами за загальними критеріями.2. Реалізуе процеси плавно, економно, швидко.3. Характеризуе майстерність людини.4. Вирішуе всі типові ситуації повсякденного життя.5. За рахунок автоматизму розвантажуе свід домість від нудних (рутинних) операцій (ходити, бігати, професййні навички.6. Сприймае засвоені в новій діяльності навички.7. Створюе узагальнені зразки дій, процесів, що регулюють поведінку.8. Об'єднує усі чинники, що впливають на регуляцію поведінки.9. Здебільшого — це знания, відношення, переживання.)

Зіставляючи її ознаки (функції), можна дійти висновку, що «несвід доме» — це атрибут, невід’емна складова психічної діяльності кожної людини. Можна навітъ твердити, що більша частина процесів, які мють місце у внутршньому свідті людини, нею не усвіддомлюється

14. У душевному житті З. Фрейд виділяє три рівні: свідомість, передсвідомість і підсвідомість. Всі психічні процеси пов'язані між собою по горизонталі і вертикалі. Якщо думка або почуття здаються непов'язаними з попередньою думкою або почуттям, то ці зв'язки треба шукати в підсвідомому.

Підсвідоме і передсвідоме відділені від свідомого особливою психічною інстанцією – "цензурою". Цензура виконує дві функції:

1) витісняє в область підсвідомого неприйнятні й такі, що засуджуються особистістю, власні почуття, думки і поняття;

2) чинить опір активному підсвідомому, яке прагне проявитися у свідомості.

До підсвідомого належать багато інстинктів, які взагалі недоступні свідомості, а також думки і почуття, піддані "цензурі". Ці думки і почуття не втрачені, але не допускаються до згадування, а тому проявляються в свідомості не прямо, а опосередковано – в обмовках, описках, помилках пам'яті, сновидіннях, "нещасних" випадках, неврозах. Відбувається також сублімація (від лат. sublimare – піднімати, підносити. перехід) підсвідомого – заміна заборонених потягів соціально прийнятними діями.

Підсвідоме має велику життєздатність і непідвладність часу. Думки і бажання, які були в свій час витіснені в підсвідоме, а потім знову допущені в свідомість навіть через декілька десятиріч, не втрачають свого емоційного заряду і діють на свідомість з попередньою силою.

Те, що ми звикли називати свідомістю, – це образно кажучи, айсберг, більшу частину якого займає підсвідоме. У цій більшій нижній частині айсберга і знаходяться основні запаси психічної енергії, потяги й інстинкти. Передсвідомість – це та частина підсвідомого, яка може стати свідомістю. Вона розташована між підсвідомим і свідомістю. Передсвідоме подібне великому сховищу пам'яті, в якому свідомість має потребу при виконанні своєї повсякденної роботи.

15. Поняття захисних механізмів було введене Зиґмундом Фройдом для «загального позначення техніки, яку Еґо використовує в конфліктах, які можуть привести до неврозів». Номенклатура захисних механізмів є неоднозначною і персонально специфічною. Немає єдності і в термінології. Проте існування захисних механізмів вважається незаперечним і експериментально підтвердженим.

Психоаналітики К.Холл і Г.Ліндцей виділяли дві основні характеристики захисних механізмів:(- вони заперечують або викривляють реальність,- вони діють на несвідомому рівні.)

До того ж, захисні механізми можуть викривляти факти як внутрішньої, так і зовнішньої реальності.

