27

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет “Острозька академія”

Факультет міжнародних відносин

Реферат на тему:

Політична система Республіки Болгарія

Підготувала:

студентка групи Кр-41

Форманюк А.О.

ЗМІСТ

1. Правова система Республіки Болгарія

1. Загальна характеристика

2. Основи державного устрою за Конституцією Болгарії.

2. Характеристика органів законодавчої влади

3. Інститут Глави держави

4. Характеристика уряду Республіки Болгарія

5. Судова система. Органи контролю

6. Діяльність Конституційного суду Республіки Болгарія.

Список використаних джерел та літератури

Тести

1. Правова система. Республіки Болгарія

   1. Загальна характеристика.

Болгарія належить до романо-германської правової сім’ї. Правова культура країни на протязі віків формувалась під впливом візантійських державно-правових традицій і тому об’єднується компоративістами в одну групу з правовою культурою інших православних держав (на противагу західній правовій культурі). Сучасна правова система Болгарії стала складатися після відновлення державності в 1878 році. Тоді були прийняті перші кодекси за європейськими зразками (угорським, німецьким, російським).

Після проголошення в 1946 році народно-демократичної держави дія попереднього законодавства була повністю скасована. В Законі Болгарських Народних Зборів від 9 листопада 1951 року “Про скасування всіх законів, виданих до 9 вересня 1944 року” йшлося про те, що відміняються і вважаються недійсними закони та нормативні акти, які суперечать Конституції і встановленому в Болгарії після 9 вересня 1944 р. соціалістичному законодавству. Нова правова система була побудована на базі державно-правових ідей марксизму-ленінізму. В цей період законодавець активно використовував радянський правовий досвід. Відповідно в 1950 – 1980-ті рр. Болгарія була складовою частиною соціалістичної правової сім’ї.

З кінця 1989 року в Болгарії почали розгортатись процеси радикальних перетворень політичної та економічної систем, був взятий курс на зміцнення демократії, перехід до ринкової економіки. Конституція 1991 року встановила нові принципи правової системи держави, в число яких входять прихильність до загальнолюдських принципів: свободи, миру, гуманізму, рівності, справедливості і терпимості; пріоритет прав особистості, її гідності та безпеки, розподіл влади, ідеологічний, політичний та економічний плюралізм. Була проголошена рішучість створити демократичну, правову і соціальну державу.

В той же час Болгарія не пішла на повну відмову від всіх соціалістичних цінностей, закріпивши в новій Конституції право на працю, на соціальне забезпечення у разі безробіття і в наслідок недієздатності, заборону експлуатації дітей, нічної роботи жінок, соціальну функцію власності, охорону навколишнього середовища.

В результаті повномасштабної реформи 1990-х рр., яка торкнулась всіх сфер права, Болгарія повернулась в романо-германську правову сім’ю, зберігши при цьому минулу структуру своєї правової системи.

Більшість сфер є кодифіковані. Кримінальне і кримінально – процесуальне право регулюються відповідно Кримінальним кодексом (1968 р.) і Кримінально-процесуальним кодексом (1974 р.). Більшість питань цивільного процесу регулюються Цивільним процесуальним кодексом (1952 р.), поруч з яким діє ще ціла низка нормативних актів. Відносинам в сфері державного управління присвячені Закон про адміністративну процедуру (1979 р., в ред. 1995 р.) і Закон про адміністративні правопорушення і стягнення (1969 р., в ред. 1996 р.). перший регулює діяльність органів державного управління. Цивільний кодекс відсутній, хоча роботи з його складання велись ще з початку 1950-х рр.

Основне джерело права – закони та інші нормативно – правові акти. Закон про нормативні акти (1973 р.) визначає ієрархію правових актів: Конституція, закони та постанови парламенту, правові акти Ради Міністрів (постанови, розпорядження, рішення), акти міністерств (правила, розпорядження, інструкції і накази) і, на кінець, акти органів обласної адміністрації і місцевого самоврядування.

Міжнародні угоди, ратифіковані у встановленому Конституцією порядку, складають безпосередньо частину внутрішнього законодавства і мають пріоритет над болгарськими законами.

Судова практика визнається джерелом права (близьким за значенням до судового прецеденту) тільки на рівні рішень Пленуму Верховного суду.

Збірки цих рішень видаються щорічно і є в наявності в кожному суді.

В 1990-ті роки в Болгарії, як і в ряді інших східноєвропейських країн, виключно важливе місце стали займати в системі джерел права рішення Конституційного суду (який тут відноситься до контрольної, а не судової влади). Де-факто Конституційний суд здійснює поряд з парламентом законодавчу владу.