113. Організація включає сукупність методів, засобів, систем, які допомагають цілісно створювати сприятливі умови для проведення певних колективних організацій.

Основною формою орган.навч.виховного процесу є урок.

Кожного дня тисячі вчителів входять в клас і приступають до проведення уроків, і від того, якими будуть ці уроки, як відбувається спілкування з дітьми, залежить процес перебудови шкільного життя, він буде прогресувати або гальмувати. Освіта, школа зараз, як стривожені, зайняті, енергійні пошуками нових шляхів навчання, гуманізація людських відносин.

Урок у будь-якому класі має одну і туже суть він Урок.І як одна людина не схожа на іншу, так і оин урок не схожей на іншого.

Урок-така форма орган. навч.-вих. проц., при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу одного віку і рівня підготовки протягом певного часу і відповідно до розкладу.

114. У період інтенсивної розбудови системи освіти в Україні особливого значення набуває управління навчаль¬но-виховними закладами. Управління —діяльність, спрямована на прийняття рішень, органі¬зацію контролю об'єкта управління згідно з метою, аналіз і підве¬дення підсумків на основі достовірної інформації. Управління освітою в нашій країні здійснюється на основі законів, постанов Верховної Ради, наказів, розпо¬ряджень Президента, Кабінету Міністрів України, досяг-нень психолого-педагогічної науки і передового педаго¬гічного досвіду. Управління освітою здійс¬нюють державні органи управління та органи громадсь¬кого самоврядування. До державних органів управління освітою належать: Міністерство освіти і науки України; інші центральні органи виконавчої влади України, яким підпорядковані навчальні заклади; Вища атестаційна комісія України; Державна акредитаційна комісія. Міністерство освіти і науки України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює ке¬рівництво у сфері освіти. Міністерство освіти і науки України: Система освіти в Україні: бере участь у визначенні державної політики у сфері освіти, науки, професійної підготовки кадрів; розробляє програми розвитку освіти, державні стан¬дарти; забезпечує зв'язок із закладами освіти, державни-ми органами інших країн з питань, які входять до його компетенції; акредитує вищі та професійно-технічні навчальні заклади, видає їм ліцензії, сертифікати; організовує атестацію педагогічних і науково-педа¬гогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікацій¬них категорій, педагогічних та вчених звань. За результатами акредитації вищих навчальних зак¬ладів Міністерство освіти і науки України, Державна ак¬редитаційна комісія разом із міністерствами і відомства¬ми, яким підпорядковані заклади освіти: визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам певного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямами, надає право видачі документа про освіту дер¬жавного зразка; встановлює рівень акредитації навчального закладу; інформує громадськість про якість освітньої та нау¬кової діяльності вищих навчальних закладів. Вища атестаційна комісія України атестує наукові й науково-педагогічні кадри, керує роботою щодо прису¬дження наукових ступенів, присвоєння вчених звань. Органами громадського самоврядування в освіті є: Всеукраїнський з'їзд працівників освіти; загальні збори колективів навчальних закладів; районні, міські, обласні конференції педагогічних працівників; з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим. Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики у сфері освіти.

115. Керівництво — (адміністрування, розпорядництво) є однією з функцій управління, а в умовах командно-адміністративної системи саме тією функцією, що разом з контролем включила в себе всі інші функції.

Мeнеджер – найманий робітник, зайнятий професійною організаторською діяльністю в органах керування підприємства, фірми, установи, наділений суб'єктом власності визначеними повноваженнями. До числа керівників відносять лінійних і функціональних керівників організації та її структурних підрозділів.

Управління процесом навчання має дві складові: управління викладанням і управління учінням. Управління викладанням — це:

* підготовка вчителем самого себе до подання необхідного матеріалу; * організація заняття; * скерування учнів (студентів) до оптимальної самоорганізації у процесі учіння.

Підготовка викладача до проведення заняття передбачає: ((1.Добір літератури і вибір наукового матеріалу, поданого в найдоступнішій і найлаконічніший формі. 2. Структурування навчального матеріалу за найоптималынішою концепцією. 3. Включения в концепцію прикладів із практики і психологічного розвантаження. 4. Добір допоміжних засобів (плакатів, таблиць, слайдів тощо). 5. Викладач ставить себе на місце учня, який сприйматиме матеріал (емпатія). 6. Окрім матеріалу, викладеного в письмовш формі, має бути експромт викладача, тому викладач повинен знати більше, ніж плануе викласти за планом чи програмою.)

Скеровуючи учнів, викладач розкриває їм ноу хау — технологію ефективного оволодіння знаннями: яку літературу підібрати на що звернути основну увагу і т. ін. Тобто викладач підказує як організувати режим.

Управління учінням має дві «сторони медалі» — управління з боку викладача, про що вже йшла мова, і самоуправління самого учня.