Вступ

Сучасне соціальне-економічне становище України потребує значних перетворень у методах управління та постійного їх вдосконалення в зв’язку зі зміною форм власності і створенням підприємств нових організаційно-правових форм. Особливу актуальність набуває підвищення контрольних функцій обліку, яке пов’язано з багатьма факторами методологічного, організаційного, інформаційного, технічного, технологічного, економічного та соціального характеру.

Всі об’єкти обліку на підприємствах відображаються у відповідних формах і підлягають контролю до здійснення операцій, під час їх здійснення і в наступному. Форми контролю можуть бути різними. Вибір форми, часу, раціональних прийомів і методів контролю визначаються формою обліку. При визначенні об’єктів та форм контролю важливо враховувати, що повинно контролюватися за допомогою бухгалтерського обліку, а що за допомогою контролю як функцій управління.

1. Бухгалтерський облік: сутність, значення, стандарти

Бухгалтерський облік є самостійною економічною наукою і певною областю практичної суспільної діяльності.

Бухгалтерія не існує ізольовано від економіки держави. Бухгалтерський облік - це прикладна система, яка в значній мірі залежить від особливостей ринкового і середовища, від системи законодавства, культурних традицій, що діють в країні.

Бухгалтерський облік є одним з елементів матеріальної культури людства. Вдосконалюючись разом з виробництвом, він розвивається як функція управління ним. Зародившись в досить в давні часи, облік в своєму історичному розвитку пройшов ряд стадій. Вивчення попередніх стадій розвитку і предмету обліку необхідно для його подальшого активного удосконалення.

Спираючись на практичний досвід застосування бухгалтерського обліку, його теорія на підставі досліджень об'єктів, що обліковуються, покликана встановлювати (найбільш досконалі способи та прийоми, організаційні форми і техніку ведення обліку та складання бухгалтерської звітності.

Обліковою теорією називається така послідовність міркувань, що в своїй сукупності пояснює та принципово обґрунтовує закон подвійності господарських операцій, тобто метод подвійного запису та принципи організації і ведення обліку.

Основна мета теорії бухгалтерського обліку згідно з цим визначенням -систематизувати логічно взаємопов'язані принципи, які б були основою орієнтирів для оцінки й розвитку облікової практики.

Зміст предмету науки бухгалтерського обліку в системі управління може бути розкритий через його функції, до яких можна віднести формування інформаційного потоку про кругооборт засобів та госпрозрахункових відносин як між підприємствами та організаціями, так і всередині них; виявлення результатів господарської діяльності: регламентацію господарських операцій, що відображаються в обліку; контроль за станом майна та джерел його утворення. Ці функції дозволяють сформулювати наступне визначення: наука про бухгалтерський облік вивчає стійкі, конкретні прояви діючих економічних законів, що повторюються, в умовах різних форм господарювання.

Вивчаючи господарські процеси, бухгалтерський облік формує свої категорії, спираючись на сукупність фундаментальних і прикладних дисциплін, зв'язок яких, в першу чергу, можна визначити через об'єкти і суб'єкти бухгалтерського обліку.

Характер об'єктів вивчається економічними дисциплінами, участь суб'єктів - юридичними.

Наука бухгалтерії - це міст, який поєднує економіку і право, тому практикуючий бухгалтер виступає як юрист, суддя учасників господарських процесів, і, що може бути більш важливе, як їх економічний радник. Право - невід'ємна частина бухгалтерського обліку, але далеко не весь бухгалтерський облік.

2. Бухгалтерський облік та його роль в управлінні підприємства

Дані звітності використовується зовнішніми користувачами з метою оцінки ефективності діяльності організації, а також для економічного аналізу у самій організації. Разом з тим звітність необхідна для подальшого планування. Звітність повинна бути достовірною, своєчасною. У ньому повинна забезпечуватися порівнянність звітних показників з даними за минулі періоди.

