73. Взаємозв’язок змісту і форми журналістського твору

Взаємодія форми і змісту складається в процесі творчої діяльності журналіста. Осмислення сучасності, зв'язане соціальними функціями друку, породжує своєрідність змісту форми журналістського твору: майстерність – не мета, не зміст, не предмет, не форма, а досконале оволодіння і метою, і змістом, і предметом, і формою. В практиці журналістики трапляється, що зміст твору настільки точно узгоджується з духовно-практичним досвідом людей, знаходиться в такій згоді з настроями, що існують в їх свідомості, ідеями, установками, що майже протокольна фіксація події викликає величезний суспільний резонанс. Часто, проте, відбувається інше: потреби дії на аудиторію спонукають до вироблення небанальної форми твору. Форма позбавлена всякої цінності, якщо вона не є формою змісту. Єдність змісту і форми – складне творче завдання, для вирішення якої немає придатних на всі випадки життя універсальних рецептів. Є лише закономірності взаємодії змісту і форми, які лежать в основі творчої діяльності журналіста. Форма максимально повинна відповідати своєму змісту, додаючи йому граничну виразність і забезпечуючи за ним можливість найбільш сильного впливу на коло читачів. Взаємодія змісту і форми не зводиться до пасивної формалізації змісту. Істотна форма і в публіцистиці знаходиться в прямій залежності від змісту, від мети і призначення публіцистичного виступу, але вона, у свою чергу чималою силою, впливає на зміст. Нерідко про зміст і форму судять як про протилежності. Деколи незадовільність якістю публіцистичного твору цілком відносять щодо форми. З психологічної точки зору така реакція цілком з'ясовна: свідомість читача активніше сприймає конкретні уявлення, емоційні дії, пов'язані з якістю форми, і «переносить» відношення до форми на оцінку твору в цілому. У разі успіху читач також схильний, перш за все, захоплюватися формою, зосереджуючи на ній важ запас свого відчуття. Подібна реакція природна, але вона одностороння і через це обмежена з погляду наукової, оскільки недоліки або достоїнства форми задаються вадами або досконалістю змісту. Діалектика взаємодії змісту і форми витікає з різного рівня елементів змісту журналістського твору. Одні з них виражають суть явища (факт науки, ідея, концепція), інші – конкретні прояви цієї суті (буденний і емпіричний факти), треті – суб'єктивне відношення до фактів (думка, оцінка, припущення). Основні групи елементів змісту – фактологічна, аксіологічна, ідейно-концептуальна – володіють неоднаковою здібністю до формоутворення. Через цю обставину форма, що народжується із змісту, сама відтворює багатоплановість змісту, предстає в сукупності своїх основних елементів – сюжетно-композиційних, жанрових, лексико-стилістичних. Літературне оформлення журналістського матеріалу тісно пов'язане з пошуком і систематизацією фактів, з розробкою і трактуванням теми. Елементи змісту впорядковані в творі не тільки завдяки ідеї, що синтезує життєві спостереження. Ця впорядкованість досягається також і засобами форми, серед яких видне місце займає сюжет.