Судова система. Органи контролю

Судова влада в Болгарії є незалежною гілкою влади, яка покликана захищати права та законні інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Основи судової системи визначені в Конституції і деталізовані в Законі про судову систему 1994 року (суд, прокуратура, органи слідства). В систему судових органів входять: Верховний касаційний суд, Верховний адмінстративний суд, апеляційні, окружні, військові та районні суди. Законом можуть створю-ватись і спеціальні суди, які не входять в систему судів загальної юрисдикції (наприклад, Зовнішньоторгівельний арбітражний суд Торгово – промислової палати Болгарії, Державний арбітражний суд).

Верховний касаційний суд здійснює верховний судовий нагляд за точним застосуванням законів всіма судами; Верховний адміністративний суд – нагляд за точним застосуванням законів в адміністративному правозастосуванні.

У вирішенні кадрових питань в судовій ситемі Болгарії важлива роль належить спеціальному органу – Вищій судовій раді, яка складається з 25 членів, при чому голови Верховного касаційного і Верховного адміністративного судів і Генеральний прокурор є його членами по праву, 11 членів обирають Народні Збори, а інші 11 – органи судової влади. Строк мандата виборчих членів Вищої судової ради – 5 років. На засіданнях головує міністр юстиції, який не приймає участі в голосуванні. Вища судова влада призначає, підвищує, понижує, переміщує та звільняє з посади суддів, прокурорів і слідчих, пропонує кандидатури голови Верховного касаційного суду, Верховного адміністративного суду і Генерального прокурора.

Голови Верховного касаційного, Верховного адміністративного судів і Генеральний прокурор призначаються на посаду і звільняються з неї Президентом Республіки за пропо-зицією Вищої судової ради строком на 7 років без права переобрання. Президент не може відмовити в призначенні чи звільненні з посади, якщо пропозиція направлена повторно.

Судді, прокурори і слідчі не можуть бути змінені після 3 років перебування на посаді. Вони звільняються з посади тільки у випадку виходу на пенсію, подання прохання про відставку, вступу в силу вироку, яким призначене покарання у вигляді позбавлення волі за умисний злочин, а також при тривалій, більше 1 року, фактичній неможливості виконувати свої обов’язки (ч.3 ст.129).

Більшість справ першої інстанції розглядаються колегією з професіонального судді і двох народних засідателів, справи з особливо важких злочинів – колегією з 3 профе-сіональних суддів і 4 засідателів. У вищих інстанціях справи розглядаються колегією з 3 професіональних суддів.

Прокуратура відповідає структурі судових органів. Генеральний прокурор здійснює нагляд за законністю і методичне керівництво діяльністю всіх прокурорів. Згідно Конституції (ст.127) прокуратура слідкує за збереженням законності, а саме:

1) притягує до відповідальності осіб, що здійснили злочин, і підтримує звинувачення з кримінальних справ загального характеру;

2) здійснює нагляд за виконанням кримінально – правових та інших примусових заходів;

3) приймає міри, які стосуються скасування актів, які не відповідають закону;

4) в передбачених законом випадках приймає участь в цивільних і адміністративних справах.

В цілому прокурори продовжують виконувати ту роль, яку вони здійснювали до 1989 року.

Надання юридичної допомоги громадянам і юридичним особам покладається на адвокатуру, яку Конституція (ст.134) визначає як “вільну і незалежну”. Її організація і діяльність визначаються Законом про адвокатуру 1991 року (ред. 1996 р.).