46. Чинники впливовості журналістських матеріалів

Теорії впливу ЗМІ на суспільство:

* Теорія кулі та підшкірних ін’єкцій

* Теорія сплячого ефекту (не запам’ятовується інформатор)

* Теорія першості та нещодавності

* Теорія селективної експозиції (інформація спочатку сприймається лідерами, а потім на інших щаблях)

* Теорія дифузії (інформація поширюється через усі канали МК)

* Теорія культивування (розвивати, розкривати)

* Теорія викривлення новин (псевдосвіт)

* Теорія користі та задоволення (релаксаційна функція)

* Теорія залежності (ЗМІ перетворюють людину на залежну)

Серед чинників впливовості найважливіше значення мають такі: 1) суспільна актуальність журналістських матеріалів; близькість, прямий зв'язок творів з проблемами, що хвилюють і цікавлять аудиторію; 2) ситуативність, під якою розуміється, що авторська ідея подається не у вигляді абстрактної вимоги, а як висновок з роздумів над ситуаціями людського життя, з якими автор знайомить аудиторію; 3) драматизм, що складається з таких компонентів: а) драматизму самого життя, предмета відображення, драматизму як змісту твору; б) драматизму розповіді, побудови сюжету, у якому треба шукати цікавих епізодів, нетрадиційного їх поєднання; в) драматизму як демонстрації "пошуку істини" самим автором, зображення "пригод" його думки в ході розслідування проблем життя; г) драматизму як діалогічного викладу теми через запитання - відповідь;

4) оригінальність, небанальність свідчень, новизна повідомлень; 5) доступність, зрозумілість "мови" журналіста для читача, простота викладу; 6) оперативність, швидкість подачі новин; ) уміння надавати виданню привабливого зовнішнього вигляду, використовувати кольори, поєднувати ілюстративні й текстові матеріали, різноманітні шрифти, формулювати захоплюючі, заголовки, складати змістовні ліди. Журналіст мусить постійно працювати над поліпшенням свого видання чи програми, не зупинятися на досягнутому, вдосконалювати свою майстерність, розуміючи, що від його професійного рівня залежить і дійовість та ефективність його видання.

47. Свобода слова, преси, творчості. Діалектика свободи та необхідності

47. Свобода діяльності в будь-якій сфері (і в журналістиці в тому числі) виявляється в можливості ставити певні цілі й боротися за їх здійснення на основі вільного свідомого вибору й творчого розв'язання. З прагнення людини до свободи виникає розвиток науки, мистецтва, а також і журналістики як інформаційної діяльності, що має яскраво виражену гносеологічну функцію. Свобода невідривна від пізнавальної діяльності людини, від творчості. У свою чергу творчість можлива лише за умов свободи. При цьому слід чітко уявляти, що абсолютна свобода людської діяльності неможлива. Людина завжди обмежена: 1) законами природи, 2) законами суспільства, що діють незалежно від суб'єкта, а також 3) мірою власного суб'єктивного пізнання цих законів. Лише діяння у згоді із законами природи й суспільства робить людину вільною й спроможною до досягнення покладених перед собою цілей. Свобода полягає в пізнанні необхідності й в подоланні необхідності на основі її пізнання Свобода слова в міжнародних правових документах. Законодавчі акти про свободу слова та вільного одержання інформації в Україні. Конституція України як гарант свободи преси та журналістської діяльності у країні: Закони України "Про інформацію", "Про друковані ЗМІ", "Про радіо і телебачення", "Про науково-технічну інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про інформаційні агентства", "Про рекламу", "Про державну таємницю" та інші. Свобода преси - це право громадян та їх організацій вільно викладати свої погляди через газети, журнали та інші ОМІ, це життєво необхідна умова для найповнішого виявлення політичного змісту і суспільних функцій друкованого слова. Свобода творчості - це визнання за автором права вільно, відповідно лише до своїх поглядів і уподобань, відтворювати й витлумачувати об'єктивну дійсність. Свободу творчості слід розглядати в двох аспектах: гносеологічно-естетичному та соціологічному. У гносеологічно-естетичному аспекті свобода творчості залежить від широти й глибини світогляду автора, його вміння проникати в сутність речей і явищ, розуміти факти та їх взаємозв'язок, від його таланту й майстерності та від його володіння мовою обраного типу журналістики. Соціологічний аспект свободи творчості полягає в залежностінезалежності автора від поглядів, прагнень і цілей соціальних груп (класів, верств населення) та органів їх осмислення й вираження - партій чи громадських організацій.

8 аспектів свободи:

- правовий

- економічний

- історичний

- філософський

- політичний

- моральний

- психологічний

- технічний

Свобода творчості – визнання за автором права вільно, відповідно лише до своїх поглядів і уподобань, відтворювати і витлумачувати об’єктивну реалію.

Свобода преси – це право поширювати ідеї, думки, інформацію через друковане слово без обмежень с боку влади; також це право на вільне висловлювання, що гарантує захист і лежить у всіх інших політичних свобод і прав людини. Свобода преси:

- свобода доступу до інформації

- свобода поширення інформації

- свобода дотримання своєї власної думки

Економічні фактори:

1) прибуток від продажу, трансляції

2) реклама

3) фінансування з держбюджету

4) об’єднання ЗМІ у концерни і холдинги