Організації складають звіти за формою і інструкцій, затвердженим Мінфіном і Держкомстат РФ. Єдина система показників звітності організації дозволяє складати звітні зведення по окремих галузях, економічним районам, республікам і по всьому народномугосподарству в цілому.

Перехід до ринкових відносин викликав появу різних форм власності та видівпідприємницької діяльності. Відтворюється вексельний обіг, з'явилися акції та інші цінні папери, змінені принципи фінансування і кредитування, розширено коло операцій з іноземною валютою. У зв'язку з цим виникла гостра необхідність у зміні ситуації, що за багато років системи бухгалтерського обліку і звітності в нашій країні з досвідом провідних країн Заходу та міжнародними стандартами .

Якщо в умовах централізовано-планової економіки, бухгалтерська інформація збирається, узагальнюється і раніше використовувалася в основному по візиток, тобто її користувачами були вищі організації (главки та міністерства), то нова фінансова звітність вже націлена на горизонтальне використання для залучення інвесторів і партнерів, для інформування засновників і акціонерів про стійкість фінансового положення і про найближчі перспективи підприємства [1].

Загальновизнано, що бухгалтерський облік на підприємстві повинен здійснюватися по певних правилах. Проблема полягає у встановленні такої сукупності правил, реалізація яких забезпечила б максимальний ефект відведення обліку. Під ефектом у даному випадку розуміється своєчасне формування фінансової і управлінської інформації, її достовірність, доступність і корисність для широкого кола користувачів .

Загальні положення облікову політику підприємства встановлюють засади формування (вибори і обгрунтування) і розкриття (оприлюднення) облікову політику організації .

Під обліковою політикою організації розуміється прийняті її сукупність способів ведення бухгалтерського обліку первинного спостереження, вартісного виміру, поточної угруповання і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності.

Облікова політика організації повинна забезпечувати повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх факторів господарської діяльності (вимога повноти), своєчасне відображення фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку та звітності (вимога своєчасності).

Інформація фінансової звітності не користується зовнішніми користувачами, зацікавленими юридичними та фізичними особами: постачальниками, покупцями, справжніми і потенційними кредиторами, кредитними установами, податковими та статистичними органами, а так само для економічного аналізу у самій організації. У результаті бухгалтерськізвіти сприяють інформованості службовців про управлінські планах та політиці, спонукають працюючих в організації діяти відповідно до загальних цілей і завдань [2].

Виходячи з бухгалтерської (фінансової) звітності змінюється рішення про розподілінвестиційних ресурсів, визначається економічна політика в регіонах, виявляється вплив господарських процесів на соціальне становище окремих членів суспільства та ін.

В останні роки у зв'язку із здійсненням ринкових реформ було виконано ряд методологічних та організаційних робіт, необхідних для впровадження системи національних рахунків (СНС) в російську облікову практику. Бухгалтерська саму звітність формується в рамках конкретного підприємства на мікрорівні [5].

Освоєння державної програми переходу на міжнародні стандарти в області бухгалтерського обліку і статистики має забезпечити поступову розробку найбільш значущих показників СНР. Хоча СНР виникла набагато пізніше бухгалтерського обліку, вона сприйняла його багато загальні принципи, наприклад: принцип подвійного запису кожної операції, розмежування між активами і пасивами, оцінки окремих статей доходів і витрат і т.д. Ця спільність полягає в тому, що в кінцевому підсумку метою обох систем обліку та звітності є забезпечення інформації для прийняття рішень, пов'язаних з управлінням економікою і підвищенням її ефективності, хоча і на різних рівнях.

В даний час розвиваються рекомендації щодо уточнення бухгалтерської звітності підприємств з метою інтеграції фінансових показників в систему рахунків за секторами економіки. Найближчим завданням, що стоїть перед економічною наукою, є забезпечення через бухгалтерський баланс та інші форми звітності інформаційної бази системи національного рахівництва [4].