
- •Оглавление
- •Предмет, завдання та структура курсу «Основи журналістики».
- •2. Система знань журналіста
- •3. Теорія журналістики як наука
- •4.Об’єкт і предмет теорії журналістики
- •5.Історія журналістики як наука
- •6.Особливості освіти журналіста. Привабливі аспекти спеціальності та її труднощі
- •7. Визначення і структура поняття «журналістика»
- •8.Змі, змк, мас-медіа: особливості вживання і потрактування.
- •9.Журналістика як соціальний інститут
- •10.Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності.
- •11.Журналістика як бізнес
- •12.Журналістика як комунікація
- •13.Журналістика як творчість
- •14.Пропаганда та журналістика.
- •15.Епістемологічна сутність журналістики.
- •16.Журналістська деонтологія.
- •17.Журналістика як історія сучасності.
- •18.Поняття про інформацію. Головні етапи розвитку інформації.
- •19.Типологія соціальної інформації. Головні ознаки суспільно-значущої інформації (сзі)
- •20. Масова інформація, її головні ознаки
- •21.Зовнішній і внутрішній типи інформації
- •22. Парадигми вагомості новин
- •23. Джерела змі
- •24. Статистика як джерело сзі
- •25. Середовище як джерело сзі
- •26. Соціальний експеримент як джерело сзі
- •27. Методи збирання сзі
- •28. Спілкування як основний метод збору сзі
- •29. Вивчення документів і джерел як метод збирання інформації та його види
- •30. Спостереження як метод збирання інформації та його види
- •31. Підготовка до інтерв’ю як методу збирання інформації. Типи інтерв’ю. Правила інтерв’ю.
- •32. Листи читачів як джерело сзі ті робота з ними
- •33. Функції журналістики. Інформаційна, організаційна, ідеологічна, культурна і рекламно-довідкова функції.
- •34. Розважальна функція журналістики
- •35. Функція «сторожового собаки» в журналістиці
- •36. Функція формування громадської думки. Управління суспільством за допомогою формування громадської думки
- •37. Журналіст як суб’єкт масово-інформаційної діяльності
- •38.Соціальна позиція журналіста
- •39. Гуманізм як синтез вимог до журналістської діяльності.
- •40. Демократизм як засада журналістики та його аспекти
- •41. Патріотизм і його реалізація в журналістиці
- •42. Оперативність і правдивість як засада журналістики
- •43. Інтернаціоналізм і його аспекти в журналістиці
- •44.Ефективність журналістської діяльності
- •45. Художній, науковий і практичний типи мислення
- •46. Чинники впливовості журналістських матеріалів
- •47. Свобода слова, преси, творчості. Діалектика свободи та необхідності
- •48. Поняття про цензуру
- •49. Забезпечення свободи слова в законодавствах розвинутих країн та міжнародних документах
- •50. Конституція України як гарант свободи преси й журналістської діяльності в нашій країні
- •51.Змі як ре презенти держави, законодавчої та виконавчої влади, соціальних груп, партій.
- •52. Економічні фактори незалежності видання.
- •53. Чотири теорії преси.
- •54. Типи газет за в. Хагеманном.
- •55. Конститутивні ознаки газет за Отто Гротом.
- •56. Аудіовізуальні змі: радіо, телебачення, Інтернет.
- •57. Радіожурналістика. Її головні ознаки.
- •58. Специфіка радіомовлення.
- •59. Тележурналістика, її переваги і недоліки.
- •60. Аудіовізуальні змі: Інтернет. Осн. Риси комп’ютерних газет.
- •61. Поняття про текст. Аспекти журналістського текстотворення.
- •63. Діахронія і синхронія тексту.
- •64. Інтертекстуальний процес.
- •65. Структура інтертексту
- •66. Головні засоби організації газетного тексту.
- •67. Різниця між сюжетом художнього та журналістського текстів.
- •68. Типологія композиції газетного тексту.
- •69. Формальні елементи створення газетного тексту.
- •70. Жанр як аспект журналістського текстотворення.
- •72. Типологія предмета зображення в журналістиці.
- •73. Взаємозв’язок змісту і форми журналістського твору
- •74. Інформаційні жанри: загальна характеристика.
