82. Вимоги до роботи з фактами.

1. Об’єктивність. Передбачає потребу сприймати факти у відповідності до дійсності без прикрашання і спотворення

А) науковість

Б) правдивість

В) точність

Г) всебічність і вичерпність

2. Причино-наслідкове сприйняття. Налаштовує журналіста на пошук джерел та фактів, прихованих механізмів їх надходження, розстановку їх у такій хронологічній послідовності, яка б відповідала об’єктивному перебігові подій. Стадії:

А) вдумливий вибір спостережуваних фактів та явищ

Б) встановлення істотних ознак спостережуваних фактів

В) гіпотетичні умови, висновки про причини даного факту чи явища

Г) перевірка одержаних узагальнень іншими способами

3. Історизм. Спонукає розглядати факти в розвитку, простежувати еволюцію явищ, бачити якими вони були учора, виявилися сьогодні і стануть у перспективі.

4. Діалектичність. Вимагає сприймати факти і явища в єдності й боротьбі протилежностей, бачити, як нагромаджена кількість переходить у якість, як здійснюється заперечення.

83. Чинники змістово-формальної єдності.

Як і будь-який наслідок духовної діяльності людини, журналістський твір складає змістово-формальну єдність. Чинники:

1) дійсність, життя, реальність у її загальних і конкретних проявах

2) автор, його талант, світогляд, налаштованість на загальнолюдські чи класові ідеали, його творча індивідуальність, пристрасті, нахили, компетентність щодо даної теми

3) тип видання, його засаднича спрямованість, традиції, потреба у висвітленні явища, покладеного в основу матеріалу

4) характер аудиторії, врахування інтересів адресата

5) тиск власне професійних моментів (терміновість публікації, ліміт місця в газеті)

6) стереотипи й традиції, усталені норми в підході саме до такого матеріалу

84. Редакторська діяльність як творчість.

Важливою стороною журналістської творчості є редакторська діяльність. У ширшому значенні під редагуванням розуміється опрацювання, підготовка до друку певного тексту, рукопису,виправлення його, скорочення. У вужчому розумінні редакторська діяльність полягає в керівництві виданням, визначенні його стратегічних завдань, змісту і характеру, організації творчого колективу для здійснення певної мети, остаточне затвердження матеріалів до друку. Ця діяльність є не менш творчою, проте має більшу відповідальність і пов’язана з організаторськими функціями:

1. Формування обличчя видання

2. Створення зорового образу видання, підбір шрифтів, іміджевих знаків, ілюстративних матеріалів

3. Планування видання й роботи творчого колективу, визначення змісту шпальт, обговорення рубрик

4. Проведення на сторінках видання політичних, господарських, культурних та ін. інформаційних кампаній

5. Залучення до участі у видання політиків. Науковців,митців

6. Організація у своєму видання дискусій, полемік, спільного пошуку істини, обговорення