Автори класифікують захисні механізми за трьома показниками:

--- захисти, які опосередковують сприйняття інформації - «природні» - блокування інформації, несвідоме виключення її зі сфери свідомого(=витиснення, = придушення,= аскетизм, = нігілізм)

---захисти, які опосередковують різноманітні форми викривлення (трансформації) інформації - «інтегративні» - пов'язані з несвідомою оцінкою змісту небажаної для психіки інформації, її змінами, неадекватністю оцінки. В результаті дії цих механізмів особистість починає володіти неадекватною до реальності інформацією і жити в світі ілюзій:(=агресія, =десакралізація, =ідеалізація, =проекція трансформація,=ідентифікація, = гра ролі, = інверсія: (-реактивне формування,- зворотнє відчуття, - формування реакції,

- мартиризація, -формування симптомів,-гумор,- емоційне вигорання,- знецінювання, -раціоналізація),= компенсація:(-сублімація,-субституція,- фасад, маска, екранування,-інтелектуалізація,- інтроекція,- ретрофлексія.)

---захисти, що базуються на первинних примітивних формах психічних проявлень - «ретрозахисти» - використовують механізми, які виникли в дитинстві, практично без змін. Схильність до цього типу захисту опосередковано свідчить про деяку особистісну і соціальну інфантильність людини. Цей тип найбільш близький до розвитку деструктивних, інколи патологічних властивостей особистості, формуючи риси підпорядкування та залежностей.

+ відступ,+ самозамкнення, + дефлексія,+ окаменіння,+втеча в віртуальну реальність/віртуальність,+ комплекс Іони;+регресія:(примітивні механізми: заперечення, розщеплення, проективна ідентифікація, парціальна перцепція, рухова активність); + оглушення.

16. Раніше психологи тлумачили сновидіння як реакцію на об'єктивні подразники, що перешкоджають сну (холод, шум, спрага, стан внутрішніх органів тощо), тобто як соматичний феномен (грец. soma - тіло; протилежний до психічного). Але зміст сновидіння цим не вичерпується. Об'єктивні подразники - це лише приводи до сновидінь, а не їхні причини. Сновидіння - це передусім психічний феномен, що нагадує тимчасовий психоз (божевілля) з усіма його нісенітницями, маніями та ілюзіями. У сновидінні "Я" відокремлюється від реальности зовнішнього світу і сповзає у внутрішню реальність.

Душевною причиною сновидіння є невдоволене бажання. "Бажання, - пояснював Фройд, - це збудник сновидінь, а задоволення бажань становить зміст сновидінь - ось у чому сутність сновидінь. Ще одна стабільна риса сновидінь така: вони не просто виражають ту або іншу думку, а виображують це бажання вже виконаним у формі галюцинаторного переживання". Отже, сновидіння за своїм змістом є задоволенням бажання, а за формою - галюцинаторним переживанням задоволення.

Головнафункціясновидіння-виконаннябажання,томуіснують:(- інфантильні сновидіння, в яких відбувається пряме вираження бажання; -перекрученісновидіннязнепрямимвираженнямбажання; - страшні сновидіння, що супроводжуються страхом через вираження бажання)

17. Психічні процеси — складні утворення, в яких беруть участь різні психофізіологічні функції та різні сторони свідомості. Психічні процеси мають свій специфічний зміст (пізнавальні, емоційні, вольові) і розкриваються через розвиток цього змісту.

У сучасній психології прийнято вважати, що психічні процеси тісно взаємозалежні й, суворо кажучи, зливаються в один цілісний процес, властивість за назвою "психіка". Поділ свідомості на психічні процеси умовно, воно не має теоретичного обґрунтування. У науці розробляються інтегративні підходи до психіки, і класифікація психічних процесів має скоріше педагогічну і пропедевтичну цінність, що сходить у міру розвитку науки.

Взаємозв'язок психічних процесів виражається, наприклад, у тім, що сприйняття неможливо без пам'яті, запам'ятовування неможливо без сприйняття, а увага неможлива без мислення. Види психічних процесів:+Пізнавальні:(-Відчуття,-Сприйняття,-Мислення,-Свідомість,- Мова,-Увага,-Пам'ять,-Уява,-Представлення);+Емоційно-мотиваційні:(-Емоції і Почуття,- Психічний стан,- Мотивація,-Воля,- Проактивність);+Особистісні характеристики:(- Характер,-Темперамент,-Моторика,-Інтелект).