59. Тележурналістика, її переваги і недоліки.

Переваги тележурналістики:

1. Поєднує переваги преси і радіо, звукову і радіоінформацію

2. Телебачення досягає могутнього ефекту присутності глядача на місці події

3. Окрім інтонації та семантики слів журналістика використовує й міміку, жести, погляд, позу

4. Сила телебачення – в аудіовізуальному синтезі (монтаж,чергування планів,змістовий текстовий ряд, вміле коментування зорових образів ведучим

5. Сприяє глибокому впливу телебачення на глядачів сприймання телепрограм у малому колективі. Родині

6. Особливістю є те, що кількість глядачів істотно коливається. Масова аудиторія з’являється зазвичай ввечері,після приходу з роботи

7. Послідовне розташування програм у тележурналістиці вимагає поєднання інформаційної насиченості, поважних аналітичних програм з відпочинком. Розважальними програмами

Недоліки:

1. Характеризується неможливістю відкласти прослуховування на більш зручний час, зробити його швидшим чи повільнішим, позбавляє слухача вибірковості

2. Потребує попередньої інформації про свої передачі

3. Не можна слухати кілька передач одночасно, тоді як газети, які прийшли одночасно, можна читати в зручний час.

60. Аудіовізуальні змі: Інтернет. Осн. Риси комп’ютерних газет.

Електронні медіа - це не лише електронні варіанти друкованих видань, програм радіомовлення та телебачення, а й віртуальні газети, журнали,

програми радіомовлення й телебачення, які існують тільки в мережі Інтернет ("Українська правда", "Форум", "Оглядач"). Основні риси комп'ютерних газет: 1)позитивні – глобальний доступ до матеріалів, інтерактивність, виключна оперативність, гнучкість, персональна орієнтованість, економність тощо;

2)негативні – наголошення на "автентичності" замість дотримання коректності відображення подій, нехтування усталеними правилами журналістики, гіперболізована суб'єктивність точки зору замість об'єктивного висвітлення подій.

Інтернет - найбільша в світі комп'ютерна мережа, створена з метою нагромадження, обміну й швидкісного поширення інформації. Щоб зрозуміти специфіку Інтернету як величезної інформотеки, варто порівняти його з іншими каналами масової комунікації. Чи належать до журналістики музичні твори, що передаються в радіоефір? Концерти, оперні та драматичні театральні вистави, радіоп'єси? Очевидно, що ні. Так само й на телебаченні не належать до журналістики трансляції в ефір циркових вистав, демонстрації художніх фільмів, естрадних концертів. Навіть якщо взяти до уваги друковану продукцію, то не вся вона, певна річ, може бути зарахована до журналістики. Іншими словами, у кожному типі комунікації є вужчий чи ширший сектор журналістики, але він далеко не вичерпує всього контенту комунікаційного каналу. Таким

