16. Потенціал, ресурси та активи виду діяльності

Потенціал – це сукупність поточних і перспективних можливостей виду діяльності. Він включає в себе три основні елементи:

• Ресурс – тобто властивості, нагромаджені у минулому, що забезпечують її функціонування і розвиток.

• Резерв – характеризує рівень практичного застосування і використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей.

• Орієнтується на розвиток (на майбутнє). Будучи єдністю стійкого і мінливого станів, потенціал містить (як можливі) елементи майбутнього розвитку.

Рівень потенціалу, характеризуючи наявний стан системи, обумовлений тісною взаємодією всіх трьох перелічених станів, що і відрізняє його від таких, на перший погляд близьких, понять, як “ресурс” і “резерв”.

По суті своїй ресурси – це ті економічні блага, що використовуються у процесі виробництва. Вони поділяються на:

• природні

• трудові

• капітал (гроші, цінні папери)

• підприємницькі можливості (можливості людей організувати виробництво)

• знання

Активи (Assets) — Усе чим володіє підприємство (готівка, дебіторська заборгованість, обладнанння та майно підприємства). Існує три види активів: 1) оборотні фонди — готівка та кошти, які можуть бути досить швидко трансформовані в готівку (як правило, протягом року); 2) основні фонди з довгим терміном служби, що використовуються підприємством при виробництві товарів і послуг (наприклад, будівлі, споруди, земля, обладнання); 3) інші активи, які включають такі нематеріальні активи, як патенти і торгові знаки (що не мають натурально-речової форми, але цінні для підприємства), капіталовкладення в інші компанії або довготермінові цінні папери, «витрати майбутніх періодів» і різні інші активи (в залежності від профілю того чи іншого підприємства).

Очевидно, що потенціал, ресурси і активи пов’язані між собою. Фактично це поняття, що включають одне одного, тобто активи є частиною ресурсів підприємства (матеріальний ресурс), а ресурси в свою чергу включає в себе потенціал. Таким чином потенціал залежить від кількості та якості ресурсів, а значить і активів. Проте кожне з понять ширше, ніж його компонент, тому залежність може бути різною. Відомі випадки, коли міжнаціональні корпорації виростали з гаражів, а гіганти навпаки були змушені згортати виробництво певною лінійки чи взагалі виходили з ринку. Ці процеси були зумовлені саме потенціалом виду діяльності, тому у її виборі найважливіша роль дістається саме аналізуванню потенціалу.

Отже ми прийшли до розуміння, що включаючи окремі осяжні елементи, як ресурси, резерви, активи, - потенціал є дещо більшим і об’ємнішим поняттям, ніж сума перелічених (синергія). Саме потенціал у широкому розумінні цього слова є визначальним фактром успішності фірми.

17. Принцип роботи підприємця, як демократизації механізму взаємодії ланцюга «виробник-товар-споживач»

Фактично демократизація ланцюга «виробник-товар-споживач» можливе тільки за умов ринкової економіки, тобто тоді, коли наявна конкуренція і можливість вільного вибору споживача з одного боку і можливість вільно діяти у підприємця з іншого.

Для споживача переваги очевидні: він може обирати оптимальне для себе співвідношення «ціна-якість», а також задовольняти свої потреби у тому чи іншому товарі своєчасно. В умовах ринкової економіки завжди наявна конкуренція, що по суті своїй є нічим іншим, як присутністю багатьох виробників на певному сегменті ринку. Це своєю чергою зумовлює насиченість ринку, тобто відсутність дефіциту, що повертає нас до своєчасного задоволення потреб. Наявність свободи вибору, насиченість ринку та взаємодія між споживачем та виробником (через покупку або відмову зробити її) і є процесом демократизації ланцюга «виробник-товар-споживач».