Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Кафедра теорії та методики трудового і професійного навчання

Практична робота № 6

з організації і методики виховної роботи

на тему:

«Розробка сценарію змагальних форм виховної роботи (гра-вікторина)

Виконала:

ст. гр. ТО – 08-1

Ясніцька Т. В

Перевірив:

Андрощук І. П

2012

іТема: «Вишивка – багатство українського народу»

Мета: узагальнити знання та систематизувати вміння в учнів з розділу «Технологія української вишивки»; сприяти розвиткові пізнавальних інтересів, естетичного смаку та творчого мислення дівчат; душевної чуйності і взаємодопомоги; сприяти формуванню навичок культури праці вишивальниці.

Дидактичне забезпечення:

• таблиця 1 – Критерії оцінювання за проведені конкурси;

• таблиця 2 - Загальна оцінка за набрані бали

• картка «Функції журі та асистентів»;

• картка – завдання 1 «Загадка»;

• картка – завдання 2 – «Твердження»;

• картка – завдання 3 «Буква»

• картка –завдання 4 «Ребуси»

Матеріально-технічне забезпечення:

• ручки; аркуші А 4;

• емблеми; цінні призи для команд.

Місце проведення: кабінет трудового навчання

Попереднє завдання учням:

• учням (дівчатам) необхідно повторити теоретично матеріал з трудового навчання з таких тем: «Поняття про вишивку, регіональні особливості вишивки», «Матеріали та інструменти для вишивання», «Техніки вишивання», «Остаточна обробка вишитого виробу»;

• придумати назву та девіз команди;

• виготовити емблеми;

Хід вікторини і Підготовчий етап

Даний етап передбачає попереднє повідомлення учнями теми вікторини, а також основних питань, які будуть розглядатися.

Основним є те, вчителем було розроблено сценарій для вікторини, критерії оцінювання конкурсів, загальна оцінка за набрані бали, правила проведення вікторини, картки-завдання для виконання завдань, картки із функціями журі та асистентів

Іі Організаційна частина

Вчитель: Доброго дня, шановні гості, дорогі діти! Сьогодні ми проведемо з дівчатами 7 класу - вікторину «Вишивка – багатство українського народу».

На сьогоднішньому уроці ми не тільки пригадаємо головні аспекти вишивки, але й доведемо, що ця техніка є насправді багатством українського народу, оскільки є традиційною та й досить поширеною майже у кожній оселі.

А оцінити ваші знання нам допоможе вельмишановне журі у складі якого є:

• Вишомірська Надія Василівна – директор школи;

• Колобова Олександра Володимирівна – вчитель трудового навчання;

• Тарадуда Альона Василівна– учениця 11 класу, учасниця постійних олімпіад з трудового навчання

Крім журі велику роль у вікторині будуть відігравати мої помічники які будуть моїми асистентами, тобто будуть допомагати мені проводити конкурси.це:

• Балан Альона Олександрівна – учениця 7 класу;

• Шатківський Сергій – президент школи;

Основні функції журі та асистентів подані в додатку А

Для того, щоб журі правильно могли оцінити той чи інший конкурс, їм необхідно знати кількість балів за кожен конкурс, і тому їм дається таблиця – критерії оцінювання конкурсних завдань, по якій вони оцінюють команди.

Якщо завдання виконано вірно – оцінка максимальна, невірно оцінка – 0, якщо воно виконане не повність – оцінка ставиться менша за загальний бал. (Додаток Б)

Таблиця 1 – Критерії оцінювання конкурсних завдань

№ п/п	Номер конкурсу	Кількість балів
1.	№ 1	15 балів
2.	№ 2	10 балів
3.	№ 3	12 балів
4.	№ 4	20 балів
5.	№ 5	8 балів
6.	№ 6	20 балів
7.	№ 7	15 балів

Для того, щоб викликати інтерес в учнів у проведенні вікторини, необхідно їх психологічно налаштувати, і тому на початку гри, вчитель розказує учням легенду виникнення вишивки

Вчитель: насамперед, давайте з вами згадаємо легенду виникнення вишивки.