- •75. Аналітичні жанри: загальна характеристика.
- •76. Художня публіцистика: загальна характеристика.
- •77. Жанрова типологія газетної журналістики.
- •78. Прийоми наочно-образного узагальнення.
- •79. Головні елементи структури публіцистичного твору.
- •80. Особисті якості журналіста як аспект журналістського текстотворення.
- •81. Аналітико-інтрегуюча праця журналіста.
- •82. Вимоги до роботи з фактами.
- •83. Чинники змістово-формальної єдності.
- •84. Редакторська діяльність як творчість.
- •85. Типи журналістської освіти.
- •86. Журналістська освіта в Харкові та в Україні.
- •87. Змі як система. Підсистеми журналістики.
- •88. Історична типологія журналістики
- •89. Система змі за регіоном розповсюдження.
- •90. Система зМі за характером аудиторії.
- •91. Державна підтримка як проблема журналіства.
- •92. Журналістика в провінціях і столицях.
- •93. Модель соціальної відповідальності жур-ки.
- •94. Інф. Агентства й специфіка їх діяльності. Найбільші світові інф. Агентства.
- •95. Прес-центри і прес-бюро.
- •96. Творчі організації та спілки журналістів.
- •97. Інформаційне суспільство й його головні ознаки.
- •100. Сучасна масово-інформаційна ситуація у світі й в Україні
- •101.Перші у світі навчальні заклади, що розпочали підготовку журналістів.
- •102. Блокнот і диктофон у роботі журналіста.
- •103. М. Маклюен про змк як рушійну силу в історії людства.
- •104. М. Маклюен про телебачення як про повернення до епохи усної комунікації і його вплив на людство.
- •105. Вопрос №53
- •106. Сучасна масово-інформаційна ситуація з точки зору провідних вітчизняних медіакритиків.
- •107. Журналістика як соціальний інститут демократичного і тоталітарного суспільства.
- •108. Стилістика сучасної журналістики
- •109. Якісна, масова і "жовта" преса.
- •110. Історія виникнення терміну жовта преса.
- •111. Репортаж. Етапи роботи над репортажем.
- •112. Замітка. Головні відмінності між заміткою і репортажем.
- •113. Інтерв’ю як інформаційний журналістський жанр.
- •114. Стаття. Обов’язкові елементи статті.
- •115. Коментар: загальна характеристика.
- •116. Рецензія. Структурно-необхідні компоненти рецензії. Види рецензії.
- •118. Памфлет. Головні відмінності між памфлетом та фейлетоном.
- •119. Есе. Художні та публіцистичні прийоми самовираження в есе.
- •120. Поняття лід. Правила складання ліду.
- •121. Поняття про дайджест.
- •122. Поняття про брифінг.
- •124. Поняття «газетна качка».
- •125. Поняття «записник журналіста».
- •126. Поняття про заголовок.
- •127. Поняття «критика».
- •128. Поняття «авторський аркуш».
- •129. Поняття прес-реліз.
- •130. Поняття «стеб».
118. Памфлет. Головні відмінності між памфлетом та фейлетоном.
Памфлет – сатиричний жанр публіцистики різко викривального характеру, у якому сатира переростає в сарказм, цілковите заперечення предмета відображення. Для памфлета характерні такі риси, як злободенність, документалізм, обрання для викриття значного суспільного явища (важливої соціальної події, видатного державного або громадського діяча). Відмінності між памфлетом та фейлетоном: 1) памфлет носить саркастичний характер, а фейлетон викриває комічну сутність негативних фактів; 2) памфлет заперечує предмет відображення, а у фейлетоні основним є художній образ; 3) памфлет викриває суспільне явище, а фейлетон – виявляє дві найважливіші особливості: показує соціальну шкідливість факту і розкриває їх комічну сутність.
119. Есе. Художні та публіцистичні прийоми самовираження в есе.