чином, журналістика в Інтернеті займає таке ж становище, як на радіо, телебаченні чи в друкові. Вона комфортно розмістилася всередині цих комунікаційних каналів. Усе це дає цілком поважні підстави говорити про Інтернет-журналістику як про доконаний факт. На відміну від традиційних типів масової інформації, Інтернет має цілу низку відмінностей, які можуть бути зведені до такого. 1. Інтернет - децентралізована система, яка не має єдиного керівництва й управлінської вертикалі. Стратегічні питання розвитку комунікативної мережі розв'язує "Товариство "Інтернет" (ISOC - "Internet society"), яке працює на громадських засадах. Воно ж створює спеціальну "Раду із структури Інтернет", яка забезпечує технічне керівництво і орієнтування мережі. Рада ("1AB - Internet Architecture Board") складається з осіб, які спеціально запрошені або виявили добровільне бажання брати участь у його діяльності. "ІАВ" затверджує стандарти і більше ніяких керівних функцій не виконує. 2. Інтернет - найбільш демократична система інформаційного обміну. Вона не фінансується з державних джерел і нікому не належить. Кожний користувач послугами Інтернету оплачує свою ділянку цієї системи і забезпечує її безперебійне функціонування. Унаслідок цього кожен учасник інформаційних відносин працює в умовах свободи, а вся система - зразок унікального демократичного співтовариства громадян різних країн світу. Над Інтернетом неможливий контроль збоку урядів чи фінансових структур. Цим він і страшний тим, хто боїться правди. Прикметна в цьому сенсі розправа над журналістом Георгієм Гонгадзе, зникнення якого в Києві у вересні 2000 р. викликало світовий резонанс. А він же був усього-на-всього редактором Інтернет-газети "Украинская Правда". 3. Інтернет - глобальна інформаційна мережа, яка має можливість негайно поширювати повідомлення і забезпечувати рівноправний (двосторонній) зв'язок між особами, що перебувають у різних, віддалених місцях планети. Умова отримання повідомлення лише одна - підключення персонального комп'ютера до системи Інтернет. Сучасні технології дозволяють здійснювати таке підключення портативних комп'ютерів (ноутбуків) через супутниковий зв'язок. Для цього зараз уже непотрібні телефонні дроти. Підключення можливе не тільки в центрі цивілізації, але й у пустелі, на безлюдному острові, у джунглях, серед тайги і тундри тощо. За допомогою мережі Інтернет може бути передане як індивідуальне (особисте) повідомлення в певну точку на Земній кулі, так і поширена важлива соціальна інформація для мільйонів споживачів новин в усьому світі. 4. Інтернет - новий рівень журналізму, як у технічному, так і в змістовому аспектах. Технічний аспект пов'язаний із швидкістю поширення масової інформації, використанням мультимедійних можливостей, які полягають у поєднанні тексту, звуку й анімації. Сучасні технології дозволяють передавати комунікаційними каналами Інтернету не тільки текстову інформацію, але й твори радіо- й тележурналістки. Сьогодні практично всі поважні телерадіокомпанії (ТРК) дублюють в Інтернеті свої новинарні випуски. Змістовий аспект пов'язаний з цілковитою відсутністю (і засадничою неможливістю) в Інтернеті цензури або якогось іншого нагляду. Над автором не стоїть не тільки член уряду, але й власний редактор - обов'язкова рольова особа в сучасній журналістиці. Зникають усі опосередковані обставини, журналіст (або просто громадянин, що виступає в ролі журналіста) безпосередньо здійснює свої інформаційні функції. Ці умови гарантують масово-інформаційній діяльності максимальну правдивість повідомлень. Усе складніше брехати в умовах цілковитої прозорості інформаційних відносин. Хтось обов'язково буде знати правду й викриє брехуна. Інтернет-газета не передбачає обмеження обсягу будь-якого матеріалу, тут може бути розміщене повідомлення принципово будь-якого розміру. Зникає й інше обмеження, яке регламентує роботу паперових текстових видань, які виходять у світ окремими номерами, чи новинарних випусків на радіо й телебаченні, які так само чекають свого часу виходу в ефір. Технологія виготовлення Інтернет-газети дозволяє поповнювати її матеріалами будьякої миті, навіть незалежно від часу доби, а відтак зростає оперативність текстових повідомлень, які надходять до споживача новин засадничо негайно.

Електронні медіа не лише як електронні варіанти друкованих видань, програм радіомовлення та телебачення, а й віртуальні газети, журнали, програми радіомовлення й телебачення, які існують тільки в мережі Інтернет ("Українська правда", "Форум", "Оглядач"). Електронна газета як комп'ютерна суміш тексту, графіки, кольорових фотографій, звуку та відео. Основні риси комп'ютерних газет: позитивні – глобальний доступ до матеріалів, інтерактивність, інфоцентричність, виключна оперативність, гнучкість, персональна орієнтованість, економність тощо; негативні – наголошення на "автентичності" замість дотримання коректності відображення подій, нехтування усталеними правилами журналістики, гіперболізована суб'єктивність точки зору замість об'єктивного висвітлення подій.