Був час, як почав на землі люд вимирати. Від якої хвороби, того ніxтo не знав. Отак іде чоловік і враз упаде, зчорніє, запіниться і вмре.

Втікали люди з сіл у ліси. Та слідом за ними гналася хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Находив такий час, що вже й хоронити вмерлих нема кому...

А жила собі в селі над Дністром бідна вдова Марія. Забрала пошесть у неї чоловіка й п'ятеро дітей. Лише наймолодша Івaнкa ще здорова. Слідкує мaтіp за донечкою, як за скарбом найдорожчим.

Але не вберегла... Почала сохнути Івaнкa, їсти не хоче, а тільки п’є, блідне, тане на очах. А ще просить матінку:

— Врятуй, мамо, я не хочу помирати!

І так ті оченята благають, що бідна жінка місця собі не знаходить.

Одного вечора до хати прийшла якась бабця старенька. Як і коли прийшла, Марія не чула.

— Слава Богові, — привіталася.

— Слава.

— Що, помирає остання?

— А могла б жити!

Аж кинулася Марія:

— Як? Бабуню сердечна, як Бога благаю, спаси, порятуй найменшу. Не лиши в сaмoті на старість!

Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила:

— Повідаю тобі тайну тієї страшної хвороби. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай!

— Присягаю... Донечкою!

— Знай, послав чорну Смерть Господь Бог. Грішників багато зросло. Сказав Бог умертвляти всіx, на кому нема хреста. А чорти втішилися і всіx, на кому не видно хреста, убивають. Що їм до людських душ? Ото і мруть праведні з грішниками купно... Ти тяжко перенесла смерть родини. Дам тобі раду... Виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Та ший чорні або червоні, щоби здалеку чорти виділи... Але не кажи нікому більше, бо смерть доньки вздриш на очах...

Вже за годину червона і чорна мережки оперезали дитячу сорочечку. Світять на завтра до сонця хрести і хрестики. І собі нашила. А донечка здоровшала щодень і просила маму:

— А виший іще терен... А калину...

Як люди тому вишиттю дивували, то казала, що збирається йти в ліси самітницею. Хрести треба на благословення Боже і проти поголосу.

З тим вже Івaнкa здорова: і скаче, і сміється, і співає. А мамине серце стискається від болю, як видить, що знову понесли небіжчика на цвинтар.

Одного разу вся у сльозах прибігла Івaнкa і потягнула маму за рукав на сусідський двір. У домовинці виносили з хати двійняток хлопчиків, Іванчиних ровесників.

Змарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує доньку, а думи в голові, як хмари зливові:

— Боже милий, та ж то моя надія!

...А діти мруть...

— Господи! Та ж я не переживу її смepті!

...А люди мруть... Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна:

— Шийте, шийте хрести... Вишивайте... Будете жити! Рятуйтеся!

Люди зачинялися в xaті. Думали, що прийшла пора і на Марію. Не вірять

Марія побігла додому, взяла на руки Івaнкy і подибуляла до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися.

Обцілувала Марія дитину і мовила до людей:

— Не повірили! Думаєте, здуріла? Та най буде, дітей мeні ваших шкода..., — на тім зірвала з Іванки сорочечку вишиту.

Дитина на очах зчорніла і померла.

— Убивці! Шийте, вишивайте сорочки дітям і собі, — та й впала мертвою біля доньки...

З того часу відійшла хвороба за ліси й моря. А люди ходять у вишиванках. Потім вже не стало потреби у вишитих хрестах. Та мaтepі навчили дочок, а дочки своїх дочок, і вже ніxтo не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки.

Носять оту красну одіж і понині.

Але мало хто відав, звідки прийшла та краса до людей...

Після легенди виникнення вишивки вчитель повідомляє учнів про правила проведення вікторини