Есе -художньо-публіцистичний жанр, у якому автор вільно трактує літературну, естетичну, філософську чи іншу проблему, особливо не переймаючись систематичністю викладу, аргументацією висновків на порушену проблему. Стилетворчі ознаки есе: розкутість думки; насиченість філософськими роздумами і сентенціями; особистісний характер сприйняття, "етюдність" вирішення теми; прагнення автора до самоствердження; вільна композиція та форма викладу матеріалу. Опис і роздум - два типи мови в есе. Жанрові різновиди есе: есе-рецензія, есе-художня замальовка, есе-замітка, есещоденниковий запис, есе-лист. Лінгвістичні особливості есе: 1)Повтор ключових слів 2)Інверсія 3)Ампліфікація(Нагромадження визначень)
120. Поняття лід. Правила складання ліду.
Лід – короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовку й перед основним текстом. Правила складання ліду:
1)не повинен повторювати заголовок
2)повинен трохи більше надавати інформації, але не відповідати ти на всі запитання
3)не має бути надто довгим
Існує правило, згідно з яким матеріал довший за 100 рядків мусить бути супроводжений лідом. У термінологічному побутовому словнику українських журналістів у цьому значенні вживається ще слово "вріз" ("врізка"). Лід покликаний репрезентувати читачам наступну статтю, привабити їхню увагу, але найважливіша його функція -зорієнтувати читача в змісті матеріалу. У західній пресі лід набув надзвичайно широкого застосування в 1980-ті роки. Саме тоді були зроблені точні статистичні підрахунки, які засвідчили, що читач за 3-5 секунд проглядає заголовок; 30-40 секунд витрачає на ознайомлення з лідом і 3-5 хвилин - на цілий текст. А відтак стало зрозумілим, що "лід" - проміжний між заголовком і текстом етап сприйняття читачем матеріалу, який має вирішальне значення для просування новин у свідомість читача. Лід повинен мати шрифтове виділення, у процесі попереднього ознайомлення читачі проглядають ліди, обираючи матеріали для докладного текстуального ознайомлення. Виділяють дві функції ліду: 1) інформаційну й 2) мотивуючу. Виконуючи першу функцію, лід мусить інформаційно розширити назву. Виконуючи другу функцію, лід мусить заінтригувати читача (іноді шокувати), дати йому мотив для ознайомлення з наступним текстом. Мистецтво складання лідів доступне досвідченим журналістам, оскільки лід - це стиснута в кілька речень наступна стаття. Лідами не є набрані жирним шрифтом перші абзаци статей, як це часто зустрічаємо в наших газетах, котрі засвоїли форму, але ще далекі від осягнення змісту явища. Французька методика визначає такі правила написання лідів: 1) він має бути написаний простіше за звичайний журналістський текст: складатися з простих речень, використовувати лише загальнозрозумілу лексику, не містити спеціальної термінології; 2) у ліді не повинні перераховуватися цифри, вживатися абревіатури, маловідомі власні назви; 3) початок ліду не повинен повторювати назву; 4) заголовок і лід повинні складати дві змістовно й синтаксично незалежні одна від одної структури, кожна з яких є завершеною формулою, цілком зрозумілою без іншої; 5) лід є незалежним від зачину тексту, тобто його першої фрази; 6) лід найчастіше відповідає на запитання: що сталося? чому? в який спосіб? Види: 1)Інформаційний 2)Довідково-історичний 2)Фабульно-інтригуючий 4)Образний 5)Тезисний Американська навчальна література велику увагу приділяє цьому композиційному елементу зовнішньої подачі газетних матеріалів, розуміючи його виключне значення для зацікавлення читача. Надзвичайно розвинута й типологія ліду, яка налічує до п'ятнадцяти його різновидів. Наведімо найважливіші з них: 1) лід-"вішалка" передбачає, що в першій же фразі міститься відповідь на всі новинарні запитання; відповіді на ці запитання навішуються, як одяг, на гачки вішалки;
2) лід - негайна ідентифікація; використовується тоді, коли новина має головного героя - загальновідому особу; 3) лід - окремий постріл; застосовується тоді, коли предмет повідомлення може бути стисло, до афористичності, визначений словесно; 4) лід - каламбур або ігровий лід; вербально обігрує назви фільмів, телепередач, імена "зірок", приказки та афоризми; популярний на сторінках розважальної преси; 5) лід "стаккато"; складається з коротких, уривчастих, "телеграфних" речень; передбачає наявність натяків, підтексту, інтригуючу кінцеву непроясненість повідомлення.