74. Інформаційні жанри: загальна характеристика.

Головна мета – інформувати читача про те, що відбулося (відбувається чи буде відбуватись) та називати, не коментуючи, факти з реального життя. Новина як таке повідомлення, у якому йдеться про щось досі невідоме, що щойно відбулося і заслуговує на увагу громадськості. Ознаки подієвої інформації: лаконізм, оперативність, об’єктивність, невтручання у виклад за допомогою власних суджень та оцінок, певна подія, факт в основі новини. Основні методи підготовки: спостереження, експеримент та інтерв’ю. Способи подачі інформації (коротких новин): жорсткий (подія, сенсація) та м’який (деталізація). Принцип «перевернутого ∆»: найбільш значиме спочатку, а додаткові відомості – потім. Хроніка – стисле повідомлення в 1-2 реченнях про те, що відбулося або відбудеться. Може складатись із кількох об’єднаних повідомлень; подія не деталізується, текст не містить заголовків. Анонс – коротке або розширене повідомлення про те, що має відбутися найближчим часом; поширений у друкованих та електронних ЗМІ. Замітка – стисле повідомлення про окремий факт; фіксується одиничність події; обсяг – кілька рядків; один із найстаріших жанрів. Розширена замітка – поширене повідомлення, дещо більше, ніж звичайна замітка. Також повідомляє новину, але не коментує її. Може відповідати на питання як? чому? та включати лід, сублід, додаткову інформацію. Особливості замітки: наявність факту, висока інформативність; новизна інформації; соціальна значимість повідомлюваного; оперативність. Лінгвістичні особливості: використання нейтральної лексики; наявність стандартних елементів (прізвища, числа); речення з однорідними членами; сталі звороти. Репліка – критично експресивна, нерідко в’їдлива замітка з певного приводу, написана з гумором, іронією чи сарказмом. Звіт – надає аудиторії досить вичерпну інформацію з певної теми чи про певну подію. Подається зазвичай під час урочистих заходів. Потребує присутності журналіста на місці події. Може бути великим, але констатує факт. Звіт поділяється на хронікальний та аналітичний (тематичний, проблемний). Репортаж (франц. «повідомляти») – «живий» опис того, що бачить журналіст з його емоціями та враженнями. Подається так, щоб читач відчув образ автора. Зародився у ХІХ ст., був домінуючим. Пишеться на основі фактів, що сильно вплинули на автора. Звідси походить авторське «я». Його функції: втілює характер ставлення до дійсності і визначає мовну форму; вибудовує мовлення від 3-ої особи, якою є сам автор; присутність автора рухає сюжет, емоційно його забарвлює, скріплює в одну цілісність; характерні риси: гнучкість, рухливість, багатозначність. Авторські відступи та коментарі, діалоги з учасниками. Етапи роботи над репортажем: інтенція – постановка теми, пошук матеріалу (час, умови, місце події), головна умова – присутність автора на місці події; диспозиція – розташування матеріалу у відповідності до структури жанру репортажу; елакуція – «одягання» думок у слова. Інтерв’ю – інформаційний жанр, який передає необхідну інформацію у вигляді діалогу – запитань та відповідей. Жанрові різновиди інтерв’ю: інтерв’ю-монолог, інтерв’ю-діалог, колективне інтерв’ю, інтерв’ю-замальовка, інтерв’ю-нарис, інтерв’ю-анкета.