3. Маркетинг - результат розвитку ринку

Шлях від «реалізації продукції» до маркетингу, тобто. від традиційної торговельно-збутової діяльності фірм до загальноприйнятого в усьому світі поняття маркетингу, потрібно розглядати насамперед як результат розвитку ринкових відносин. Історично розвиток збутових і виробничо-збутових систем відбувався в тісній залежності від характеру ринкових відносин і співвідношення попиту і пропозиції на ринку. Одночасно з цим зазнавали змін і підходи до управління фірмою і маркетингові концепції,

Поняття маркетингу тісно пов’язане з виникненням торгівлі, а значить і ринку. “Маркетинг” (з англ.) означає комерційну або іншу діяльність в умовах ринку. Найбільший внесок у розвиток маркетингу як науки про ринок внесло США. У зв’язку з великою економічною кризою, постало питання про розробку основ теорії функціонування ринку, в результаті чого була створена його кейнсіанська модель. На поч. 50-рр 20ст. В обіг був введений термін маркетинг. В СРСР маркетинг розглядався як “буржуазна теорія гнилого капіталізму”, в результаті чого СРСР не був суб’єктом світового ринку. В Україні теорія маркетингу почала впроваджуватись на поч. 90-х рр., після здобуття незалежності.

З погляду макроекономіки маркетинг дає змогу формувати потреби кінцевих споживачів, сприяє ефективнішому використанню ресурсів економіки завдяки прискоренню товарообігу та зменшенню товарних запасів, наявності маркетингової інформації про розміщення ресурсів. З погляду мікроекономіки маркетинг створює умови, які сприяють пристосуванню підприємства до вимог ринку. Від запровадження маркетингових підходів у підприємницьку діяльність виграє і споживач — завдяки зменшенню ризику щодо придбання товарів, розширенню асортименту й доступності товарів, підвищенню їх якості, розширенню кола послуг, гнучкій ціновій політиці тощо

4. Особливості маркетингу в україні

Ма́ркетинг— це вид людської діяльності, спрямований на досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

Еволюція розвитку виробництва та відносин виробника із споживачем

дозволили виділити маркетинг в окрему науку. Оскільки, на сьогодні,

недостатньо самого факту виробництва продукції, необхідно знати чи ця

продукція підкріплена реальними потребам споживачів. Визнаний авторитет

у маркетингу Філіп Котлер казав: „Маркетинг - вид людської діяльності,

спрямований на задоволення потреб через обмін" але для того, щоб

забезпечити взаємозв'язок між виробниками і споживачами товарів у

процесі цього обміну застосовують маркетингову політику комунікацій і

зокрема прямий маркетинг.

На сьогоднішній день прямий маркетинг є досить актуальним, оскільки він

набирає обертів в нашій країні. Вивченням цієї складової маркетингових

комунікацій займалися такі вітчизняні вчені Лук'янець Т.І., Примак Т.О.,

Головкіна Н.В., а із зарубіжних вчених Бернет Дж., Моріарті С., Сміт

П.Р. Водночас, вітчизняні науковці не достатньо приділяють уваги стану

та особливостям здійснення прямого маркетингу в Україні

Особливістю прямого маркетингу в порівнянні з іншими складовими маркетингових комунікацій є можливість встановлення контакту з потенційним або реальним споживачем незалежно від місця його знаходження. Негативний ефект можливий, якщо прямий маркетинг застосовується тільки в короткостроковий період, коли недостатньо

кваліфіковані менеджери неправильно використовують інформацію про клієнтів, що викликає в них неадекватну реакцію. Тому, для забезпечення успіху і довгострокового підтримання зв'язку з покупцями, організації створюють бази даних, які містять всю інформацію про клієнта і використовуються для стимулювання продажу продукції.

не має ще такого активного застосування як в країнах ЄС.

В Україні більш інтенсивніше використовується каталог - маркетинг та персональний продаж.

Виділяють три причини успіху цього виду маркетингових комунікацій в

Україні: перша - через брак вільного часу українцям зручніше купувати

продукцію вдома або в офісі. Друга - компанії прямого продажу

відзначають активніше зростання кількості незалежних підприємців, які

представляють їхню продукцію. Третя - споживачі стали довіряти прямому

продажу.

Виходячи з ситуації, яка склалася на ринку прямого бізнесу в Україні,

компаніям необхідно створювати бази даних для підтримання довгострокових

зв'язків з клієнтами і стимулювання їхньої зацікавленості у придбанні

Специфічні риси маркетингової діяльності в Україні:

• низький рівень платоспроможності та обізнаності вітчизняного споживача;

• низький рівень вітчизняної виробничої конкуренції, що робить непотрібним використання концепції маркетингу;

• сильний тиск розподільницьких структур, що призводить до необґрунтованого підвищення цін;

• формування прошарку професійних маркетологів знаходиться в стадії зародження;

• менталітет вітчизняного споживача породжує недовіру до рекламних акцій, стимулювання збуту тощо;

неврегульованість законодавчої бази з питань захисту прав споживачів, реклами, недоброякісної конкуренції, реєстрації патентів та винаходів, реєстрації та охорони прав на знаки для товарів та послуг